Без медичної допомоги
У деокупованих селищах основною проблемою мешканців є постійний стрес через відсутність кваліфікованої первинної медичної допомоги.Люди там перебувають у складних життєвих обставинах, живуть в ізольованих і частково зруйнованих селах. Також вони є особливо вразливими через те, що їм складно пересуватися далеко за межі свого дому, щоб купити продукти, отримати соціальну та медичну допомогу. При цьому їхні помешкання зазнають артилерійських обстрілів, дронових атак, навколишня територія забруднена мінами та уламками снарядів, що не вибухнули. Це буквально важкодоступні в обидві сторони території.
Наприклад, серед 24 деокупованих громад Миколаївської області є села, де проживають кілька сотень людей, є села, де живуть 10−15 людей, і де не залишилося жодного закладу охорони здоров’я. З листопада 2022 року, коли ці території було деокуповано, в Миколаївську область повернулося понад 120 тисяч жителів. Однак практично в усіх деокупованих громадах ускладнено доступ не лише до лікарів, а й до забезпечення базових потреб — доступу до води, засобів гігієни, ліків.«У людей не вистачає коштів добиратися до Миколаєва, до Снігурівки. Це дуже важко. Маршрутки немає. Найняти машину теж у людей коштів не вистачає. Тому краще, коли до нас сюди, на місце, приїжджають лікарі», — каже медсестра в амбулаторії Червоної Долини Ольга Афанасьєва.
Медичних закладів на прифронтових та деокупованих територіях зазвичай немає, як і медичних працівників. І це зрозуміло — людей в населених пунктах небагато, а ризики для життя дуже високі. Так, за даними Управління охорони здоров’я Миколаївської області, з початку повномасштабної війни в області було обстріляно щонайменше 275 лікарень, 13 лікарень повністю зруйновано, 70 лікарень швидкої допомоги виведено з ладу різноманітними обстрілами. Загинули шестеро медичних працівників, 20 отримали важкі поранення.
Мобільна підтримка
Щоб допомогти місцевому населенню деокупованих територій і внутрішньо переміщеним особам з постраждалих населених пунктів Миколаївської та Херсонської областей подбати про своє здоров’я, Канадський фонд місцевих ініціатив підтримав програму поліпшення стану здоров’я людей шляхом надання медичних консультацій і витратних матеріалів, розроблену українськими волонтерами.Зважаючи на умови роботи, обмежену мобільність місцевого населення та постійні артилерійські обстріли, найефективнішим способом медичної підтримки стали мобільні медичні бригади.
Напевно, він і залишатиметься таким, принаймні доти, доки не буде відновлено більшість амбулаторій, фельдшерсько-аптечних пунктів, пунктів здоров’я та не повернеться більшість медичних працівників.
«Коли дізналася про можливість їздити як лікар до деокупованих територій, то я одразу погодилася. По-перше, це нова діяльність, по-друге, досвід дуже класний. Тому що тут ти виїжджаєш і в тебе, крім власних рук і тонометрів, більше нічого немає. Тому ми допомагаємо і будемо робити це і надалі, скільки нам буде давати змогу цей проєкт», — розповідає лікарка мобільної бригади Альона Маслій.
Від кардіограм до онлайн-консультацій
Саме на Херсонщині та Миколаївщині спільним канадсько-українським проєктом опікується ГО «Б2 Центр Дій». «У нас був досвід організації виїздів медичних мобільних бригад. Мешканці Миколаївщини протягом літа 2022 року щомісяця отримували близько 400 консультацій від UNICEF. Ми побачили, що є попит і велика потреба, і хотіли повторити практику мобільних медичних бригад, розширивши географію проєкту і на деокуповану Херсонщину», — пояснює голова ГО Олександр Гіндюк.Зі старту проєкту «Поліпшення стану здоров’я людей на деокупованих територіях шляхом надання медичних консультацій і витратних матеріалів» громадської організації «Б2-Центр Дій» минулого року допомогу отримали мешканці 55 населених пунктів деокупованих територій Миколаївщини та Херсонщини.Особливу увагу було зосереджено на наданні допомоги незахищеним верствам населення, внутрішньо переміщеним особам, які опинились у складних життєвих обставинах і потребують допомоги, місцевим мешканцям, які були під окупацією, сім'ям з маленькими дітьми, які повернулися на деокуповані території Миколаївщини та Херсонщини, дітям і молоді до 20 років, особам і дітям з інвалідністю, особам похилого віку, домогосподарствам, якими керують жінки.Із серпня 2023 по лютий 2024 року було проведено первинне медичне обстеження та консультування для 1543 місцевих мешканців. Серед пацієнтів, що отримали допомогу чи консультації завдяки цій програмі, було 79 дітей віком від 5 до 18 років, з них 4 дитини з інвалідністю та 13 — це діти, що мусили залишити свої домівки й стати біженцями всередині країни.
Також було проведено огляд 15 дітей, які народились під час окупації. Батькам було надано пелюшки, вітаміни, ліки, аптечки, проведено первинний огляд і вимірювання антропометрії дітям до 1 року. Серед дорослих допомогу отримали, зокрема, 185 осіб з інвалідністю та 270 внутрішньо переміщених осіб.
За цей час лікарі зробили 392 електрокардіограми та 257 швидких тестів на цукровий діабет, а також надали 60 онлайн-консультацій вузькопрофільних медичних фахівців (інфекціоніст, невропатолог, гінеколог, дерматолог, гастроентеролог, кардіолог, уролог, ендокринолог, педіатр) для жінок та дітей ВПО з Херсонщини, що фізично перебувають у Вінницькій, Чернівецькій, Львівській, Київській, Дніпропетровській, Запорізькій областях.
Разом до допомоги
Всі ці результати стали можливими завдяки усім партнерам проєкту, зокрема, мережі клінік сімейної медицини «Zdravo».«Ми створили бригади, яким надали устаткування для обстеження пацієнтів та надання медичної допомоги, щоб мобільні бригади могли повноцінно обстежити пацієнтів, які залишилися самі на деокупованих територіях, на найбільш постраждалих від війни територіях. Також ми надаємо всім внутрішньо переміщеним особам безплатні онлайн-консультації у вузькопрофільних фахівців. Адже наразі привезти такого фахівця в Херсонську область, туди, де розбомблений, відсутній кабінет для профільного огляду, дуже важко», — розповідає медична директорка клініки Анастасія Пліткіна.
Долучилась до проєкту і благодійна організація «Гуманітарний фонд Сергія Притули», що надала безкоштовних ліків на суму 510 тисяч гривень для розповсюдження серед місцевого населення.Хоча, звісно, за цими цифрами та досягненнями стоять непрості історії й умови праці лікарів, які попри все продовжують виконувати свою роботу.
«В деяких селах все якось збереглося. А в деяких взагалі фактично нікого немає. Якось ми приймали пацієнтів в церковній громаді — це було єдине місце, де у них працював генератор. Іноді ми проводили консультації просто на зупинці», — розповідає Альона Маслій.
NV