Ситуація із забезпеченням ліками населення на окупованій території Херсонщини також набуває критичних масштабів, повідомив Центр національного спротиву.
Зазначається, що медикаменти, якщо й можливо купити, то їхня ціна буде вищою як мінімум удвічі від реальної вартості. Втім у більшості випадків навіть за завищеними цінами знайти необхідні препарати неможливо. Люди вивішують оголошення на під’їздах будинків про потребу тих чи інших ліків, повідомляють в Центрі спротиву.
«Новини Приазовʼя» вирішили дізнатися детальніше, в якому стані зараз перебуває медицина на територіях півдня, які вже третій рік перебувають в окупації. Зокрема, якою є якість медичних послуг на окупованих територіях Херсонської і Запорізької областей? Хто працює в лікарнях в окупації, і чи приїжджають туди лікарі з Росії? Наскільки відрізняється медицина у прифронтових населених пунктах і в містах, які віддалені від фронту на окупованих територіях?
Заступник голови Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Шанько підтвердив «Новинам Приазов’я», що процес надання медичної допомоги на лівобережній території регіону організований дуже слабо, обладнання у медичних закладах не вистачає.
«Дійсно там з наданням медичної допомоги критична ситуація, не вистачає ліків. Можна сказати, що вони використовують те обладнання, яке в нас було на балансі, те, яке вони викрали з правого берега. Але ж воно має теж свій ресурс, повинно обслуговуватися і треба мати певних спеціалістів, які можуть на ньому працювати. Адже у нас було як і на лівому березі, так і на правому новітнє обладнання, раніше якого вони, мабуть, і не бачили ніколи. Тому і в неповній мірі навіть вміють його експлуатувати», – розповів він.
«Лікарів не вистачає»
Призначений Росією керувати окупованою частиною Херсонщини Володимир Сальдо навесні повідомляв, що до цього регіону раз на місяць приїжджають працювати лікарі з російського Ростова-на-Дону. Вони начебто допомагають місцевим лікарям проводити огляди пацієнтів. За словами Сальдо, з літа минулого року російські лікарі вже відвідали Генічеський, Чаплинський, Новотроїцький, Нижньосірогозький і Скадовський райони.
«Частина, по можливості, звісно, виїжджають досі. Наші медичні працівники проходять певні заходи тут, (на підконтрольній Україні території – ред.) коли вже повертаються і беруться до роботи вже на звільненій території. Ну, враховуючи те, що, розповідають цивільні, які повертаються, і те, як надається медична допомога, то точно можна сказати, що їм не вистачає кваліфікованих спеціалістів і лікарів. Та й проблеми з медикаментами однозначно є. Вони можуть «заохочувати» лише тиском і погрозами рідним. Це все, чим вони тримають у страху наших лікарів та людей», – зауважив посадовець.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Люди помирають від стресу»
Міський голова Нової Каховки Володимир Коваленко розповів, що у цьому місті до окупації була одна з найкращих систем надання медичної допомоги. Зараз ситуація суттєво змінилася.
«Саме страшне на сьогодні – це захворіти. Обладнання медичне вивезено, немає лабораторії, де можна зробити аналіз самий простий. Це треба в сусідню Каховку їхати, або далі в Новотроїцьк. Якщо це більш серйозна хвороба, то треба їхати навіть у Сімферополь. А це документи, це кошти, це страховий медичний полюс. Не всі його мають. Тому в цьому плані – найстрашніше сьогодні захворіти. Населення залишилося – десь п'ята частина, а кількість поховань на кладовищах практично не зменшилася. Люди вмирають, тому що стресова ситуація, яка там є, не може не відбиватися на здоров'ї», – розповів він.
Лікарі і медсестри громади намагаються працювати у межах можливостей, які склалися, каже посадовець. Але, оскільки їх не вистачає, буває й так, що місцеві жителі надають допомогу один одному.
«Лікарів десь 15, медсестер – до 10 якщо набереться, то добре. Знаю, що є там два терапевти, пульмонолог, травматолог, є хірург. Ну там же операцію вже не можна провести, тому що немає для цього умов. Це тільки порадити щось, виписати рецепт, порекомендувати поїхати в сусідню Каховку, де більше зосереджено медичного персоналу, або в Новотроїцьк, Генічеськ, Скадовськ чи в Сімферополь. В основному, такий механізм. Люди прилаштувалися. Я спілкувався з однією літньою людиною, вона каже: «Ходимо по сусідству, робимо один одному уколи, який назначає лікар», – переказує Коваленко.
Лікарі з Росії приїжджали до Нової Каховки на початку окупації та минулого року, але зараз такого не спостерігається, додав він.
«Російські лікарі не їдуть до лінії фронту»
Голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров на початку цього року повідомляв, що на окупованій частині цього регіону у лікарнях також критично не вистачало кадрів. Люди шукали альтернативу у приватних клініках. Запис до окремих лікарів там перевищував двомісячний термін.
Федоров також зазначив, що з 1 січня цього року з'являтися на прийом до лікарні можна лише за медичною страховкою. Її, а відповідно і медичну допомогу, неможливо отримати без російського паспорта.
«Новини Приазовʼя» поспілкувалися з медичною працівницею, яка виїхала з Пологівської громади Запорізької області. Жінка погодилась розповісти про свою роботу у медзакладі під час окупації, але анонімно з міркувань безпеки.
«На жаль, коли було місто окуповано, «вторинка» (вторинна медицина – спеціалізована медична допомога, що надається в амбулаторних або стаціонарних умовах лікарями відповідної спеціалізації які можуть забезпечити більш розгорнуте консультування, діагностику, профілактику і лікування, ніж лікарі загальної практики – ред.) у нас не функціонує, тому що всі спеціалісти майже виїхали. Тобто госпіталізація, стаціонарне відділення, на жаль, в нашому місті не надається. Це треба тільки перенаправляти або їхати в інше місто. Надається допомога на рівні амбулаторного етапу. Це сімейні лікарі і вузькі спеціалісти, які залишились на території міста, і всі вони разом базуються в приміщенні поліклініки. Також є екстрена медична допомога і все», – повідомила жінка.
Лікарі з Росії до Пологівської громади не приїжджають через наближеність до лінії фронту, каже працівниця. Працюють тільки місцеві медики, які з різних причин залишаються в окупації.
«Наше місто знаходиться на лінії зіткнення і місто постійно обстрілюється. Тому туди не присилали й не приїздили медики. Там на території базуються військові медики, але вони надають медичну допомогу, як госпіталь. А в плановому порядку – ніколи не надавалась медична допомога від окупантів. Через постійну активність бойових та постійну небезпеку відсоток лікарів, які залишився – менш як 10%», – додала співрозмовниця.
Російські військові зараз до українських лікарів не звертаються, оскільки мають свій госпіталь, розташований в одному з місцевих приміщень, додала жінка.
«Півтора місяця у черзі до лікаря»
Речник Запорізької обласної військової адміністрації Олександр Коваленко розповів «Новинам Приазов'я», що до повномасштабного вторгнення медицина у регіоні розвивалася дуже стрімко.
«Ми розуміємо, що Росія це стара система надання медичних послуг, ну і власне старі підходи. Що сталося з моменту повномасштабного вторгнення? Чимало лікарів були вимушені виїхати на підконтрольну Україні територію. Чимало лікарень були звичайно захоплені окупантами, але фактично одразу з перших місяців відчувся брак кадрів. Плюс чимало лікарень було релоковано на підконтрольну Україні територію», – розповів він.
Жителі окупованих територій відразу відчули стрімке погіршення якості медичних послуг після того, як частина медпрацівників виїхала, а лікарні захопили, каже речник. Він нагадав про обовʼязкову наявність російського паспорта та страхового поліса, без яких отримання медичної допомоги в окупації є неможливим.
«Якщо цього немає, то фактично ти приречений. Тобто ти не можеш викликати швидку допомогу, не можеш потрапити до муніципальних лікарень. Тому це величезна проблема для жителів. Навіть якщо ти отримав паспорт, у тебе також виникають проблеми потрапити до вузьких спеціалістів. Раніше в найменших населених пунктах були фельдшерсько-акушерські пункти. Зараз їх немає. Більш-менш якісну послугу можна отримати або в Мелітополі, або в Бердянську, можливо ще в Токмаку. Там де були потужні клініки, колишні районні лікарні. Але щоб отримати елементарну послугу вузького спеціаліста, треба місяць-півтора перебувати в черзі аби туди потрапити», – зазначив Коваленко.
«У пріоритеті – лікування військових РФ»
Альтернативою є приватні клініки, але послуги там коштують дорого, розповідає Коваленко.«Наприклад, потрапити до ендокринолога, або офтальмолога це коштуватиме від тисячі рублів (російських). Аби здати аналізи в якихось приватних клініках, це знову-таки треба сплачувати кошти. Операції, якщо вони там роблять операції, це взагалі сотні тисяч дерев'яних рублів. Є альтернатива – поїхати в Крим, де медицина більш-менш на пристойному рівні. Але знову-таки при наявності паспорта і поліса про медичне страхування», – розповідає речник.
За його словами, лікарі з Росії приїжджають на окуповану частину Запорізької області і працюють там вахтовим методом, іноді по кілька місяців. Втім, у їхньому пріоритеті – лікування російських військових, а не цивільного населення.
«Деяким (медикам з РФ – ред.) пропонують житло. Вони його «віджимають», даруйте за сленг, і пропонують квартири, будинки. Чимало є підтверджень з того ж Токмака, коли приїжджають з далекої центрально частини Росії, щоб очолити якийсь медичний заклад, отримують безкоштовну квартиру. Їм сплачують великі кошти в порівнянні з тим, що отримують в Росії і таким чином заохочують. Їх не так багато. Звичайно, що насамперед їхня діяльність спрямована на надання медичної допомоги пораненим російським окупантам. Більшість лікарень використовується окупантами, як військові шпиталі фактично. Бо є величезні втрати, тому вони заповнені переважно покаліченими на полі бою», – додав Коваленко.
- Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року.
- В Росії заперечували, що ведуть проти України загарбницьку війну і назвали це «спеціальною операцію». Також російська влада заперечує, що скоює злочини проти цивільних жителів України.
Олена Бадюк