І чи зможуть українські сільгоспвиробники за таких умов зібрати врожаї і прогодувати країну? Як це вплине на фермерство та українську економіку? Чи зменшиться дефіцит кадрів у аграрному секторі? ВІдповіда на питання зібрав проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Згідно із запровадженими нормами українські аграрії можуть пролонгувати наявні бронювання на 3 місяці без необхідності подавати новий пакет документів. Також уряд дозволив бронювати понад 50% працівників й збільшили термін до 12 місяців.
«Недосконала концепція»
Економіст Борис Кушнірук сказав «Новинам Приазовʼя», що озвучений в.о. міністра механізм бронювання аграріїв «може містити корупційну складову», адже в інших секторах економіки відсутня процедура бронювання від мобілізації на таких умовах.
Концепцію «економічного бронювання» (законопроєкт №11331 «Про промислову політику та прогнозованість реального сектора економіки» – ред.) військовозобов’язаних від мобілізації Кушнірук теж вважає недосконалою.
«В реальності мова мала йти про прозорий механізм так званого економічного бронювання – коли бізнес визначає, які йому люди потрібні, і за це платить великі гроші. Якщо йому потрібні ті чи інші фахівці – він має робити суттєвий разовий платіж і потім щомісяця платити за них. Якщо зробити те, що зараз пропонується (згідно із законопроєктом №11331 – ред.) – це, по суті, буде механізм відкупу, яким буде багато хто користуватися», – переконаний він.
Другий законопроєкт передбачає бронь за умови високої «білої зарплати», розмір якої має становити не менше 36 тисяч гривень. Ще один – поєднує критерії зарплати зі сплатою військового збору понад 20 тисяч гривень.
Низка депутатів від опозиції та військових кажуть, що під терміном «економічне бронювання» криється лазівка легального відкупу від армії. За їхніми словами, такий підхід ставить під сумнів принцип справедливої мобілізації, адже «хто має гроші, той має шанс не служити».
«Мінімум людей для обробки землі»
На Херсонщині, яка є аграрно орієнтованим регіоном півдня України, рішення бронювати від мобілізації понад 50% військовозобов'язаних аграріїв оцінюють позитивно. Як зазначив директор департаменту сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА Дмитро Юнусов, багато хто через окупацію виїхав з області та не повернувся – у більшості аграріїв залишилася мінімальна кількість людей для обробки землі.«Наприклад, на підприємстві тисяча гектарів, яку обробляє всього лише п’ять трактористів. І до цього (рішення – ред.) могли б забронювати 50%, але це два робітники, які не можуть обробляти таку кількість землі. Зараз ми отримуємо таке позитивне рішення і маємо можливість, звичайно, з обґрунтуванням забронювати 80% або в деяких випадках 100% працівників», – пояснив Юнусов.
Критерії для броні
Посадовець ХОВА розповів, що процес бронювання аграріїв у їхній області складається з двох етапів, перший – це визнання критично важливим підприємством для національної економіки або для потреб територіальних громад області.«Підприємства, які мають менш як 500 гектарів, йдуть бронюватися через Херсонську ОВА і мають відповідати саме нашим критеріям – мати понад 50 гектарів земель в обробітку, відсутність заборгованості по заробітній платі, вид діяльності – сільське господарство, понад 10 працівників, а також укладання договорів з критично важливими підприємствами області. Також є загальні критерії: відсутність заборгованості по ЄСВ (Єдиний соціальний внесок – ред.), і розмір мінімальної заробітної плати за останній квартал не менше, ніж за четвертий квартал 2021 року. У нашій області це становить 12 тисяч 330 гривень», – розповів Юнусов.
«Ми через ОВА вже близько 20 підприємств визнали критично важливими. Наступний етап – підприємство подає списки й обґрунтовує відсоток військовозобов'язаних, необхідний для бронювання», – додає директор департаменту Херсонської ОВА.
На думку посадовця, цей механізм дозволить повернути певну кількість трактористів у Херсонську область, адже багато внутрішньо переміщених робітників аграрного сектору мають бажання повернутися на свої території, щоправда, просять забронюватися їх.
«Якщо це обґрунтовано, то треба бронювати й повертати кадри, які працювали на нашій землі, знають специфіку агрономії й вирощування врожаїв саме на Херсонщині. Для Херсонської області це дуже позитивний момент», – зазначив він.
- Раніше в Мінагрополітики повідомляли, що від початку російського широкомасштабного вторгнення аграрний сектор зазнав збитків на понад 10 мільярдів доларів. Зокрема, було знищено сільськогосподарської техніки на загальну суму 5,8 мільярда доларів та зруйновано тваринницьких ферм на понад 250 мільйонів доларів.