Про наслідки окупації та обстрілів, а також про діяльність закладу у фронтових умовах розповідає директорка Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара Оксана Шестакова.Відділ рідкісних видань спорожнів, а українська література залишилася
У бібліотеки імені Олеся Гончара в Херсоні завжди було багато читачів. Її фонди налічували документи 45 мовами світу: книги, періодичні та інформаційні видання, стародруки 1738–1830 рр., рукописи, матеріали образотворчого спрямування. А також ноти, грамплатівки, компакт-диски, діафільми, слайди, кіно та відеофільми, мікрофільми, дискети, СD та цілу колекцію аудіокниг. Крім того, бібліотека мала чимало комп'ютерної техніки тож могла надавати ще й цифрові послуги.
Невдовзі окупанти почали вилучати україномовні книги, а саме: пов’язані з Голодомором, видання, в яких згадувалися помаранчева революція та революції гідності, а також публіцистичну та художню літературу, пов'язану з антитерористичною операцією, зокрема, й поетичні збірки воїнів.
Після деокупації, зайшовши до книгозбірні, ми побачили всю цю літературу в окремій купі. Що вони збиралися з нею робити, не зрозуміло. Загарбники викрали частину дореволюційних видань, але ці україномовні книги збереглися. Їх вилучили, знесли вниз, де ми їх потім і знайшли, – згадує Оксана Шестакова.
Окрім книг, окупанти викрали й жорсткі комп’ютерні диски з базами даних бібліотеки. Тому встановити все, що викрадено дуже важко, адже повноцінно провести переоблік не вдалося.
Точно можна сказати, що були викрадені рідкісні та цінні видання. Бо коли ми зайшли у цей відділ, він взагалі був порожній. Видань, які ми завжди демонстрували людям на екскурсіях, не було, – каже Оксана Шестакова.
“Привітання” від росіян на річницю визволення Херсона
Перші пошкодження бібліотеки сталися ще в серпні 2023 року, коли війська Російської Федерації прицільно обстріляли будівлю з танка.Постраждав відділ краєзнавства на другому поверсі й третій поверх, де був бібліографічний відділ, де, зокрема, проводили курси української мови й засідання клубу любителів історії «Кліо».
Ще до цього обстрілу, впродовж перших місяців окупації, бібліотекарі намагалися сховати найбільш цінні видання і законсервувати будівлю. Вивезти кудись, чи сховати все, було просто неможливо. Адже російські війська оточили місто з перших днів війни.
Враховуючи кількість фондів, власними силами ми б це зробити не могли. За короткий строк підготувати літературу, описати її, завантажити, транспортувати, на це потрібен додатковий ресурс, який мав бути забезпечений на вищому рівні. Ми цього не отримали. У нас людей не евакуювали. Не кажучи вже про культурні цінності – каже директорка.
Після деокупації заклад періодично обстрілюють з лівого берега. Уперше під шквальний вогонь будівля потрапила невдовзі після звільнення Херсона – 19 листопада 2022 року, коли на флагштоці поряд із книгозбірнею замайорів український прапор. Кілька разів через обстріли в бібліотеці спалахували пожежі. А в ніч з 11 на 12 листопада минулого року, як “привітання” від росіян на річницю визволення Херсона, в будівлю прилетіла ракета. Поцілила вона прямо посеред даху. Між 3-м і 4-м поверхом є вільний простір. І дах впав на 3-й поверх. Сьогодні ані 3-го, ані 4-го поверху фактично немає.
Оксана Шестакова припускає, що через потужність завданого ракетного удару, міг постраждати й фундамент будівлі. А це загрожує повним її знесенням.
На щастя, бібліотекарі завчасно перенесли більшу частину фонду до книгосховища, розташованого на рівні землі й нижче, і книги вціліли.
“Незламна бібліотека” приймає гостей
Після цієї події, більшу частину фондів евакуювали. Під патронатом Міністерства культури книги вивозили до Миколаєва, Одеси. Там перебувала більшість працівників бібліотеки, які виїхали з Херсонщини. Оксана Шестакова зауважує:Книги не можна зберігати в мішках, у стосах, їх потрібно розкладати, їх потрібно опрацьовувати, і власне, наші колеги в Миколаєві та в Одесі якраз саме цим і займаються. Наразі все найцінніше вивезено.
Бібліотекарі, що досі мешкають в Херсоні, разом із техслужбою – двадцятеро людей, працюють над вибіркою фонду, що залишився. Сортують видання радянського періоду, більшість з яких підлягають списанню. Цей фонд, за словами директорки, налічує майже мільйон видань. Вона пояснює: це дуже великий обсяг роботи, якій перешкоджають обстріли. Оксана Шестакова згадує:
Траплялося: ми завантажуємо машину, а десь поряд приліт – падаємо, потім десь перечекаємо і все. Це складне випробування, справді. Але ти розумієш, що крім тебе ніхто цього не зробить.
Сьогодні бібліотека продовжує проводити соціокультурні заходи, започатковані ще в мирні часи, але тепер дистанційно. “Засідання розмовного клубу”, курси англійської та німецької мов. А на “Літературних зустрічах з Гончарівкою”, бібліографиня закладу Лілля Віжичаніна знайомить херсонців та мешканців інших міст із відомими українськими письменниками та науковцями.
Цьогоріч, завдяки грантовій підтримці програми «House of Europe», колективу книгозбірні вдалося реалізували проєкт створення пункту незламності, поєднаного з бібліотекою. В артукритті «Незламна бібліотека», яке відкрилося в Херсоні 21 березня, херсонці можуть почитати сучасну українську літературу – художні, наукові та бізнес видання. За підтримки «House of Europe», укриття оснастили електричною станцію, і люди можуть приходити сюди заряджати гаджети та користуватися інтернетом.
Мріємо, що наш заклад відродиться як Фенікс. Адже ми дійсно руйнували стереотип, що бібліотека – це банальне книгосховище.
Ганна Щидловська, Вгору
