Під час окупації Херсонщини російські військові катували, увʼязнювали, вчиняли сексуальне насильство та позбавляли фізичної свободи ЛГБТ-людей, порушуючи цим основні норми міжнародного права. Організація “Прожектор” задокументувала декілька випадків переслідувань, побиття та втручання в приватне життя, вчинених окупантами щодо жителів Херсонщини, які належать до ЛГБТ-спільноти.Про це йдеться у звіті за результатами документування воєнних злочинів проти ЛГБТК+ на Херсонщині за березень-вересень 2023 року.
Так, для цього дослідження юристи та адвокати проєкту опитали 51 ЛГБТ-людину, у результаті чого склали 18 письмових протоколів опитування. У самому звіті подано вісім випадків, відібраних з протоколів опитування як доказ злочинів, скоєних російськими військовими в Херсонській області з березня до листопада 2022 року.
Здебільшого опитані ЛГБТ-люди не зверталися до національних правоохоронних органів через недовіру та сумніви щодо процесу розслідування. Водночас вони погодилися надати свідчення під запис адвокатам та юристам для подальшого передання до МКС та інших зацікавлених міжнародних юрисдикцій.
Зокрема, “Прожектор” задокументував історію 24-річної лесбійки, на імʼя Діана. До та під час окупації дівчина працювала продавчинею. Одного разу в період окупації до неї підійшли військові РФ і запитали, чи має вона дозвіл на продаж товарів. Також вони поцікавилися, чому в неї рожевий колір волосся. Діана відповіла, що в неї немає дозволу на продаж товару і вона пофарбувала волосся в рожевий тому, що їй так подобалося. Солдати спрямували на неї зброю та вимагали повідомити домашню адресу, після чого силоміць посадили її в машину та поїхали з нею до неї додому.
Прибувши туди, окупанти обшукали будинок дівчини. Знайшовши український і веселковий прапори, росіяни потягли Діану за волосся в кімнату і почали розпитувати про те, що означає останній. Діана сказала, що цей прапор є символом ЛГБТ-спільноти й що вона є лесбійкою, після чого вони вдарили її прикладом автомата по обличчю, одягли мішок на голову, силою затягнули в машину і повезли в невідомому напрямку.
Згодом окупанти привели Діану в підвал, де вона побачила двох жінок і одного молодого чоловіка. Всередині було темно, стояли картонні коробки та відро, яке використовували як туалет. Діана пробула в цьому приміщенні близько трьох-чотирьох годин. Потім до приміщення ввійшов високий росіянин з позивним Малиш. Він надів Діані на голову мішок та відвів до іншої кімнати. Там окупант змушував дівчину розповісти про її друзів з ЛГБТ-спільноти, називаючи їх “непорозуміннями”. Коли дівчина відмовилася це робити, той вдарив її по ребрах іржавою металевою трубою.
Після цього до кімнати ввійшов інший військовий з погрозами, що розважатиметься з нею і покаже, що чоловік “відчувається” краще, ніж жінки. Військовий роздягнувся і змусив Діану дивитися на нього, а коли вона заплющила очі, він ударив її по обличчю. Тоді до приміщення зайшли ще троє російських військових у формі та наказали не чіпати її, оскільки в них є “інші плани”. У приміщення принесли акумулятор із дротами та почали погрожувати. Діана злякалася, тому погодилася взяти контакти російського солдата, щоб повідомляти йому інформацію, після чого її відпустили додому.
У вересні 2022 року російські військові приїхали на трьох машинах і знов увірвалися до її будинку. Вони зібрали на подвірʼя її сусідів, націливши на них зброю. Окупанти обзивали дівчину “повією” та казали, що вона може “увести” дружину в будь-якого чоловіка. Зрештою дівчину затримали та відвезли до невідомої будівлі поблизу центрального ринку.
У камері, куди доставили Діану, було близько 15–20 осіб, серед яких жінка, партнерку якої вбили прямо на її очах у ліжку, де вони спали разом.
Згодом Діану та цю жінку завели в кімнату на другому поверсі, де солдати наказали їм поцілуватися в них на очах. Окупанти сиділи в кімнаті й пили алкоголь. У кімнату зайшов ще один військовий і забрав Діану, а інша жінка залишилася. Діану повернули в камеру, дали їй аркуш паперу з молитвою і сказали читати вголос.
Через пів години всіх людей у камері змусили вийти й встати в шеренгу. У людей почалася паніка, після чого двоє військових зі зброєю почали розстрілювати їх. За словами Діани, з близько 15 осіб, які перебували в цьому ізоляторі, вижило четверо, включно з нею.
Російські солдати змусили вцілілих витирати кров з підлоги. Далі окупанти завантажили тіла вбитих у вантажівку, куди також змусили сісти тих, хто вижив. Вантажівка доїхала до Антонівського мосту, де їм наказали вийти з машини, а потім військові поїхали.
Діана ночувала в земляному рові. Вранці вона пішки дісталася додому, дорогою ховаючись.
Детальний опис інших історій також міститься у звіті “Прожектора”.
Нагадаємо, що український художник Антон Шебетко створив два колажі для розділу колонок Sunday Opinion в американській газеті The New York Times.
zmina.info
