Кілька подібних висловів наприкінці листопада 2023 року виклав у ТікТоці й хмельничанин Сергій Яковлев з позивним "Ронін". На той момент чоловік вже понад 20 місяців служив у підрозділі Сил територіальної оборони ЗСУ. На відео він поєднував претензії "ухилянтів" до народних обранців зі своїми кадрами з фронту та зали засідань Хмельницької обласної ради.
Станом на ранок 24 лютого 2022 Яковлев був очільником фракції в облраді. А вже ввечері першого дня широкомасштабного вторгнення він став одним із сотень тисяч мобілізованих.
У розмові з "Українською правдою" боєць 86-го батальйону 106 окремої бригади ТрО обурено реагує на вислів "нехай депутати воюють". Він сам воює вже другий рік, замість ефективно підтримувати "економічний фронт" десь у Хмельницькому. Має мету – завершити цю війну так, щоб у майбутньому не довелося воювати його сину.
Щоби наблизити омріяну перемогу, Яковлев створив у своєму підрозділі групу ударних БпЛА. Відтоді, каже, вперше відчув себе на війні не мішенню для ворога, а мисливцем на окупантів. І почав дронами методично знищувати агресорів на Херсонщині.
Тож коли в грудні минулого року Путін на своїй мегапресконференції кілька разів згадував Кринки – маленьке село з Херсонщини, стверджуючи, що там у росіян лише "санітарні втрати", Ронін відверто сміявся. Лише пілоти дронів з хмельницької тероборони знищили на лівобережному плацдармі більше, ніж озвучив російський диктатор.
Свою історію депутат розповідає наприкінці бойового дня, коли завершив працювати з групою операторів дронів.
"Молодий політик"
"Політика – це моє, але політиком я став нещодавно", – починає свою історію Яковлев.По суті, на політичний шлях Сергій став одразу після завершення школи. Випускник вступив до Чернівецького національного університету на політологію. Потім отримав другу вищу – юридичну. Але працював саме з політиками. Довгий час він був політтехнологом, брав участь у багатьох виборчих кампаніях.
Планів балотуватися самому, переконує, не мав. Але збіг обставин, каже, змінив його рід заняття. У 2020-му Яковлев обрався до Хмельницької облради за списком "Батьківщини" та очолив фракцію з семи депутатів. На той час йому було 30 років.
"Мене можна назвати молодим політиком. Тоді я ставив собі амбітні плани, хотів реалізувати певні задуми по Хмельниччині", – згадує Яковлев.
Пропрацювати у спокійних умовах депутат встиг лише п'ятнадцять місяців. За десять днів до широкомасштабного вторгнення Росії він був одним із тих в облраді, хто проголосував за виділення додаткових майже 5 мільйонів на потреби місцевої тероборони. Хоча сам на ту пору у велику війну не вірив.
"Я був із кола скептиків. Думав про можливе загострення на сході, але щоб аж так…", – згадує депутат останні дні перед 24-м лютого 2022-го.
Депутат планує знищити псковський десант
24 лютого Яковлева розбудила дружина. Як і мільйони українців, ця родина теж перебувала в стані шоку від масованих ракетних атак РФ. Попри це, Сергій за звичкою поїхав на 8.00 в офіс."Сидів і думав, що робити далі. Десь о 9-ій набрав свого товариша – він очолював спілку учасників АТО. Кажу: давай десь брати зброю, треба щось робити. Він відповів, що знає, де взяти зброю", – розповідає Яковлев.
Уже о 12-ій депутат став до лав тероборони. Доти жодного військового досвіду він не мав. Строкову службу Яковлев не проходив, а під час навчання в університеті не зміг піти на військову кафедру через стару компресійну травму хребта. В перші години великої війни на стан здоров'я ніхто уваги не звертав.
"Коли мені видали автомат, то я навіть не знав, що з ним робити. У нас було багато хлопців, які були в АТО. То ми кучкувалися біля них і вже по ходу вчилися", – згадує свої перші військові дні Яковлев.
На початку широкомасштабного вторгнення депутат уявляв, що росіяни висадять псковський десант у Хмельницькому аеропорту або в Старокостянтинові, їх там знищать і за 3–4 тижні все завершиться. Ворожий десант так і не прилетів, а служба депутата затягнулася.
Почав він її у взводі матеріально-технічного забезпечення. Батальйон мав потреби від шоломів та броніків до автомобілів. Коли підрозділ вирушив у зону бойових дій на Донбасі, Яковлев їздив на бойові позиції, займався евакуацією, хоча за посадою міг цього не робити. Через це отримав від командира позивний "Ронін".
"За легендою, роніни – це самураї, які воюють без хазяїна. Я взагалі тероборону сприймаю як певний прототип козацтва. У нас настільки різнобічний пул людей, але воюють доблесно і не сприймають жодну радянщину", – розмірковує Сергій.
Ронін звільняє Харківщину
Невдовзі Ронін вирішив переводитися в бойову роту, став стрільцем. І перший справжній бойовий досвід отримав на Харківщині. На початку серпня 2022-го хмельницька тероборона стала приданим підрозділом 3-jї танкової бригади. Комбриг танкістів попросив зібрати 30 добровольців для штурмового взводу.Визвалися 35, один із них – Яковлев. Спочатку тероборонівців-штурмовиків тримали в резерві під час операції в районі села Байрак (за кілометр на південь від Балаклії).
"Було страшно. Ми хоч і сиділи в резерві, але в будь-який момент мали отримати команду висунутися. Я досі пам'ятаю той страх. Тоді ми все робили на певних емоціях, не маючи бойового досвіду, але готові були йти в бій", – згадує Сергій.
Вдруге сформувалася більша група військ. Вона вже йшла в наступ, який пізніше став відомий як "Балаклійський прорив", або Харківський контрнаступ.
Хмельницький батальйон з 518-м батальйоном бригади спецпризначення імені Богуна стали основою піхотного наступу з правого флангу Балаклії.
Рота Яковлева пішла на села Щурівка та Вільхуватка (на південний схід від Балаклії). Ворог встигнув відступити за Сіверський Донець, тероборонівці побачили лише втоплені в річці БМП.
"Ми перші зайшли в Щурівку та підняли там прапор. Були незабутні емоції, повірте, я їх ніколи в житті не забуду", – каже Ронін.
Найбільше з контрнаступу Яковлеву запам'ятався один момент. Того дня він взув нові берці. В них пройшов десь 15 кілометрів. Зрештою стер ноги в кров.
"Нас у селі зустрічала одна жінка. Після зайняття оборони я зайшов до неї, зняв берці, зняв носки. І вона просто мила і натирала мені ноги, обробляла їх. Вона це робила, плакала та дякувала. І мені теж хотілося плакати. Я й зараз згадую і досі важко. Я пам'ятаю очі тієї старшої жінки, з якою вдячністю вона мені допомагала", – розповідає Яковлев.
Створення підрозділу БПЛА
Навесні 2023-го хмельницький батальйон тримав позиції на Херсонщині. Тоді спостережні пункти тероборонівців потерпали від засилля ворожих дронів. Бійці схотіли і собі створити групу ударних БпЛА. Командування підтримало, групу очолив Ронін.Але Яковлев став не просто формальним командиром. Ронін вважає, що старий радянський підхід в його підрозділі не спрацює – командир має бути реальним лідером. Тож для себе визначив, що стане взірцем для інших, буде з бійцями на передових позиціях. А ще створюватиме солдатам умови, щоб вони могли виконати бойове завдання.
Нині Роніна тішить, що в його батальйоні є багато гарних прикладів, коли справжні лідери довели в боях, що можуть керувати бійцями. Тому із солдатів виросли у лейтенантів, очолили взводи та роти.
Також на прикладі своєї групи Ронін пояснює, що таке війна без політики: до забезпечення підключилися представники різних політичних сил, які у звичних умовах вели партійну боротьбу. Нині вже централізовано поставляє дрони в достатній кількості й місцева влада.
"Починали ми з волонтерської допомоги. У мене були можливості комунікації, просто подзвонити комусь, попросити купити дрони, обладнання. Тобто я міг залучити ресурс для розвитку. Так зібрали все, починаючи від дронів, закінчуючи автомобілями", – розповідає депутат.
Ще на початку формування групи, за порадою уже досвідчених операторів БпЛА, Яковлев збирав "сирих бійців", які не мали досвіду пілотування. На той час ще не запустили навчальні центри фахової підготовки пілотів дронів. Тож вони поїхали вчитися до цивільних інструкторів, а вже за місяць стали до роботи.
"Ми навчилися десь 15-20% від того, що потім здобули з часом, набиваючи собі шишки в ситуаціях, з якими стикалися в ході виконання бойових завдань. Просто літати – це зовсім не те, що повинен знати і робити кожен екіпаж FPV", – запевняє Ронін.
Охочим освоїти БпЛА й надалі служити пілотом у роті ударних безпілотних авіаційних комплексів Яковлев радить проявляти ініціативу та проситися на активні напрямки фронту.
"Рій" дронів над Кринками
Всередині грудня Путін заявив на своїй пресконференції, що у росіян в Кринках лише санітарні втрати – шість поранених. З цієї заяви Ронін голосно сміється."Тут вже перемішано росіян у нашій землі просто сотнями", – каже командир групи ударних БпЛА.
Слова теробронівця підтверджують і світлини та відео з Кринок. На них – цілий "цвинтар" знищеної бронетехніки росіян. А за інформацією британської розвідки, станом на середину грудня 2023-го ЗСУ розбили в тому районі щойно сформовану 104-у повітряно-десантну бригаду.
Ще на початку листопада Яковлев побачив у російських телеграм-каналах оцінку дій українських захисників у районі Кринок. Тоді тероборонівець вирішив опублікувати цей допис у себе на Facebook-сторінці. "Хохлы очень сильно работают дронами-камикадзе и уничтожают любую технику в достаточно большом радиусе от берега… Хохлы постоянно обстреливают нас, а самое главное используют целую орду FPV-дронов", – процитував Ронін бійця 810-ої бригади морської піхоти окупантів.
Сергій підтверджує, що українці мають можливості запускати цілу "орду" дронів. Коли в зоні ураження з'являється "жирна ціль", як-от танк або інша бронетехніка, то усі підрозділи БпЛА жадають її уразити.
За його словами, росіяни особливо бояться українського дрона "Баба-Яга". В листопаді Яковлев виклав у Facebook фото цієї "Баби-Яги". Пояснює, що це прототип аграрного дрона з певними модифікаціями, що дозволяє обходити ворожі РЕБи та несе скиди. "Баба-Яга" хмельничан вже здійснила понад 20 десятків "гуманітарних місій".
Свою першу уражену дроном ціль депутат згадує з яскравими емоціями. Каже, що тоді вперше за всю війну відчув себе не ціллю, а мисливцем. Тепер серед доробку групи Роніна чотири танки, два БТР, чотири автівки та три міномети, не рахуючи "санітарні втрати" окупанта.
Як Ронін змінився на війні
Невдовзі буде два роки, як Сергій Яковлев у ЗСУ. Знайомі Роніна в тилу часто запитують, чи довелося йому стріляти, тобто брати участь у стрілецьких боях. На ці запитання депутат відповідає, що нині – "війна лопат, артилерії та дронів".Останнім часом все частіше тероборонівець бачить коментарі в соцмережах, що хтось піде служити лише після депутатів. Це ображає народного обранця з Хмельниччини.
"За два роки мого життя і служби було стільки моментів, коли ти розумієш, що війна – це фарт для кожного бійця. Куля чи осколок не обирає – ти депутат, бізнесмен чи хтось інший. Тому трошки ображають мене такі фрази.
Що я тоді роблю, якщо депутати не воюють? Багато хто мені казав, що я б більше зробив для перемоги в Хмельницькому. Може, і дійсно я б чудово піднімав "економічний фронт", платив податки, волонтерив. А можливо, я потрібен саме тут, розумієте?" – Ронін наче пояснює умовному користувачу соцмереж свій вибір.
При цьому Яковлев намагається не розділяти суспільство: якщо я воюю – то молодець, а хто не воює – не молодець. Він дотримується думки, що повоювати доведеться багатьом. Тому людей потрібно готувати і вчити.
Розмірковуючи над тим, що нині приносить найбільшу радість, Яковлев зупиняється на дружині та сині. Малому скоро 5 років – це той вік, коли дитина стрімко розвивається. Тож батько тішиться, як росте малюк. Хоча відчуває певний смуток, що пропустив два роки життя сина.
Але головним для себе вважає зробити все, щоб сину не довелося йти воювати.
"Це мотивація для кожного бійця, щоб не воювали діти. Тому ми і воюємо, тому і маємо перемогти. Таке випробування впало на наш вік – ми повинні пройти його достойно. І я думаю, що ми це зробимо", – підсумовує депутат з фронту.
Матеріал підготовлений у співпраці зі службою зв'язків з громадськістю командування Сил територіальної оборони в рамках програми рекрутингу та підготовки екіпажів безпілотних літальних апаратів (БпЛА) "Крилатий ескадрон".
Олексій Братущак, УП