Один з небагатьох напрямків на полі бою, де українські війська продовжують наступ, а не стоять в обороні, це Херсонщина. Тут на лівому березі Дніпра морській піхоті ЗСУ вдалося захопити і утримати невеликі плацдарми. Але що буде далі?
Наявність одразу кількох тактичних плацдармів українців на окупованому росіянами березі Херсонської області – це вже доконаний факт. При тому, що керівництво ЗСУ жодного разу не підтверджувало і не спростувало його.
Однак політична влада вже публічно повідомила про "гарні кроки на Херсонщині". Про це 8 листопада сказав президент Володимир Зеленський, а 14 листопада очільник його офісу Андрій Єрмак прямо заявив, що "українські сили закріпились на лівому березі Дніпра".
Російська влада не надто акцентує увагу на цій ділянці фронту. Речники міноборони РФ, щоправда, ледь не щодня рапортують про "запобігання" спробам українських військових форсувати Дніпро.
Наприкінці жовтня російські ЗМІ повідомили про зміну командувача російського угруповання на цьому напрямку. Його очолив керівник повітряно-десантних військ Михайло Теплинський.
Основне завдання, яке, вочевидь, перед ним стоїть, – ліквідувати українські плацдарми на Херсонщині і убезпечити для Кремля цей напрямок.
Що це за плацдарми?
Перші спроби форсувати Дніпро на маломірних човнах українські війська почали робити ледь не рік тому.
Наприкінці листопада – на початку грудня 2022 року, коли солдати РФ залишили правобережжя, українці почали спроби встановити контроль над заболоченими островами посередині Дніпра.
Активні дії на цьому напрямку продовжились навесні цього року. Щоправда, їх суттєво загальмував підрив дамби Каховської ГЕС 6 червня і розлив Дніпра на Херсонщині.
Проте ЗСУ вдалося форсувати річку і закріпитися на невеликій за обсягом території на лівому березі біля опор зруйнованого Антонівського мосту.
В серпні з'явилися повідомлення про ще один плацдарм – за 20 км на схід біля села Козачі Лагері. А у жовтні російській військові "блогери" почали говорити про ще два плацдарми – біля селища Кринки (за 7 км на схід від Козачих Лагерів) і біля Піщанівки (за 3 км на схід від Олешок).
Джерела ВВС Україна серед військових ЗСУ, які воюють на цьому напрямку, підтверджують контроль над деякими з цих плацдармів станом на 14 листопада. Забезпечення бійців боєкомплектом і ротація військових відбувається за допомогою маломірних човнів, якими перетинають Дніпро, а також його притоки – Конку і Кринку.
Генерал Дмитро Марченко, який відповідав за оборону Миколаєва, а зараз продовжує працювати на південному напрямку із загоном операторів БПЛА, каже про "важку ситуацію" тут.
"Ми перекинули певні сили на той берег. Зараз вони хочуть закріпитися для планування подальших наступальних дій, – зауважив він в інтерв'ю. – Але ситуація дуже складна, дуже важка, бо є перепона – це річка. І перекидання (сил і засобів, – Ред.) відбувається під обстрілами і під контролем тієї (російської, – Ред.) сторони".
Найголовніше зараз для ЗСУ – це перекинути на плацдарми важку бронетехніку і за можливості розширити його, каже ВВС експерт Центру оборонних стратегій, ексзаступник начштабу Військово-морських сил Андрій Риженко.
За його словами, українська морська піхота навчена і готова до таких дій, але не має достатньої кількості десантних катерів. Також немає підтримки з повітря.
Однак, попри це, українські війська мають шанси на успіх, зважаючи на відсутність у РФ достатньої кількості резервів на Херсонському напрямку і потужних оборонних укріплень на узбережжі Дніпра.
"Головне, я думаю, що в України не дуже багато часу на це. Є кілька тижнів, щоб використати їх неготовність на цьому напрямку, – вважає Риженко. – Щоб не повторилось те, що відбулось в Запорізькій області, коли росіяни побудували "лінію Суровікіна", наставили мін і бетонних загороджень".
Для чого ці плацдарми?
За ідеального розвитку подій, українцям вдасться не лише утримати тактичні плацдарми, але й об'єднати їх в оперативний, з якого рухатись далі вглиб окупованої території. До головної мети – кримського перешийка – близько 100 км.
Однак найближча мета – це перерізати трасу Олешки – Нова Каховка (дорога Т2206), до якої приблизно 5-7 км, пояснює військовий оглядач групи "Інформаційний спротив" Костянтин Машовець.
"Головний сенс – перерізати дорогу, яка йде на Нову Каховку. Не ту, яка прибережна і йде через Козачі лагері, Кринку, Корсунку і т.д. Там ще одна є дорога, яка більш важлива, бо вона рокадна (тобто паралельна лінії фронту, – Ред.), що важливо для маневру по фронту".
В інтерв'ю 5 каналу експерт вказує на те, що РФ не зможе оперативно надсилати резерви на "гарячі ділянки" фронту, якщо не контролюватиме основні траси на Херсонщині.
"Противник не утримає лівий берег, якщо його позбавити спроможності маневрувати", – резюмує він.
Більше того, окремі представники російської влади вже почали говорити про те, що ЗСУ вдалося таки "перерізати" трасу з Олешок до Нової Каховки. Зокрема про це сказав в ефірі російського телебачення представник окупаційної влади Запоріжжя Володимир Рогов.
"Проблема в чому – в нас перебита логістика між Кінбурнською косою і Олешками, а також між Олешками і Новою Каховкою. Тобто треба об'їжджати і достатньо великий крюк робити, щоб доставити БК і особовий склад", - зазначив він.
Український експерт Андрій Риженко не виключає, що найближчим часом росіяни дійсно відведуть свої війська з Кінбурнської коси і прибережної зони Херсонщини глибше до містечка Раденськ (12 км на південь від Олешок).
Саме з цим, на його думку, може бути пов'язана "помилкова" публікація 13 листопада заяви Міноборони РФ про "перегрупування військ на схід від Дніпра".
Що стосується Кінбурнської коси, то для України вкрай важливо деокупувати цю піщану ділянку суходолу, яка фактично є "воротами" в порти Миколаєва і Херсона.
Якщо дійсно вдасться вигнати російські війська з коси, то це не лише розблокує морські шляхи до цих портів, але й убезпечить місто Очаків, розташоване через протоку, від російських обстрілів з артилерії.
Однак основне завдання, нагадує Риженко, - це перерізати російські логістичні маршрути з окупованого Криму.
"У нас зараз досить вдалий момент, щоб цим шляхом наблизитись до Криму і перерізати постачання. Це буде дуже важливо в аспекті стійкості російського угрупування в Криму".
Щоправда, часу для цього плану обмаль, оскільки з наближенням холодів і погіршенням погодних умов втримувати плацдарми в прибережній зоні Дніпра з кожним днем ставатиме все важче.
Що далі?
Маленьке селище Кринки майже вщент знищене через постійні авіаудари і артилерійські обстріли російських військ. Однак українці все ще тримають плацдарм. На фото - удар крилатими авіабомбами 12 листопада.Аналітики з американського експертного центру "Інститут вивчення війни" (ISW) вказують, що українці продовжують утримувати плацдарм у Кринках та навіть змогли перекинути через Дніпро бронетехніку.
Однак в останні дні російські формування посилюють натиск на цьому напрямку. Зокрема, вони відтіснили ЗСУ з лісопосадки на півдні Кринок, а також використали авіацію і важкі вогнеметні системи "Солнцепек" для удару по населеному пункту.
Російській провоєнний телеграм-канал "Рибарь" вказує, що 12-13 листопада українські війська провели ротацію передових підрозділів, що діють на плацдармі. Дії ЗСУ прикривала ствольна і реактивна артилерія на правому березі Херсонщини, а також мінометні батареї на островах посеред Дніпра.
Український аналітик Костянтин Машовець звертає увагу, що РФ не вводить у бій тут резервні сили, а намагається блокувати плацдарм ЗСУ силами тактичних груп, що діють на першій позиції головного рубежу оборони.
Вони атакують з боку сусідніх селищ Корсунка і Козачі Лагері.
Прогнозів про перспективи розширення українського плацдарму експерти воліють не робити.
Офіцер ЗСУ, що працює на цьому напрямку, зауважив в розмові з ВВС Україна, що можливості забезпечити стабільну логістику і переправлення бойової техніки через Дніпро поки що немає.
До того ж, за його словами, уся ця операція матиме шанс на успіх лише в комплексі з наступальними діями на інших ділянках фронту.
В такому разі це сковуватиме можливості Росії маневрувати. В іншому разі шанси на "прорив до Криму" він оцінює скептично.
Олег Черниш, BBC Україна