Топ колаборантів Нової Каховки: розповідаємо про найбільш одіозних поплічників окупантів

Віталій Гура: Шлях від старости до гауляйтера

Ще за рік до окупації Нової Каховки він працював головним механіком комунального підприємства «Міський водоканал». 4 березня 2021 року депутати міської ради за поданням мера Володимирв Коваленка затвердили Гуру на посаді старости Дніпрянського старостинського округу.

Віталій Гура на сесії міськради під час затвердження йогостаростою ДніпрянАвтор: Із архіву NovaKahovka.City

А з приходом окупантів пішов працювати під началом гауляйтера Володимира Леонтьєва. Був його заступником із питань житлово-комунального господарства. Здійснював незаконне відчуження майна, яке перебувало на балансі комунальних установ Новокаховської міськради. При цьому його супроводжували озброєні представники так званих силових структур РФ.

У серпні 2022 року було повідомлення про замах на Гуру. Пройшла навіть інформація, що він помер під час транспортування до Криму. Але потім виявилося, що це була операція прикриття спецслужб РФ, щоб убезпечити Гуру від справжнього замаху.

Згодом він знову виплив у Новій Каховці. А 19 жовтня так звані “депутати” Новокаховського округу затвердили його на посаді “голови округу”, тобто гауляйтера.

Віталій Гура під час затвердження його гауляйтером Нової КаховкиАвтор: Скрін з відео

Він тут жк вирішив відзначитися, аби вислужитися перед окупантами: вирішив повернути вулицям міста старі комуністичні назви. Доручив підготувати відповідний проєкт рішення на найближчу сесію “городского совета”.

У грудні 2022 року Херсонська обласна прокуратура заочно повідомила про підозру Віталію Гурі у колабораціонізмі (ч. 5 ст. 111-1 КК України). За вчинене підозрюваному загрожує позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 15 років з конфіскацією майна.

Роман Пашкевич: “Юлити” є формою його життя”

Утім, саме Володимир Іванович два скликання підряд просував і призначав на посаду Пашкевича – -начальника організаційного відділу Новокаховської міськради. Він відповідав за підготовку сесій міськради, зв'язок із депутатськими комісіями, підготовку проєктів рішень, протоколів засідань тощо.

41-річний Роман Пашкевич народився і виріс у селищі Дніпряни біля Нової Каховки. Його мати працювала в дитсадку, а батько був майстром виробничого навчання у міжшкільному навчальному комбінаті. Після школи Роман закінчив Херсонський державний технічний університет (2004). Кар'єру почав робити в рідному селищі, де невдовзі був обраний головою сільради.

“Він завжди був корисливим, — розповіла NovaKahovka.City жителька Дніпрян. — У нього на першому місці стояв власний інтерес. Коли був селищним головою, то роздавав земельні ділянки самочинно, без рішення сесії".

24 і 25 лютого 2022 року, коли мерія ще працювала, Пашкевич, за словами мера, на роботу не з'являвся. 26-го окупанти зайняли будівлю і призначили свого гауляйтера міста — Володимира Леонтьєва. Роман Пашкевич одним із перших приєднався до окупаційної влади.

Він отримав посаду так званого заступника голови окупаційної адміністрації Каховського району. Здійснював загальне керівництво закладами освіти і культури, охорони здоров’я, мав організовувати діяльність суб’єктів господарювання, тощо.

Роман Пашкевич у кабінеті Володимира ЛеонтьєваАвтор: Скрін з відео

“Реалізуючи свої “повноваження”, він закликав колишніх колег підпорядкуватися окупаційній владі, призначав однодумців на керівні посади в незаконно створені заклади та організував платну видачу перепусток, за якими можна було перетнути річку Дніпро через Каховську ГЕС”, — йдеться у заочному повідомленні Р. В. Пашкевичу про підозру від Херсонської обласної прокуратури торік у листопаді.

Наразі справа за фактом колабораційної діяльності (ч. 5 ст. 111-1 КК) уже знаходиться у суді. Пашкевичу загрожує до десяти років ув'язнення з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю терміном до 15 років та конфіскацією майна.

Едуард і Данило Репілевські: Сир для королеви і футбол для окупантів

Також Едуард Репілевський був власником футбольного клубу “Таврія”, місцем дислокації якого значилася Мар'янівка. Утім, чимало матчів і турнірів команда проводила в Новій Каховці на стадіоні “Енергія”.

Гордістю родинного бізнесу Репілевських стала козина ферма у Мар'янівці , яка славилася далеко за межами Херсонщини. Там були кози альпійської породи, з молока яких виготовляли крафтові сири. У березні 2021 року за спеціальним рецептом із додаванням степових трав виробили сир “Королева Єлизавета”. І відпраивили в Англію як презент на 95-річчя королеви.

На місцевих виборах 2020 року Едуард і Данило Репілевські стали депутатами Херсонської обласної ради. Батько — від “ОПЗЖ”, син — від “Слуги народу”, 25 серпня 2021 року Новокаховська міськрада за ініціативи мера В. Коваленкап надала Е. Репілевському звання «Почесний громадянин міста Нова Каховка». Приводом стала його спонсорська допомога на реконструкцію міського Парку Слави.

У лютому 2023 року Едуард Репілевський став "міністром сільського господарства" в адміністрації окупованої частини Херсонщини.

За колаборантську діяльність Едуард Репілевський отримав кілька підозр від українських правоохоронців.

За матеріалами Служби безпеки суд арештував активи зрадника і членів його родини. Було юридично заблоковано більше ніж 400 об’єктів нерухомості, серед яких 350 земельних ділянок загальною площею понад 1200 га на півдні України. Заарештовано десятки транспортних засобів, 15 банківських рахунків, а також корпоративні права в 5 агрокомпаніях і 3 торгових марках. Загальна сума заблокованих активів становить 500 млн грн. Наразі фігурант переховується від правосуддя на тимчасово окупованій території. Тривають комплексні заходи для притягнення зрадника до відповідальності, якому загрожує довічне ув’язнення.

Віктор Васильєв: Батько-колаборант у сина-патріота

“Ти ж капітан першого рангу, працював у ЗМІ, ти пенсіонер, у тебе загинув на війні син, твоя онука член збірної України по боксу серед юніорів… Це мені важко зрозуміти”, – бідкався Володимир Коваленко в інтерв'ю Суспільному у липні 2022 року.

Віктор Васильєв приїхав у Нову Каховку наприкінці 1990-х після того, як вийшов у відставку за вислугою років. Він служив на Чорноморському флоті України “замполітом”. Мабуть, через це відразу отримав від міської влади посаду редактора тоді ще комунальної газети “Нова Каховка”. На ній відзначився тим, що вірою і правдою служив керівництву міста, “мочив” опонентів мера та місцевих активістів у газеті і на сайті nk-online. Продовжував це навіть тоді, коли перейшов на роботу в музей.

Крім того, Васильєв ініціював створення міської організації Партії регіонів. Але коли ця політсила прийшла до влади в Україні, його посунув з керівництва міським осередком тодішній секретар міськради Олександр Лук'яненко.

Утім, Віктор Іванович давно демонстрував свої проросійські погляди, говорив, що “нам треба дружити з Росією”, був прибічником Антимайдану у 2014-му. Тож дивуватися його колаборації, мабуть, не слід. Дивною вона є тільки для міського голови.

Також він двічі обирався депутатом міськради, вступив до Національної спілки журналістів України і навіть деякий час очолював міський осередок. Однак після перемоги Євромайдану 2014 року різко охолонув до журналістської роботи, запустив роботу осередку — не збирав членські внески, не проводив збори. Врешті, колеги переобрали його, а наприкінці 2019 року він подав заяву з проханням виключити його з НСЖУ за власним бажанням.

З перших тижнів окупації Васильєв почав співпрацю з російськими загарбниками. Називав себе “завідувачем сектору пресслужби” окупаційної “адміністрації Каховського району”. Активно роздавав інтерв’ю кремлівським пропагандистам і знімався в їхніх роликах.

Також їздив разом із російськими військовими та місцевими колаборантами по закладах освіти і культури Новокаховської громади, залякував співробітників і вимагав від них співпраці з окупаційною владою.

А 8 березня в Нову Каховку прийшла звістка: під час обстрілу “Градами” позицій поблизу Лисичанська загинув син Васильєва Євген.

Він був заступником з виховної роботи командира 2-ої танкової роти танкового батальйону 57-ої Окремої мотопіхотної бригади ім. кошового отамана Костя Гордієнка. Бригада з 2018 року дислокувалася в Новій Каховці, а за пів року до війни була переведена в зону бойових дій на Донбас.

“У Жені давно були ідейні незгоди з батьком, — розповів NovaKahovka.,City житель Нової Каховки. — Вони часто сварилися до хрипоти. На відміну від батька Євген був справжнім патріотом України, брав участь у міських проукраїнських акціях. Тому й пішов на контрактну службу в ЗСУ”.

У довоєнний час, перебуваючи майже чверть століття біля можновладців Нової Каховки, Васильєв-старший тусувався на загальноміських заходах у капітанській формі. У повсякденні часто вживав вирази: “Так точно. Єсть. Радий служити. Честь маю” і подібні.

Артур Григор'єв: “Скарбничий” регіоналів і хабарник

Тоді під орудою Коссе в міськраду зайшла солідна фракція Партії регіонів. Вони відразу почали вимагати посаду заступника мера і керівництво кількома депутатськими комісіями, зокрема земельною, з інфраструктури тощо. У Коваленка вже було три заступники, але під напором “регіоналів” він запровадив четверту посаду для Григор'єва. При цьому віддав йому “найжирніші” питання: виділення земельних ділянок, дозволів на будівництво та інше.

“Григор'єв став “скарбничим” регіоналів, — розповідає NovaKahovka.City колишній працівник міськвиконкому. — Саме він запровадив “такси” хабарів у виконкомі за вирішення певних питань”.

Та у серпні 2013 року Артура Григор'єва співробітники відділу по боротьбі з економічною злочинністю взяли на хабарі в 30 тисяч гривень. Прямо біля його будинку на вул. Соборній. Проводили обшук у квартирі. Йому світив солідний термін — від 5 до 10 років ув'язнення, але справа “розвалилася” в обласному суді.

“Допоміг у цьому тодішній голова Новокаховського міського суду Олександр Коровайко, — розповідає наш інформатор. — Він раніше очолював Херсонський апеляційний суд, тож зв'язки залишилися. У ході судового процесу диски, на яких було знято відео із моментом передачі хабаря і обшуку, виявилися пошкодженими. Тож суд не взяв їх до уваги, обвинувачення перекваліфікували на легшу статтю, і Григор'єв відбувся легким переляком і штрафом”.

Утім, В. Коваленко під тиском опозиції і громадськості змушений був прибрати Григор'єва з виконкому і призначив заступником директора комунального підприємства “НК Екосервіс” — колишнього ЖЕКу.

На цій посаді Артур Григор'єв і зустрів окупантів. А у вересні 2022 року окупаційна влада Нової Каховки ліквідувала усі комунальні підприємства міста і створила «единое унитарное муниципальное предприятие «Новокаховский коммунальный сервис». Його директором став гауляйтер Володимир Леонтьєв призначив Артура Григор'єва. Він до сьогодні продовжує керувати підприємством.

Вячеслав Кузнецов: Любитель “русского міра” в Торговому центрі

“На балансі КП залишилося дві сходових клітки, — розповідає NovaKahovka.City на правах анонімності колишній депутат Новокаховської міськради. — Там більше немає нічого комунального. Вся величезна будівля Торгового центру розпродана. У Кузнецова там нема навіть комунального кабінету. Усе приватизовано. Він сам теж викупив частину комунального майна, тож сидить у своєму приміщенні. Меру ще у 2006 році пропонували об'єднати усі комунальні підприємства в одне і створити управління комунальним майном. Але Коваленко на це не пішов. Він тримав Кузнецова на зарплаті, віддав йому на відкуп усі бутики біля центру і на соколовському ринку, з яких Вячеслав Вікторович збирав “дань”.

В'ячеслав КузнецовАвтор: Скрін з відео

Кузнецов давно демонстрував свою прихильність до “русского міра”. У 2010 році він був обраний до міськради від партії “Русский блок”.

Був головою громадської організації «Русский культурный центр г. Новая Каховка». Під час Революції гідності підтримував Антимайдан. У червні 2014 року потрапив до списку сепаратистів, яких розшукувала СБУ.

Але тоді він відкрутився, заявивши, що в політику більше “лізти не буде”. Тим паче, що партію “Русский блок” в Україні заборонили. Так і залишився при своїй посаді.

А вже з початку окупації Нової Каховки відразу приєднався до колаборантів. Росіяни віджали разом зіз усім обладнанням і товаром супермаркет АТБ , який знаходився в будівлі Торгового центру. Поміняли вивіску на “Соцмаркет”, і призначили Вячеслава Кузнецова директором.

Уже в квітні 2022 року він засвітився у сюжеті пропагандистського телеканалу “Херсон24”, де запевняє, що в Україні нав'язувалися “націоналістичні” міфи про Другу світову війну. Також розповідає, як привозив із Росії в школи Нової Каховки “правильні” книги, які, буцімто, просили у нього навіть педагоги шкіл з українською мовою навчання. До слова: перед війною усі 14 шкіл Новокаховської громади були україномовними.

Олександр Шевченко: Виробник реклами і речник-пропагандист

“Він не місцевий, із Донеччини, — розповіла NovaKahovka.City підприємниця із Нової Каховки. — З'явився у місті після початку війни на Донбасі у 2014 році. Здружився із Данилом Репілевським. Займався бізнесом — створив свою рекламну агенцію. Вони робили вивіски, бігборди з рекламою та інше".

З початком війни Олександр Шевченко виїхав з міста, але невдовзі повернувся.

“Після того, як колаборанти Руслан Агаєв і Максим Карий навесні захопили його цех з виготовлення зовнішньої реклами, Олександр Шевченко повернувся до Нової Каховки. Зараз він перебуває в місті і давно не відповідає на жодні телефонні дзвінки”, – розповіли ЦЖР співробітники Новокаховської міської ради торік у червні.

Очевидно, О. Шевченко знайшов спільну мову з окупаційною владою Нової Каховки, бо під його контроль передали КП “Агенція регіонального розвитку”. Адже, комусь треба було виготовляти афіші і зовнішню рекламу колаборантів та окупантів для бігбордів.

Однак Олександр Олександрович на цьому не зупинився. Завдяки своїм покровителям — родині колаборантів Едуарда і Данила Репілевських, депутатів Херсонської облради — він обійняв посаду “начальника отдела взаимодействия со СМИ Министерства сельского хозяйства Херсонской области”. Цим “міністерством” керував на той час Репілевський-старший.

Відтак Олександр Шевченко розповідає російським пропагандистським каналам про діяльність “міністерства” та програми РФ з підтримки аграрного сектору окупованих районів Херсонщини

Валерій Сєров: шлях від “болгарки” до “зубів дракона”

Відомий у Новій Каховці забудовник Валерій Сєров за радянських часів працював у будівельній фірмі “Херсоноблагробуд”. Свій славний бізнес розпочинав із кількома компаньйонами, маючи всього лиш одну “болгарку”.., Та за кілька років зумів розкрутити проєктно-будівельну фірму “Олеся”. Засновниками і власниками ТОВ «Олеся» було подружжя Сєрових – Валерій і Валентина. У компанії до війни працювало близько 470 людей. Сам Сєров володів також ТОВ “Система-Майстер” і ТОВ “Тенісно-спортивний клуб “Нова Каховка”.

У Новій Каховці Валерій Сєров був відомий скандальним будівництвом на місці зруйнованого колишнього готелю “Дружба”. Замість реконструкції 4-поверхового готелю він задумав збудувати 9-поверховий житловий будинок. Проти цього протестували місцеві активісти, бо таке будівництво заборонене законом. Адже ця територія входить у зону історичної забудови міста – пам’ятки містобудування.

У цьому будівництві його всіляко підтримував міський голова Нової Каховки Володимир Коваленко.

Сєров пішов на співпрацю з окупантами не пізніше березня 2022 року. Про деталі співпраці Валерія Сєрова з росіянами розповів депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань телеканалу “НІС-ТВ”:

“Росіяни знайшли місцеву фірму “Олеся”, Сєров директор. На превеликий жаль, він погодився з ними працювати і з перших днів здав своє будівельне підприємство для розташування військових. Коли склад злетів (був знешкоджений ЗСУ – ред.), то це було неподалік цього підприємства”.

Валерій Сєров надав окупантам потужності своєї будівельної компанії “Олеся”. На них почали виготовляти оборонні споруди — так звані “зуби дракона”. Також на території “Олесі” розміщувалась військова техніка і госпіталь російських загарбників.

Додатково Сєров змусив працівників “Олесі” ремонтувати обстріляну ЗСУ дорогу в районі Каховської ГЕС, яка була важлива для росіян, і особисто керував цим процесом. При цьому погрожував робітникам невиплатою зарплати за відмові від цих робіт. Кілька разів фірма відновлювала міст через греблю Каховської ГЕС. Крім того, його компанія допомагала російським військовим виробляти і встановлювати залізобетонні військові укріплення та ремонтувати пошкоджені мостопереходи на тимчасово окупованій території українського Півдня

30 травня СБУ заочно оголосила Валерію Сєрову повідомлення про підозру. За скоєні злочини йому загрожує позбавлення волі на строк від 10 до 12 років і конфіскація майна – за ч. 1 ст. 111-2 КК України. У вересні Центральний районний суд міста Миколаєва арештував 2 нежитлових приміщення та 7 квартир, які належать Сєрову.