NGL.media знайшли 1579 українців, які стали колаборантами. Ось їхні іменаВранці 5 жовтня 2022 року російський диктатор Володимир Путін підписав документи про включення до складу Росії чотирьох українських областей – Донецької, Луганської, Запорізької і Херсонської. І з того дня у російському реєстрі і поступово почали з’являтися відомості про окупаційні органи влади.
На основі цих даних і NGL.media змогли ідентифікувати загалом 1816 представників окупаційної влади – від поліції чи судів до шкіл і комунальних підприємств. Абсолютна більшість з них (1579, або майже 87%) виявилась колабораціоністами – громадянами України, які пішли на службу до росіян, очоливши ті чи інші установи, іноді відразу кілька.
Нижче ви знайдете їхні поіменні списки з можливістю виокремлення по регіонах чи типу установ і органів влади.
ЯК МИ ЦЕ ЗРОБИЛИ?
Те саме стосується і керівництва окупаційних управлінь Слідчого комітету РФ – це основний орган, який займається розслідуваннями злочинів, вчинених так званими «спецсуб’єктами» (депутатами, суддями, прокурорами, поліцейськими та іншими представниками влади). Логічно, що такі органи краще тримати під особливим контролем.
Натомість понад 87% місцевих відділків поліції очолюють саме українці, які раніше теж переважно працювали поліцейськими. Колонії, тюрми і слідчі ізолятори теж очолюють переважно колаборанти – вихідці з української пенітенціарної системи, таких майже 80%.
Ще одна сфера, де приїжджі росіяни суттєво переважають українців – це військові частини та військкомати, серед керівництва яких понад 80% росіян. Ми виявили лише дві військові частини в Криму, якими керують Михайло Щербак і Сергій Максименко, колишні громадяни України. Окрім того, військовим комісаром так званої «ДНР» призначили уродженця Харцизька Євгена Кучеренка, який свою вірність окупантам доводив 8 років, воюючи у складі незаконних збройних формувань. А херсонський військкомат очолив колабораціоніст з Криму Вадим Шуригін.
Серед керівництва прокуратури частка росіян сягає 75%. Винятками залишилися лише так звані «Прокуратура Донецкой народной республики» та колишня «Генеральная прокуратура Донецкой народной республики», яка зараз перебуває у стані ліквідації. Першу очолює колаборант, виходець із української Генпрокуратури Андрій Співак, що став «генпрокурором ДНР» ще до офіційної анексії, а ліквідатором другої теж є колишній український прокурор Максим Сіменко.
Росіяни також очолюють 64% судів і судових департаментів на окупованих територіях.
Попри очевидну недовіру до місцевих, росіяни не можуть заповнити усі керівні посади своїми співвітчизниками з Тамбова чи Рязані – тому серед майже двох тисяч керівників різних установ на окупованій території 87% складають українці. Усі вони, щоб отримати чи зберегти за собою бажану посаду свідомо пішли на співпрацю з ворогом і стали колаборантами.
ЯКЕ ПОКАРАННЯ ПЕРЕДБАЧЕНЕ ЗА КОЛАБОРАЦІОНІЗМ?
Типовий приклад – неймовірний кар’єрний зліт 34-річної Євгенії Кузьменко з Херсонщини. Єдине її фото нашим колегам з «Центру журналістських розслідувань» вдалося знайти у галереї випускників одеської школи вдосконалення LifeProPlus, де вона вчилася на масажистку.
Раніше Кузьменко мешкала в Херсоні і заробляла на життя масажем. Але після приходу росіян вирішила повернутися до батьків у селище Новотроїцьке, де пішла працювати до центру зайнятості. А уже в квітні цього року Євгенія Кузьменко очолила Новотроїцьку військово-цивільну адміністрацію. Прикметно, що її батько Микола Кузьменко є протоієреєм місцевої єпархії УПЦ МП і ще до війни не приховував своїх проросійських поглядів.
Загалом українські громадяни очолили понад тисячу окупаційних муніципальних структур – тут їхня частка сягає майже 95%. Місцевими гауляйтерами стали як колишні сільські та районні голови, депутати і чиновники, так і люди, які раніше не мали жодної ваги у місцевих громадах – масажистки, таксисти, торговці самогоном чи екс-ув’язнені.Багато українців і у сфері освіти. Як показує дослідження NGL.media, у школах і дитсадках на захоплених територіях вчать дітей правильно любити Росію переважно колишні українські вчителі. А зарплату в управліннях і відділах освіти їм нараховують ті ж самі службовці, що й до окупації.
«Вона все своє життя мріяла щось очолити. Але Олена Терещенко завжди була настільки тупою, що нікому з думаючих людей не приходило в голову призначати її на якусь посаду. Тепер збулась мрія ідіотки», – саме так охарактеризував свою колишню підлеглу Михайло Гончар, екс-начальник управління освіти Каховської міськради. До вторгнення 50-річна Олена Терещенко працювала вчителькою початкових класів, а уже в квітні 2022 року її призначили директоркою школи №1 у Каховці.
Щоб зайняти це крісло, жінка не гребувала нічим – саме з її подачі росіяни кілька разів захоплювали в полон законного директора школи. А в березні цього року Олену Терещенко представили вже не просто директоркою, а новою начальницею відділу освіти окупаційної адміністрації.
Якщо говорити про топ-3 категорії «держустанов», де статистично беруть гору місцеві посіпаки окупантів – то це переважно соціальна сфера чи органи з доволі вузькими повноваженнями. Наприклад, колаборанти керують абсолютно всіма комітетами земельних ресурсів так званої «ДНР». Їхня функція – розробка проектів землеустрою, реєстрація прав власності на землю, її оцінка та ведення кадастрової карти.На другому місці за кількістю колаборантів – різноманітні казачі організації в окупованому Криму. Із 44 діючих на даний момент юросіб 43-ма керують колишні власники українських паспортів. Формально казачі товариства – це не органи державної влади, а об’єднання громадян, проте вони мають повноваження охорони громадського порядку, державних і муніципальних об’єктів, а також – військовий вишкіл своїх членів.
У 2014 році проросійські казаки брали активну участь в анексії Криму, а зараз воюють на боці окупантів у складі власних збройних формувань. У подальшому вони нерідко очолюють окупаційні адміністрації, як наприклад, колишній гауляйтер містечка Пологи на Запоріжжі Степан Лопатін, про якого NGL.media неодноразово писало в минулому році.
На плечі колаборантів окупанти поклали і турботу про малозахищені верстви населення. Саме вони керують 97 % пенсійних фондів, управлінь соцстраху та соцзахисту, місцевими центрами зайнятості.
Ця публікація підготовлена в рамках проекту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст публікації є винятковою відповідальністю редакції i не відображає погляди Європейського Союзу чи Інституту висвітлення війни та миру