Ірина народилася у багатодітній родині (5 дітей), виросла і жила у Херсоні до 32 років. Після розлучення у молодому віці залишилася сама із малою дитиною, без грошей та роботи, будучи ще студенткою університету. Пройшла через важкі часи та змогла побудувати нове щасливе життя для себе і сина. У рідному Херсоні змогла зайнятися бізнесом, створила робочі місця. Познайомилася зі своїм чоловіком американцем, переїхала до США. Але її підприємницька діяльність у Херсоні тривала аж до окупації міста.
“Я поїхала із України до США 4 роки тому, — розповіла NovaKahovka.City Ірина Безсмертна. — У Херсоні залишилася уся моя родина — батьки, брати із сестрами та їхні родини. У мене дуже теплі спогади про рідне місто та Херсонщину, там пройшли дуже щасливі мої роки”.
Що ви відчували, коли дізналися про напад Росії на Україну?
— Ми були у щоці. Перші кілька тижнів я спала через день і то усього кілька годин. Через різницю у часі с США (7 годин), у Майами наступала ніч, коли в Україну приходив ранок. Починаєш обдзвонювати рідних та друзів, чи все із ними добре, моніториш останні новини, намагаєшся допомогти морально, інформаційно і матеріально. Було зовсім не до сну.
А протягом дня ми виходили на місцеві мітинги на підтримку України, намагалися зібрати якнайбільше людей і привернути увагу американців та американського уряду до нашої біди.
Кілька разів я давала інтервʼю місцевим телеканалам про війну в Україні і окупації Херсона та області. На той момент усі американські репортери вже знали про наше місто та Херсонщину. Кілька перших місяців початку війни в Україні у нас вдома в Маямі жила подружня пара із Херсона, яка опинилася у США і не змогла повернутися додому на початку вторгнення агресора.
У Херсоні в мене були активні бізнеси, працював достатньо великий колектив. З першим днем війни ми були змушені закрити наш офіс та магазин. Я роздала усі гроші, яки були в нас у наявності, своїм працівникам, щоб в них була можливість виїхати. Я втратила свої бізнеси, ми не працюємо і по сьогодні.
Як ви опинилися в Америці?
— До США я переїхала через чоловіка. Він американець. З Роном ми познайомилися 7 років тому. Вже через 7 місяців відносин він попросив мене стати його дружиною. Ще 2 роки я його «помаринувала», хотіла його краще пізнати.ю і зовсім не хотілося мені полишати сімʼю та Херсон. І все ж таки прийняла рішення переїхати із сином до США і одружитися.
Нещодавно я провела у Майами зустріч холостяків та холостячок для знайомства. Я займалася шлюбною агенцією в Україні 16 років. У нас склалося дуже багато сімейних пар. Зараз я планую продовжити цю діяльність у США, адаптуючи її під сучасні умови.
Як ви готувалися до цьогорічного конкурсу?
— У мене була довга і виснажлива підготовка до конкурсу. Але зараз я розумію, що це був найкращій час! Це було дуже важко, часовитратно, виснажуюче… Але за цей час я зустріла на своєму шляху багато талановитих чудових людей, які допомогли мені у підготовці. Вони стали моєю командою! Мене дуже підтримували мій чоловік, син та друзі. Зі мною співпрацювали українці у США і навіть американські компанії. Усі дуже бажали нашої перемоги. І саме разом нам це вдалося!
Як ви відзначаєте свою перемогу?
Зараз я намагаюсь відіспатися, відпочити та приділити час сімʼї. Розібрати усі мої наряди, пірʼя та паєтки з конкурсу, які лежать по всій квартирі. Окрім виснажливої підготовки довжиною у рік, в нас було 5 дуже важких і насичених конкурсних днів Майже кожен день в мене починався у 3-4 ранку і закінчувався ближче до опівночі.
Як ви плануєте поєднувати своє обов'язки Місіс Світу із бізнесом і особистим життям?
Звісно, я не планую зупинятися на досягнутому! Мені здається, в мене вже є звичка постійного розвитку себе. Під час цієї виснажливої підготовки мені дуже хотілося, щоби конкурс скоріше розпочався і закінчився, але зараз мені сумно, що ці неймовірні моменти позаду Цей конкурс зробив мене кращою версією себе! Він дав мені розуміння, що світове суспільство дуже добре сприймає мене із усіма моїми недоліками і поважає за те, хто я є.
Я щаслива, що я змогла показати на світовому рівні які ж ми гарні — українські дівчата! Це у нас в крові! Ми цілеспрямовані, завжди вдосконалюємося, виховані, освічені, талановиті, вміємо себе тримати та правильно показати. І зараз ми це підтвердили офіційно і на увесь Світ!
Я планую брати від життя усе хороше, що буде приходити. Зараз в мене багато різноманітних дуже цікавих пропозицій. Наприклад, до мене вже звернулося декілька благодійних американських організацій, які допомогають Україні, і запропонували мені долучитися до їх команди та стати їхнім амбасадором. Ми разом зможемо зробити так багато добрих справ!
У мене вже є ідеї, які я планую втілити у життя. Я обовʼязково про це розповім згодом. Я хочу побажати своїм землякам терпіння, сил та скорішого Миру на нашій землі! Намагайтеся продовжувати жити де б ви зараз не знаходились — у себе вдома або закордоном. Не втрачайте віри і позитиву, нашої вкраїнської щирості і доброти! Адже перемога за нами буде обовʼязково! Увесь цивілізований світ нас підтримує. Зло буде переможене!
Олександр Гунько, NovaKahovka.City
