Російські окупанти під різними приводами біжать із території Херсонщини, намагаючись вивезти документи та награбоване майно. Як повідомила речник Оперативного командування "Південь" Наталія Гуменюк в ефірі телемарафону, російські військові, щоб втекти з небезпечної для них території, прикриваються сімейними обставинами та необхідністю "супроводити" родичів, які виїжджають до окупованого Криму або на територію РФ. На тлі постійної "бавовни" в Херсонській та Запорізькій областях та вразливості власної логістики, росіяни панічно бояться повторення торішнього "харківського сценарію". Як росіяни опинилися в такому хиткому становищі, а також чому контрнаступ ЗСУ можна вважати таким, що вже почався, читайте в колонці для "Апострофа" військового експерта, співголови громадської ініціативи "Права справа" Дмитра Снєгірьова.
Як наполягає Наталія Гуменюк, на південному напрямку російські окупанти "короткими перебіжками" намагаються знайти безпечніше для себе місце. Свої дії вони безуспішно намагаються зберегти в секреті, але командування ЗСУ оперативно отримує інформацію про дії та плани супротивника.
Далеко не вперше окупанти на захопленій частині Херсонської області роблять дії, які дуже схожі на підготовку до чергового "жесту доброї волі". Причому роблять це навіть без відмашки "згори", а саме з власної ініціативи, розуміючи, що коли міноборони РФ віддасть відповідний наказ, то може бути вже дуже пізно.
Таку позицію ми торік і спостерігали на Харківщині, коли російська оборона впала, а війська панічно бігли. Вже тоді росіяни здобули деякі уроки зі свого провалу, і "жест доброї волі" з правого берега Дніпра в Херсонській області вони пройшли не з такими катастрофічними наслідками.
Уже кілька тижнів ми фіксуємо постійну метушню російських військових та колаборантів у Новій Каховці, а також у Скадовську, де, згідно з повідомленнями нашого Генштабу, росіяни згортають діяльність своєї адміністрації, вивозячи морем награбоване майно та документи. По морю, тому що інші шляхи відходу для них становлять небезпеку через ударні можливості ЗСУ та активність руху опору.
Наразі суєта росіян посилилася на тлі надання Україні нових зразків західних озброєнь. Насамперед це стосується британських ракет Storm Shadow, що дістають на відстані до 300 км. Зараз ЗСУ тримають під вогневим контролем усі оперативні тили росіян, що має ключове значення для нашого контрнаступу.
Привертає увагу той факт, що українська "бавовна" особливо буйним цвітом розцвіла на захоплених частинах Херсонської, Запорізької областей, але не тільки. Під Маріуполем, який росіяни вважають за тилову територію, гримлять вибухи. Звучать повідомлення про ефективні удари по позиціях росіян у Бердянську.
Той факт, що росіяни під різними приводами в "одиночному режимі" намагаються втекти насамперед із Херсонської області, вказує на те, що вони розуміють всю хиткість, якщо не плачевність, свого становища. Якщо ЗСУ потужно "дістають" під Маріуполем, то про поки що окуповані райони Херсонщини і говорити не доводиться.
Імовірність чергового "жесту доброї волі" в Херсонській області якраз і зумовлена їхньою загальною вразливістю щодо логістики. Удари по місцях базування окупантів, складів із БК та командних пунктів, які ми зараз і спостерігаємо на захоплених територіях – це перший етап українського контрнаступу, який уже розпочався.
І цей момент слід обговорити окремо, бо є певні різночитання у заявах представників влади. Секретар РНБО Олексій Данилов у недавньому інтерв'ю ВВС заявив, що контрнаступ ЗСУ вже готовий до старту і розпочатися він може "завтра, післязавтра або через тиждень".
Радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк в інтерв'ю італійському телеканалу RAI минулого тижня заявив, що наші Сили оборони вже почали контрнаступ. "Контрнаступ триває вже кілька днів", - процитували Михайла Подоляка італійські журналісти. За його словами, на лінії фронту, що розтягнулася майже на 1,5 тисячі км, "окремі операції вже почалися".
Позиція Михайла Подоляка з огляду на ситуацію на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей більш реалістична. ЗСУ, на відміну від росіян, використовують перевірену тактику НАТО - "тактику жаб'ячих стрибків", яка себе чудово показала на Харківщині та на правому березі Дніпра. Спочатку потужними ракетними ударами ми знищуємо тилову логістику окупантів, обеззброюємо та знекровлюємо їх контингент на лінії зіткнення і лише потім крок за кроком вибиваємо росіян із певної території – населеного пункту чи району.
Така тактика дозволяє діяти ефективніше і, найголовніше, берегти особовий склад. Тактика росіян, навпаки, абсолютно "жуківська", що чітко видно з російської операції зі "взяття" Бахмута, коли "музиканти" Пригожина, зеки та російські військові завалювали наші позиції своїми трупами.
ЗСУ воюють інакше. Тому на запитання "Чи розпочався контрнаступ ЗСУ?" можна дати ствердну відповідь: так, почався і ми спостерігаємо його перший етап на півдні країни.
