У чому проблема?
Острів Джарилгач — найбільший український острів в Чорному морі. Вся територія острова та частина акваторії має особливий охоронний статус, є Національним парком.Острів Джарилгач разом із західною частиною Тендрівської затоки є найбільшою в усій Європі перелітною станцією водного птаства, місцем гніздування та зимівлі дикої перелітної птиці, яка збирається з цілого простору від Чорного моря й аж до Льодовитого океану. Крім того, на території парку знаходяться цінні водно-болотні угіддя та рослини-ендеміки, занесені до Червоної Книги. Це два види рослин: кентер Русанова і молінія чорноморська. За межами острова вони ніде більше не зустрічаються.
І все це зараз у небезпеці.
У 2023 році окупанти зареєстрували окупований ще у 2022 році Нацпарк "Джарилгач", що на Херсонщині, за російським законодавством.
За словами української директорки НПП "Джарилгацький" Ірини Сабашенко, установу перереєстрували для того, аби дозволити відстріл тварин на території парку. Директорка нацпарку стверджує, що основною діяльністю установи за окупаційної адміністрації стане мисливство, відлов і відстріл тварин.
"Проте ці дії є абсолютно незаконними, нелегітимними, злочинними. Закон України «Про природно-заповідний фонд України» чітко визначає заборону на полювання в таких об'єктах природно-заповідного фонду", — зазначає пані Ірина.
Нещодавно у Генеральному штабі ЗСУ повідомили про те, що росіяни створили рукотворну косу, яка поєднує острів Джарилгач з материковою територією. У повідомленні йдеться про те, що загарбники засипали переправу до острова піском у районі селища Лазурне. Також Генштаб пояснює: окупанти це зробили для того, щоб активніше використовувати український заповідник для військових потреб та облаштували на острові військовий полігон.
Але чи можливо створити рукотворну косу, яка перетворить острів на півострів? Супутникові знімки з попередніх років свідчать про те, що прорва то з'являлася, то знову зникала в різні роки, задовго до появи окупаційних російських військ у Херсонській області. "Рубрика" звернулась до спеціалістів, аби з'ясувати це та розкласти по поличках: що не так із Джарилгачем?
Яке рішення?
Чи є Джарилгач островом, чи ні, залежить цілком від Лазурненської прорви — дільниці піщаної коси, яка веде до Джарилгача. Іноді вона з'являється, іноді зникає:"Ця прорва вважається природним об'єктом, що має природній генезис, виникає за нагону води під час вітрів східного та північно- східного напрямку, до кутової частини Джарилгацької затоки. За цих умов проявляються підвищення рівня та здійснюється тиск водної товщі на тильний берег Джарилгацької коси, внаслідок чого відбувається прорив. Але цей процес не постійний, має природню тенденцію до закриття та зміщення в різні пори року (наприклад, обміління в жарку пору року і навпаки після холодної пори може досягати найбільших розмірів). Це природний процес, але не циклічний", — пояснює Ірина Сабашенко.
Супутниковий знімок Джарилгацької коси, зроблений у січні 2022 року. Жовтим кольором виділена збільшена ділянка, де знаходиться Лазуринська промоїна. Інфографіка "Рубрики"
Супутниковий знімок ділянки, де була промоїна, станом на 14 травня 2023 року. Промоїни вже немаєЧому цього разу появу коси пов'язують із втручанням росіян у природні процеси?
"В кінці березня 2023 року ми дізнались про те, що в районі села Лазурне перекрили промоїну, заклавши труби, з метою безперешкодного проїзду на острівну частину острова автотранспортом", — розповідає Ірина Сабашенко.Висновок підтвердили після того, як директорка Нацпарку звернулась до одного із дружніх нацпарків для допомоги у підготовці наукового обґрунтування, а саме космознімків, що дали можливість прослідкувати динаміку "життя" природного об'єкта:
"У воєнний період до 24 травня 2022 року, динаміка берегової лінії відповідала динаміці довоєнного часу. З 3 червня 2022 року ідентифіковано піщаний пересип зі сторони Чорного моря, що протягом моніторингу дотепер є сталим і не переривався. Це вказує на її штучне походження з використанням заходів по затримці берегових наносів" — йдеться у висновках проведеного аналізу. Тож попри те, що зникнення промоїни цілком може бути природним явищем, спричиненим розою вітрів та намиванням водою піску, цього разу явище вважають рукотворним.
Чи є на острові військова техніка та для чого росіянам коса?
Еколог Олексій Регель з громадської організації UWEC, що вивчає наслідки війни для довкілля України, каже, що намивання піску може бути зроблено росіянами для того, аби мати можливість переправити на Джарилгач військову техніку.Посилаючись на слова місцевих жителів, член ГО Українська природоохоронна група Іван Мусієнко у коментарі виданню Нова Каховка City зазначив, що місцеві жителі повідомляють про постійні вибухи на острові та про гул техніки. Він також зазначив, що перебування техніки на острові дуже небезпечне для екосистеми Джарилгача, оскільки вона є дуже нестійкою до антропогенного впливу.
Водночас дирекція Нацпарку знаходження військової техніки на Джарилгачі не підтверджує:
"Стосовно воєнної техніки на о. Джарилгач прокоментувати не можу. Офіційної інформації про перебування саме такої не маю", — коментує "Рубриці" Ірина Сабашенко.
Що ми будемо робити?
Таке поводження з природним об'єктом, втручання в природні процеси є неприйнятним з точки зору екологічного законодавства. Джарилгацька затока з островом входять до переліку найважливіших водно-болотних угідь міжнародного значення згідно з Рамсарською Конвенцією."Я, як керівник НПП «Джарилгацький» намагаюсь максимально поширити цю інформацію, для надання розголосу неприпустимим діям злочинців. Відповідні звернення направлені до Міндовкілля", — коментує Ірина Сабашенко.
Тож директорка Нацпарку направила матеріали аналізу даних дистанційного зондування Землі (супутники Sentinel 2A, 2B) до Міністерства захисту довкілля та правоохоронних органів — аби зафіксувати воєнний злочин російської федерації. (Дані зібрані в період з березня 2017 до квітня 2023 року в межах протоки, що з'єднує Джарилгацьку затоку та Чорне море в районі Лазурного).
А Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України на початку квітня 2023 року підготувало та направило формальну нотифікацію до Секретаріату Рамсарської та Бонської Конвенцій. Так, міністерство просить Секретаріат вжити відповідних заходів для реагування на ситуацію, а також створити механізм реагування на аналогічні ситуації в майбутньому. Головна мета міністерства зараз — стримати цілеспрямоване й систематичне руйнування довкілля та природних екосистем росією в Україні.