- На Херсонщині затвердили програму мовної політики, повідомили 10 квітня на сайті Уповноваженого із захисту державної мови. Там зазначено, що «Програма розвитку та функціонування української мови» в усіх сферах суспільного життя затверджена за розпорядженням голови обласної військової адміністрації Херсонської області, і вона діятиме з 2023 по 2025 роки.
- В документі сказано, що основними завданнями програми є розширення мережі мовних курсів, створення 20 електронних бібліотек у закладах освіти, проведення заходів з популяризації читання, поповнення фондів бібліотек кращими творами національної та світової літератури тощо.
- Під час реалізації програми також планують провести літературний фестиваль, мовно-літературні конкурси, мовно-виховні заходи у школах, заходи з популяризації читання серед населення області та інші. На фінансування програми всього передбачено 3 млн 305 тис. грн, з яких цьогоріч – 735 тис. грн.
- Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь 17 травня повідомив, що в Україні діють 47 регіональних програм розвитку української мови, серед яких 17 – обласних. Більшість із них були розроблені та ухвалені після 24 лютого 2022 року. За словами уповноваженого, через те, що «досі не ухвалена державна програма сприяння опануванню державної мови, як це визначено мовним законом, органи місцевого самоврядування та місцеві громади наразі відіграють провідну роль в утвердженні державної мови у сферах суспільного життя в регіонах України». Кремінь також нагадав, що в Україні діють вже понад 500 безкоштовних майданчиків для охочих вивчити й вдосконалити українську мову.
«Є попит на українську мову»
Тарас Кремінь вважає ефективною співпрацю з центральними органами влади і з органами місцевого самоврядування. Про це він розповів у коментарі «Новинам Приазов’я». Він зазначив, що на сьогодні області у всіх регіонах України вже визначили утвердження мови як свій базовий пріоритет.
«Від Чернігівщини, Сумщини, Харківщини, Луганщини, Донеччини, Запоріжжя, Херсонщини, Миколаївщини, Одещини ми маємо низку інших місцевих програм, які сьогодні ефективно працюють і ефективно діють», – каже він.
Миколаївська область була першою у південному регіоні, яка розробила і затвердила програму мовної політики, зазначив уповноважений.
«Цей документ став суттєвим відображенням настроїв, а також одним з елементів стабілізації на півдні України. Згодом це була Одещина, але разом з тим Миколаївщина запропонувала і міську програму, яка досить ефективно діє. Попри те, що тільки 2 місяці тому була затверджена херсонська обласна програма й Олександр Прокудін (голова Херсонської ОВА – ред.) був серед ініціаторів цього документа, ми з ним дійсно співпрацюємо як зі справжнім лідером змін на Херсонщині», – поділився посадовець.
Кремінь розповів, що у 19 громадах Херсонщини, які перебувають під контролем влади України, зараз планують створити місцеві мовні програми. Серед тих, які будуть затверджені найближчим часом – це херсонська, чорнобаївська, а також ще 17 інших мовних програм.
Що задовольнятиме мовні потреби?
Окрім того, за словами Креміня, в планах створити 20 локацій, як мінімум, мовних курсів. Для цього планують залучати громадських активістів, викладачів, діячів культури, мистецтва, місцевих літераторів, які готові взяти на себе таку відповідальність.«Найближчим часом буде запущено онлайн кінозал, який буде започатковано в тому числі й на задоволення мовних потреб мешканців Херсонщини. І це крім всього іншого ознайомлення з новими українськими стрічками. Досить ефективно діє арт хаб на території Херсона і він об’єднав не тільки неповнолітніх, які займаються в майстер-класах, але він поширюється на діячів різних творчих організацій: спілки художників, письменників, діячів народного прикладного мистецтва», – повідомив уповноважений.
До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну була затверджена мовна програма для Мелітополя, каже Кремінь.
«Іван Федоров (міський голова Мелітополя – ред.) був одним із тих лідерів громад, хто запропонував свою підтримку і справді така діяльність відбувалася і на території закладів вищої освіти, і в школах, і при бібліотеках. Була активна робота стосовно проведення відповідності до норм закону зовнішньої реклами, оголошень діяльності місцевої влади, публічних виступів керівників комунальних закладів, освіти, депутатів місцевих рад», – підкреслив він.
Уповноважений каже, що «Мелітополь в цьому плані був надзвичайно пріоритетним, надзвичайно проривним і це був приклад іншим громадам, як треба захищати мову в межах однієї громади на території області».
«Численні порушення закону про мову»
Раніше у південних і східних областях фіксувалися численні порушення закону про державну мовну політику, каже Кремінь.«Для мене було важливим боротися конкретними реальними інструментами з паростками «русского мира», які на превеликий жаль ще були. У нас були системні порушення мовного закону в Маріуполі, зустрічалися з порушеннями в Мелітополі, лунали звернення з Сєверодонецька, з Краматорська. Були суди з окремими керівниками комунальних закладів освіти з Херсона. В Миколаєві були системні порушення, в Одесі також», – зауважив уповноважений.
Тому появу зазначених вище документів посадовець називає «одним із найкращих інструментів пливу і стабілізації ситуації» в кожному з названих регіонів.
Як вплинула окупація Херсона?
Керівниця управління культури Херсонської міської ради Світлана Думинська зазначила, що у перші ж дні повномасштабного вторгнення Росії херсонці почали масово переходити на українську мову, зокрема, у соціальних мережах.
«Змінили свої прізвища, написали їх українською, почали писати дописи українською. Максимально настільки розквітла фейсбук-спільнота і телеграм-канали українською мовою. Але ми знаємо, що така довга окупація і з кожним разом небезпечно було людям використовувати українську мову в спілкуванні. Чистили телефони, бо їх перевіряли і тому потім припинилось то все, бо звісно, що життя було важливіше», – згадує Думинська.
Після звільнення Херсона у місті спостерігалася нова хвиля переходу на українську, каже керівниця управління культури.
«Це дуже надихає. З перших днів визволення ми як управління культури Херсонської міської ради вже в грудні розпочали займатися тим, щоб поновлювати комісію з перейменування вулиць, скверів, парків. Дуже активно працює ця комісія, люди дають багато своїх пропозицій», – розповіла посадовиця.
«Простір для переходу на мову»
Думинська зазначила, що для херсонців потрібно створити такий простір, за допомогою якого переходити на українську мову було б легко і цікаво.Розмовляють російською мовою в регіоні переважно люди старшого покоління, бо вони так звикли, каже чиновниця, але «внутрішнє бажання перейти на українську є у всіх», стверджує вона.
«В цілому ми завжди розмовляли своєю українською, мається на увазі суржик, де як, але українська мова в кожному в нас є і всі її розуміють. Оцей крок переходу в розмові українською, це залежить від того, яка буде атмосфера повз нас», – вважає Думинська.
За її словами, зараз у місті моніторять, в яких сферах досі використовується російська мова і намагаються це виправити.
«Революційних змін не буде»
Політолог із Херсона Дементій Білий вважає, що мовна програма для Херсонщини є дуже важливою. Під час окупації у місті проводилася тотальна русифікація, і у відповідь на це більшість херсонців почали користуватися українською.
«В нашому місті, в обласному центрі – Херсоні, звичайно, розмовна мова – російська або суржик. Але люди все одно намагаються говорити українською мовою. Тому оці заходи, які заплановані в цій програмі – проведення курсів для широких верств населення, допоможуть систематизувати знання української мови та більш легко перейти на широке вживання української мови в повсякденному житті», – вважає Білий.
Втім, мовна програма навряд чи призведе до революційних змін у регіоні, зазначив політолог і пояснив, чому.
«На жаль ми повинні дивитися на обсяги фінансування, в першу чергу. Виділяється 300 тис. грн на придбання українських книжок, але українські книжки у нас завжди закупалися для наших бібліотек. 100 тис. грн – на проведення книжкового фестивалю. Ну гарно, але цей фестиваль у нас завжди, вже багато років проводиться в Херсонській області, розумієте, або та ж сама соціальна реклама. Це ті три статті витрат, які будуть цією програмою фінансуватися щодо розвитку української мови», – підкреслює Білий.
На його думку, всеукраїнська програма, яка запроваджує розмовні курси буде допомогою для охочих вивчати українську мову, але не призведе до революційних змін: «Вона лише систематизує наші зусилля, вона показує мету, а до цієї мети ми вже йдемо багато років».
«Питання мови досі залишається тригерним»
Представниця уповноваженого з захисту державної мови на півдні України Ярослава Вітко відзначила зацікавленість як місцевої влади Херсонщини, так і суспільства у затвердженні мовної програми. На її думку, це свідчить про захист національних інтересів, гуманітарну й національну безпеку.
«Що стосується Херсонщини. Я багато спілкувалася з абсолютно різними людьми, які проживали там, в окупації. Першою цю думку я почула в наших одеських правоохоронних органах, котрі багато працювали на деокупованих територіях, займалися там певною роботою. І всі, як один, повторювали тезу про те, що «єдине, від чого нас звільнили ось ці освободітєлі – це від бажання спілкуватися російською мовою», – розповіла Вітко «Новинам Приазовʼя».
Попри те, що після повномасштабного вторгнення Росії в українському суспільстві відбуваються суттєві переосмислення щодо національної ідентифікації, питання мови досі залишається тригерним, каже представниця уповноваженого. Зокрема вона впевнена, що більшість українців, які спілкуються російською мовою, роблять це не із принципу, а, тому що «їм так зручно».
«Насправді для того, щоб різко перейти з однієї мови на іншу, в нашому випадку з російської на українську, потрібно бути психологічно готовим до цього. Перш за все, до того, що ти будеш помилятися і твої помилки, чи будуть їх адекватно сприймати, чи будуть з них сміятися. Це бути психологічно готовим до того, що тебе почнуть ймовірно сприймати якось трішечки інакше, твоє звичне оточення, тому що зазвичай на це, звісно ж, звертається увага. Тобто, для цього всього потрібен час», – пояснила вона.
Міфи Росії про південь
Те, що у південному регіоні начебто завжди говорили російською – це міф, який Росія навмисно поширювала протягом тривалого часу, розповідає Вітко.«Насправді на цих територіях багато було етнічних українців, багато було української мови. Мені здається, ось цей міф про те, що тут російськомовні території, він почав з'являтися вже десь року з 2006. Саме в ті роки почала дуже активно працювати російська пропагандистська машина. Хто пам'ятає, ті роки супроводжувалися величезною кількістю заяв від новостворених на той момент партій з російським вектором направленості про те, що більшість українців спілкуються російською мовою, що Україні потрібно більше преференцій для російської мови», – згадала представниця уповноваженого.
Мовна програма на Херсонщині сприятиме переходу місцевих жителів на українську, і суттєві зміни будуть помітні за пару років, додала Вітко.
radiosvoboda.org