Заповідник “Асканія-Нова” російські окупанти “офіційно” взяли під свій контроль 20 березня. Перереєстрували територію національного парку за російським законодавством і представили працівникам нового окупаційного директора – Дмитра Мєщєрякова. Приїхали в “Асканію Нова” тоді й «виконувач обов’язків губернатора» окупованої території Херсонщини Володимир Сальдо та перший заступник керівника адміністрації президента Росії Сергій Кирієнко.Заповідник окупанти використовують як “тилову базу”
Про новопризначеного директора “Асканії-Нова” Дмитра Мєщєрякова мало що відомо. Чи є в нього профільна освіта, де працював раніше – даних ніде немає. Принаймні, у відкритих джерелах, розповідає заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов. Сумнівні й наміри окупаційної влади щодо подальшого майбутнього заповідника, каже експерт. Навряд чи росіяни перейматимуться його долею.“Треба розуміти різницю між деклараціями та реальністю. За деклараціями – у заповіднику вони розвиватимуть туризм. А по факту – навколо заповідника вже зводять фортифікаційні споруди. Це друга чи третя лінія, на якій вони збираються закріпитися. І заповідник розглядається ними просто як ресурс”, – зазначив Данилов.
Сергій Данилов заступник директора Центру близькосхідних досліджень
У заповіднику зараз окупанти розквартирували російських військових. Під казарми їм віддали як службові, так і адміністративні приміщення інституту Тваринництва та заповідника. Розміщена тут також техніка.“Асканію” окупаційна влада розглядає як одну з тилових баз для російських військ. Але “Хаймарси” туди вже долітають. І не виключено, що скоро окупанти просто будуть грабувати заповідник. Іншого вони не вміють”, – зазначив Данилов.
Розкрадати передусім будуть тварин, каже заступник директора Центру близькосхідних досліджень, бо всі вони мають певну ціну. Під “ширмою” порятунку – частину вивезуть, а іншу просто вб’ють, переконаний Данилов. Але все залежатиме від швидкості бойових дій та просування ЗСУ.
“Вплинути на Росію також могли б ще й природоохоронні організації. Але, як бачимо, зелені активісти переймаються іншими проблемами. І великих протестів проти варварських дій Росії не бачимо. Хоча участь Росії в міжнародних екологічних і природоохоронних інституціях вже давно можна було заблокувати”, – переконаний Сергій Данилов.
Все йде за інерцією
Чинний директор заповідника “Асканія-Нова” Віктор Шаповал тримає зв’язок з працівниками, які залишилися в окупації та продовжують працювати в заповіднику. Ситуація поки в нацпарку перманентна. Жодних дій щодо евакуації колекції не відбувається. Але гарантій, що тварин не почнуть виловлювати та вивозити до території РФ, каже Шаповал, немає.“Цінність колекції – має світовий масштаб, і вона не може бути розкладена до суми її компонентів. Тобто у нас є реалізаційні ціни. Для орієнтиру, наприклад, вартість зебри – близько 130 тисяч гривень за особу, а їх в нас понад 30 в заповіднику. Кафрський буйвіл, наприклад, коштує близько 100 тисяч гривень, вартість коня Пржевальського – 35 тисяч гривень. Однак цінність їх не може бути виміряна грошима”, – зазначив директор заповідника.
Віктор Шаповал директор біосферного заповідника “Асканія-Нова”
Єдиний нюанс, каже Шаповал, тварин зараз відловити окупантам буде складно. Оскільки більша частина тварин перебуває вже у великих загонах Великого Чапельського поду.“Це болотисті угіддя міжнародного значення, вони охороняються за Рамсарською конвенцією про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення (ред. Рамсарська конвенція є першою глобальною угодою з охорони та збереження природних ресурсів. Її підписали 169 країн). Там утримуються дикі копитні з різних континентів. бізони, сайгаки, лані, олені, двогорбі верблюди. Влітку сюди випускають ватуссі, антилоп канн, кафрських буйволів, зебр і гаялів. Але й це не абсолютний запобіжник від того, що тварини не можуть бути виловлені та транспортовані. Так що проблема ця реально існує, – пояснює Шаповал.
Колекція нацпарку на початок 2023 року складала 3300 особин
Заповідник звернувся до всіх структур і міжнародних природоохоронних організацій та попередив про ймовірні загрози та наслідки з боку російських загарбників.“Але треба ж розуміти, що зараз, у реальних умовах, інститути й організації міжнародні паралізовані. Реальних механізмів і важелів впливу не існує. Ми розуміємо, з ким маємо справу. Показовий приклад Енергодар, Запорізька атомна електростанція – місія МАГАТЕ там безсильна. Не думаю, що ситуація буде чимось вирізнялися з заповідником “Асканія-Нова”. І будь-які заклики навряд чи будуть сприйняті”, – каже директор заповідника.
Більша частина техперсоналу залишилася працювати в заповіднику
Більша частина техперсоналу залишається в ролі вимушених заручників. Територія окупована, вибору для більшості з людей, ніж залишитися і працювати там немає, – каже Шаповал.“Треба було, щоби персонал, який має досвід догляду за колекціями, залишився на місці й доглядав за тваринами та дендропарком. Але є друга частина персоналу, яка добровільно перебуває там. На них лежить пряма відповідальність за колабораціонізм. Але ця історія – після війни. Бо говорити про це – значить наражати на небезпеку інших працівників із проукраїнською позицією”.
Україна за березень виконала всі свої зобов'язання перед працівниками заповідника, боргів немає. За пів місяця березня “зарплату” виплатила й окупаційна адміністрація.
“Окупанти платять зарплати вищі за середньостатистичні. Російська федерація абсолютно очевидно робить це для того, щоби схилити працівників заповідника на свій бік та заохотити до співпраці. Але й абсолютно очевидно, що це тимчасовий захід. На кшталт, як це було в Криму. Коли там бюджетним організаціям так само завищили зарплати, а потім стрімко їх обрізали та відрегулювали”.
Як вплинула війна на колекції заповідника?
У зоопарку “Асканія-Нова” на початок 2023 року налічувалося 3300 особин. Не втратили жодної тварини в порівняння з минулими роками, розповідає директор заповідника Віктор Шаповал.“Був нормальний приплід, – ніякої катастрофи насправді не сталося. Навіть попри те, що ми перебували в несприятливій ситуації. Вплив військових дій був, але опосередкований. “Асканія-Нова” – перебувала в тилу. І чисельність тварин трималася на статистичному багаторічному рівні”.
«Над заповідником постійно літає авіація – це величезний виклик, це величезний фактор стресу для тварин», – додав Шаповал.
Накопичені резерви заповідника
Запасів зернових кормів у заповіднику вистачить до кінця літа. Грубих, тобто сіна, – до кінця наступної зими.“Зараз на складах заповідника зберігається сіно – його максимально розосереджено. Навіть за найбільш несприятливих умов, якщо в цьому році не вдасться його зібрати, запасів вистачить навіть на зиму, – додав Віктор Шаповал.
Вгору
Фото заповідника “Асканія-Нова” зі сторінки у Facebook
