Він може стати цілорічною привабливою родзинкою області.
Гучні обіцянки обласної та державної влади лунають вже декілька десятків років, та красиві корпуси досі так і стоять зачиненими. Що відбувається, що пропонується відпочивальникам зараз - дізнавалася “Вгору”.
Передісторія
В області кілька гарячих лікувальних джерел, у народі їх називають “гейзерами”. Це не зовсім правильно. На Херсонщині немає тектонічної активності (тобто, немає вулканів), під територією області - тверде плато. Але глибина свердловин, з яких вивергається цілющий окріп - більш ніж півтора кілометра, тобто вода розігрівається від близькості магми.
Ще один міф, начебто “гейзери” - побічний ефект від Джанкойської експедиції, яка шукала тут нафту чи газ.
Як пояснив колишній начальник Південноукраїнської гідрогеологічної експедиції (базувалися у Миколаєві, але підпорядковувалися, дійсно, Криму) Іван Твердий, - перед ними у 1970-х ставили завдання знайти на Херсонщині саме геотермальні води. Шукали родовище для будівництва реабілітаційного центру спортсменів, олімпійської збірної. Тоді й пробурили ці свердловини й натрапили на величезний підземний гарячий басейн.
У пробах поряд із селом Щасливцеве на Азовському морі та зі свердловини на полях села Облої неподалік від узбережжя Чорного моря - однакові показники. Води високомінералізованих і цілющі. Основні складові: йод, бром, бор, а загалом у ній - дві третини таблиці Менделєєва. Аналогічних запасів надр в Європі не знайдено, - поділився Іван Твердий.
Під будівництво й обслуговування санаторно-оздоровчих закладів спортивно-реабілітаційного центру обрали 17 гектарів на Арабатці поряд зі Щасливцевим. Та прийшли “буремні дев’яності” й роботи припинилися.
Але будівельники вже розконсервували свердловину. Поряд із нею утворилася безкоштовна гаряча цілюща “калюжа”: одночасно і солона лікувальна вода, і гідромасаж, і сауна, причому, круглий рік. Чутки, що після 5-7 обмивань в джерелі люди зцілюються мало не від усіх болячок, почали приваблювати на Арабатку не лише громадян колишніх радянських країн, а й іноземців з інших держав.
Новий виток історії розпочався з 2005 року.
Вересень 2005 року. За приблизними розрахунками щомісяця у поза сезонний період приїздили 15 -20 тисяч людей, влітку - в рази більше. Фото з архіву Вгору.
Про намір побудувати тут бальнеологічний санаторій заявив Володимир Козявкін. Він вже був Героєм України, разом із родиною (дружиною та двома доньками) заснував власні заклади: львівський реабілітаційний центр "Еліта" й міжнародну клініку відновного лікування (після 2018 - Міжнародна реабілітаційна клініка Козявкіна) в Трускавці.
Трохи про метод Козявкина
Професор, член-кореспондент Національної академії медичних наук України Володимир Козявкін винайшов і запатентував принципово нову систему лікування людей з проблемами опорно-рухового апарату. Його технологія реабілітації дітей з остеохондрозом, церебральним паралічем, затримкою моторного розвитку, наслідками черепно-мозкових травм - у четвірці найефективніших світових методів не хірургічного лікування таких пацієнтів.
За офіційними медичними дослідженнями, 27,2% дітей починають тримати голову, 15,5% - повзати, 48,6% - сидіти, понад 67% - вставати та стояти, а якість ходи покращується у 62,7%. Також поліпшуються мова, концентрація уваги, психоемоційний стан, набуваються нові навички самообслуговування. Цей метод не менш успішний й для лікування дорослих.
Термальне джерело на Арабатці зацікавило реабілітолога своїми властивостями. Крім того, майже поряд з “гейзером” - радонове озеро з цілющою багнюкою. А його метод побудовано саме на комплексі оздоровчих процедур: мануально/рефлексо/механо терапіях, лікувальної та ритмічної гімнастиках, масажі, апітерапіі (застосуванні продуктів бджільництва) тощо.
Амбітні плани
Під майбутній бальнеологічний санаторій Козявкіну дали в оренду 4 гектари землі. Передбачалося, що оздоровчий комплекс складатиметься з чотирьох зон.
На комунальній - АЗС, СТО, гаражі та двоповерхові паркінги, кінна база, пункт прокату велосипедів.
На лікувальній - діагностичний і науковий центри, приймальне відділення, поліклініка, палатні секції на 900 місць і лікувальний парк.
У загальнокурортній - торгові комплекси, кафе і ресторани, два етнокомплекси, центр дозвілля, термальні ванни, яхтклуб, медичний коледж.
На рекреаційній - готель, пансіонати та кемпінги.
Загалом тут могли лікуватися та оздоровлюватися одночасно майже 10 тисяч осіб (у санаторії для батьків з дітьми і дитячому санаторії - 3,6 тис., пансіонаті - 3,5 тис., курортних і туристичних готелях - 1,2 тис., міжнародних етнокомплексах - 1,5 тисяч).
Для порівняння: площа міжнародного медичного центру у Трускавці - 1,4 га, стаціонарне відділення розраховано на особливі потреби 180 пацієнтів; у Львові це взагалі лише триповерхова будівля з одно-двомісними палатами.
“Щось пішло не так”
За президентства Віктора Ющенка професору пообіцяли “зелений світ” реалізації на Арабатці національного проєкту "InterMedical Eco-City" та підтримку на рівні уряду. Козявкін, тоді гендиректор міжнародної клініки в Трускавці, у 2006 році взяв кредит. Але тих коштів не вистачило, будівництво заморозилось.
У серпні 2011 року він ще позичив 10 млн доларів США: 6, 693 млн для рефінансування заборгованості за попереднім кредитним договором, плюс 3, 307 млн на придбання обладнання, меблів, техніки, добудови та введення комплексу в експлуатацію. Це відбувалося вже “за Віктора Януковича”. Професору знову обіцяли підтримку.
У листопаді 2012 року тодішня Віцепрем'єр-міністр України - міністр охорони здоров'я Раїса Богатирьова відвідала будівництво й гучно заявила, що наш регіон стане пілотним проєктом для розвитку реабілітаційних центрів в інших областях країни. Що через півтора року комплекс запрацює. Україна стане відомою всьому світу не тільки родючими чорноземами, єврочемпіонатом, а й сучасними медичними технологіями. Але не сталося.
Після втечі Януковича й Богатирьової та початку війни з Росією Козявкін продовжував вкладати в будівництво власні кошти та кошти приватних інвесторів (переважно іноземних). Один з корпусів спеціально переобладнали під потреби учасників АТО/ООС - для реабілітації поранених бійців.
3-D тур над джерелом та майбутнім еко-містом можна подивитися за посиланням.
Нова влада знову обіцяла професору підтримку на державному рівні. У червні 2016 року на сайті Верховної Ради з'явився законопроєкт “Про розвиток в Україні лікувально-реабілітаційної медицини на основі системи інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації за методом В.І. Козявкіна”. Мета - пришвидшити відкриття цього центру, та у подальшому розвиток в Україні мережі лікувально-реабілітаційних закладів з раціональним використанням природно-лікувального потенціалу держави.
Лобіював закон тодішній народний депутат Валерій Карпунцов. У пояснювальній записці до документа вказано, що в Україні ефективні методи реабілітації впроваджуються в роботу медичних закладів надто повільно, не ведеться їх науковий супровід, підготовка фахівців, сучасні багатопрофільні медико-реабілітаційні центри взагалі відсутні.
А система професора Козявкіна, цитуємо: “У природно-лікувальних умовах Арабатської Стрілки, що на Херсонщині, ефективність цієї методики значно підвищиться, оскільки ця місцевість має унікальне поєднання природно-кліматичних умов, термальних мінеральних вод та лікувальних грязей.
Створення зазначеного еко-міста забезпечить:
- можливість реабілітації військовослужбовців – учасників АТО в умовах, що відповідають світовим стандартам;
- належне надання спеціалізованої консультативно-діагностичної неврологічної та реабілітаційної допомоги дітям, дорослим, інвалідам;
- розвиток фундаментальних та прикладних аспектів реабілітаційної медицини, більш широке впровадження їх у практику охорони здоров'я;
- підвищення зайнятості населення в регіоні, створенню нових робочих місць;
- впровадження новітніх енергозберігаючих екологічних технологій, альтернативних джерел енергії, в першу чергу енергії вітру та сонця”.
Також зазначено, що за цією системою успішно реабілітовано вже понад 20 тисяч пацієнтів, включаючи 8 тисяч хворих з Німеччини, Австрії, Швейцарії, Франції, США та багатьох інших країн світу. А розвиток внутрішнього та в'їзного курортно-оздоровчого туризму є важливим чинником поповнення валютних ресурсів країни.
Крім того, автори документа рекомендували владі Херсонщини ініціювати оголошення природних територій Арабатської стрілки в межах області курортними.
Проєкт пройшов всі відповідні експертизи/ комісії, але так і не потрапив до порядку денного Верховної Ради.
У серпні 2019 року Карпунцов відкликав законопроєкт й склав повноваження народного депутата.
У березні 2020 року разом із Людмилою Кістечок (генічеська бізнесвумен, співвласниця товариства з роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами, наразі ще й депутатка Генічеської територіальної громади, до складу якої входить село Щасливцеве) заснували за адресою поряд з “гейзером” товариство з обмеженою відповідальністю “Санаторно-курортний, медико-бальнеологічний центр “Термаль”. У липні 2020-го товариство офіційно отримало спеціальний дозвіл на дослідно-промислову розробку родовища.
На початку літа цього року депутати Генічеської ТГ погодили передачу в оренду ТОВ “СКМБЦ “Термаль” 0,68 га земель комунальної власності за адресою: село Щасливцеве, вулиця Набережна, 19-А. Для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення.
А родина Козявкіних передала недобудований санаторій/еко-місто в управління своїй землячці, львівській підприємниці Степанії Стельмах. За угодою, вона має доглядати за благоустроєм території. Втім, її діяльність покосом трави не обмежується.
Колишню безкоштовну гарячу калюжу на комунальній території огородили високим парканом, й з липня вхід туди став платним. Проте тепер це не “дикий “гейзер”, а облагороджений.
Фото Олександра Корнякова
Фото Олександра Корнякова
Старе джерело закрили, а воду іншими трубами спрямовано у п'ять купелей з різною температурою. Є роздягальні, душ, камера зберігання речей, місце для підзарядки телефонів, лежаки та лавки. Вхід - 20 грн. Але плата не одноразова, на цілий день. На руку одягають браслет, і можна без проблем виходити й повертатися. Діти до 14 років та люди з інвалідністю - безкоштовно.
На території за додатковим парканом є також віп-зона з окремим джерелом, доступ туди коштує дорожче - 100 грн за день.
Відпочивальники по-різному реагують на “інновацію”. Так, пані Вікторія трохи розчарована:
Звичайно, трохи облагородили, додали інфраструктури, типу безкоштовних цивілізованих туалетів, роздягалень і душових. Але .... Джерело тепер смердить не сіркою та йодом, як раніше, а тванню болотною. Озера укладені в дерев'яні помости стали красивішими, але не стало зручніше. Раніше в джерело можна було безкоштовно зайти з будь-якого боку. А зараз зробили всього дві вузьких драбинки, якими можна скористатися. Збираються величезні черги. Місця мало і дуже багато людей. Чесно, я не в захваті.
Пан Андрій обурюється:
Навіщо було забирати у незаможних гаряче джерело? Люди приїжджають лікуватися з усіх кінців України і не тільки, не у всіх є гроші. Краще б повернули назад стару безкоштовну трубу, а собі зробили відведення. Повірте, у них й без того вистачить клієнтів, готових платити за комфорт.
А родину пані Наталії зручності порадували:
У порівнянні з простою ямою, яким джерело раніше було, набагато приємніше тепер відпочивати та одночасно оздоровлюватися. Молодці!
А де ж метод професора Козявкіна?
А професор Володимир Козявкін впроваджує свій унікальний метод в інших країнах. За ці роки в Арабатського "InterMedical Eco-City" з’явилися вже два нових конкуренти: інтернаціональні реабілітаційні клініки в місті Ель-Айн Об'єднаних Арабських Еміратів та у місті Ларнака, Кіпр.
Що стосується сучасного стану еко-міста біля Щасливцевого (наразі він називається Міжнародним реабілітаційним центром імені В.І. Козявкіна), то готовність будівництва - 80%. Для його завершення необхідно залучити ще близько 11,3 млн доларів.
До того ж сплив кінцевий термін сплати позики, яку професор брав 2011 року. Тепер банк намагається через суд стягнути з професора Козявкіна 8,24 млн доларів США заборгованості. Суди тривають.
Нинішній голова Херсонської обласної державної адміністрації Сергій Козир на форумі “Україна 30. Інфраструктура” заявив:
Проєкт "InterMedical Eco-City" на Арабатці можуть включити в програму “Велике будівництво”!
Для цього “лише” потрібно знову реструктуризувати заборгованості за банківським кредитом (тут потрібна допомога центральних органів виконавчої влади) та знайти ще інвесторів.
Але щось ні “органи”, ні інвестори поки не відгукуються.
Вікторія Глєбова, “Вгору”
Головне фото Олександра Корнякова