Микола Гоголь: «…простой человек, чего его личить, он и так помрет»
Наскільки важливі для пенсіонерів послуги медичних закладів та доступні ліки, думаю, пояснювати не слід. Розуміє це і місцева преса, яка приділила питанню захисту здоров’я громадян чималу увагу. Тональність цих матеріалів різна: від відверто критичних до позитивних, але більше все-таки критичних статей. Тому і оцінка з боку ЗМІ стану медицини в регіоні може видатись дуже сумною.
Почнемо з найбільших та найважчих для народу недоліків: це побори, які збирають лікарі та халатний, байдужий підхід до лікування.
Газета «Гривня» розповідає про побори, які стягують з пацієнтів, на прикладі Херсонського ХОСПІСу, головний лікар якого був затриманий за хабарі. Газета вважає, що це дуже поширене явище. Про подібні випадки розповідає також матеріал у «Херсон-маркеті»: героїнею історії стала журналіст газети, яка направилась на лікування, і була шокована занадто високою ціною за процедури, і відсутністю всяких пояснень. При чому, всі оплати оформляються як добровільні пожертви до такого собі благодійного фонду «Медицина». Одним словом, «в лікарню, як на ринок». Та ж газета навела результати соціологічного дослідження, згідно якого близько 70% українців платять за лікування, при цьому майже половина опитуваних (близько 43%) зіткались з випадками, коли з них вимагали кошти на лікування.
Газета «Вгору» наводить факти неналежного лікування, наслідком якого стала смерть пацієнта через неправильно встановлений діагноз.
Невтішний і загальний стан та обладнання нашої медицини. Газета «Гривня» надала прості статистичні дані. Укомплектованість медичними кадрами в Херсоні, як і раніше, дуже низька. Найменше охочих серед лікарів працювати терапевтами - ця служба укомплектована лише на 67%, до того ж багато працюючих фахівців є пенсіонерами. Як озвучили на підсумковій міській нараді, за результатами 2010 року в Херсоні працюють 1116 лікарів (виходить по 31 доктору на 10 тисяч херсонців при середньоукраїнському показнику - 43 ескулапа). Середня зарплата медпрацівників по Херсону у 2010 році становила 1343 гривні на місяць.
Приріст міського населення в Херсоні поки негативний: при народжуваності в 10 чоловік на 1 тисячу населення смертність складає відповідно 13 чоловік. Серед причин такого кроку херсонців в інший світ упевнено лідирують такі діагнози, як порушення кровообігу (у тому числі серцево-судинні захворювання), на 2-му місці - онкологія, далі - нещасні випадки, всілякі травми і поранення.
Та ж «Гривня» надала інформацію про витрати херсонської медицини. Середня вартість 1 ліжко-дня у лікарні без ліків в області склала 11,43 гривні проти 10,52 гривні в 2009 році. Харчування одного хворого в середньому по Херсонщині склало 10,2 гривні проти 9,32 гривні в 2009 році. Однак обласний бюджет не може перекрити всі витрати по лікуванню пацієнтів, повинні допомагати районні бюджети, але ж вони всі вони різні, тому і ситуація з лікуванням відрізняється. У Цюрупинському районі на ліки та матеріали для одного хворого в 2010 році витрачали майже 15 гривень на добу, а в Іванівському районі на ці ж цілі виділяли лише 2,62 гривні (тобто, практично всім пацієнтам доводилося купувати ліки за власні кошти). На харчування одного хворого
у Білозерському районі направляли 11,72 гривні на добу, а в тому ж Іванівському пацієнтам доводилося сидіти буквально на голодному пайку: на годівлю з бюджету виділяли всього по 1,78 гривні на людину!
Якщо вже ми зачепили тему сільської медицини, то необхідно сказати про незадовільний стан сільських амбулаторій та ФАПів – фельдщерсько-акушерських пунктів. «Гривня» надає таку інформацію: «Як було сказано на колегії обласного управління охорони здоров'я, забезпеченість медичними кадрами на Херсонщині взагалі досягла критичного рівня. Особливо страждає від цього сільське населення. В області 29 амбулаторій працюють без лікарів, 52 ФАПу (фельдшерсько-акушерські пункти) законсервовані, оскільки там немає жодного медичного працівника!»
Щоб хоч трохи допомогти самим відсталим в плані розвитку медичної інфраструктури селах, з 2011 року всі сільські лікувальні амбулаторії та ФАПи перевели з місцевого фінансування на районне. Як пояснили в обласному відділі, це перший етап реформування галузі.
Окремо газети піднімали проблеми хворих на діабет. «Гривня» надала таку інформацію: «У Херсоні за кошти місцевого бюджету вперше закупили пероральні цукрознижувальні препарати для діабетиків. Як повідомила прес-служба міськвиконкому, для цих цілей з міської казни виділили 28,13 тисячі гривень. Медикаменти безкоштовно передані громадянам, які страждають на цукровий діабет. Отримати їх можна буде за рецептом лікаря-ендокринолога». Однак, газета відразу ж пожаліла про таку оптимістичну інформацію. Обнадієні хворі направились до своїх лікарів, але ті нічого не чули про безкоштовний інсулін. Газета почала виясняти, інформацію вона отримала з розсилки міськвиконкому, така ж інформація була оприлюднена в офіційній газеті «Херсонський вісник». Але, як виявилось, вийшла помилка. Ми не можемо виясняти, де спрацював «зіпсований телефон», але такі помилки дорого коштують хворим, які витрачають не лише великі кошти на ліки, але й останні краплі надії на місцеву владу та власну державу.
Неприємна ситуація склалась у Швидкої допомоги 29 березня: попросту кажучи, скінчився бензин, і машини не змогли виїжджати на виклики. Погодьтесь, це не просто неординарна ситуація. Як пояснили в прес-службі міськради, дана проблема виникла через різке подорожчання палива, у результаті чого постачальники відмовлялися брати участь у тендерах, аргументуючи свої дії неможливістю передбачити рівень цін на довгостроковий період. А відповідно до законодавства, що діє в сфері держзакупівель, ціна на товар не може змінюватися протягом дії договору. Вирішенням проблеми стане проведення станцією Швидкої допомоги кількох тендерів щоквартально, як повідомила «Гривня». Виникла патова ситуація: кошти на пальне для «швидкої» є, а використати їх не можна. Міська «швидка» обслуговує в середньому 320 викликів на добу. Її добова потреба в паливі складає 600 літрів.
Але як там не було, робота швидкої допомоги не припинилась. Провладні газети подали цю ситуація як прикрий випадок, технічну проблему, що виникла через бюрократичні перепони. «Херсонський вісник» повідомив, що проблема відразу ж повністю вичерпана – «швидка» працює, тендери проводяться, але яким чином - не пояснили.
Поруч з описами негараздів та сумними матеріалами, місцева преса повідомляє і про приємні події. Так, майже всі газети приділили увагу відкриттю «Центру серця», що заплановане на 2012 року на базі міської клінічної лікарні ім. А.С. Лучанського. Це дуже важливо для міста, оскільки серцево-судинні захворювання стоять на першому місці серед причин смертності. Правда, для відкриття Центру треба знайти 11 млн. грн. для придбання апарату ангіографа, апарату, який з високою точністю діагностує хвороби серця, та зробити капітальний ремонт у приміщенні Центру.
Депутати обласної ради намагаються вирішити долю 3-ї черги Онкологічного диспансера, на добудову якого необхідно знайти 35 млн. грн., вони звернулись до губернатора, щоб той попросив кошти в Кабміні. Голова облдержадміністрації відреагував більш ніж конструктивно. Він заявив, що будівництво почнеться відразу ж, як потепліє, і навіть, коштів чекати не буде, бо вони все одно надійдуть, а в області є будівельні підприємства, готові працювати на таких умовах. «Цього року ми це будівництво, яке було розпочато в 1988 році, закінчимо», - заявив губернатор. Упевненості йому додає доручення Президента, що стосується фінансування добудови даного об'єкта з держбюджету. Як прокоментувала «Гривня»: «Ну що ж, як кажуть «поживемо – побачимо».
Підсумовуючи тему медицини, не обхід сказати про ліки. Ряд газет приділили увагу відродженню комунальних аптек, які б торгували ліками за зниженими цінами, і навіть є підприємства, що погоджуються постачати ці ліки. Газета «Горожанин и горожанка» надрукували сюжет про відновлення комунальної аптеки на вулиці І.Куліка.
Газета «Гривня» надрукувала матеріал про забезпечення ліками осіб, які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС, їх на Херсонщині 6875, і у них є право на отримання безкоштовних ліків. У Законі це звучить як гарантовані пільги і компенсації, але в реальному житті виглядає суцільним знущанням над людьми.
Дослідження підготовлено в рамках Проекту «Захист соціальних прав пенсіонерів: доступ до правосуддя, юридична допомога, обізнаність та просвіта» здійснюється за фінансової допомоги спільного проекту Програми розвитку ООН та Міністерства закордонних справ Данії «Розвиток громадянського суспільства». Думки, висновки чи рекомендації належать виконавцям проекту і не обов’язково відображають погляди Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй чи інших агенцій ООН.
Олександр Мошнягул, експерт з моніторингу соціальних прав