Під час врочистостей з нагоди Дня Конституції України, що проходять по
всіх українських містах і містечках, сьогодні багато згадують
Конституцію Пилипа Орлика. І мені пригадалося, як у листопаді 2016 року,
у складі офіційної делегація України, яку очолював наш Президент Петро Порошенко,
мені пощастило побувати у Держархіві Швеції і побачити цей історичний
документ на власні очі. Це, до речі, єдина у світі латиномовна копія
«Пактів й Конституції законів та вольностей Війська Запорозького» (така
повна його назва).
Наша делегація була вражена, наскільки шанобливо, навіть трепетно, ставляться тут до цього документу - зберігають в окремому сейфі, з постійним режимом вологи, температури тощо. Адже Конституція П. Орлика (1710 р.) вважається однією з перших у світі. Для порівняння: конституцію Сполучених Штатів було написано у 1787 році, конституції Франції та Польщі - у 1791-му...
Звісно, «Пакти й Конституції» не є конституцією у сучасному розумінні. Проте для тогочасної Європи це був дійсно дуже прогресивний документ, справжній витвір державної і політичної думки, яким власне закладені основи західноєвропейського парламентаризму.
Я й досі пам'ятаю, яка гордість охопила мене в ті хвилини, коли працівниця архіву, надівши спеціальні рукавички, обережно гортала перед нами сторінки цього стародруку. Подумалося: наскільки ж розумними, освіченими та вільними були люди, які ще на початку 18 сторіччя створили такий документ (неуки і кріпаки конституцію точно не написали б!), а головне — яким високим був уже тоді рівень самосвідомості українців! Ну правда ж, вражаюче?
Наша делегація була вражена, наскільки шанобливо, навіть трепетно, ставляться тут до цього документу - зберігають в окремому сейфі, з постійним режимом вологи, температури тощо. Адже Конституція П. Орлика (1710 р.) вважається однією з перших у світі. Для порівняння: конституцію Сполучених Штатів було написано у 1787 році, конституції Франції та Польщі - у 1791-му...
Звісно, «Пакти й Конституції» не є конституцією у сучасному розумінні. Проте для тогочасної Європи це був дійсно дуже прогресивний документ, справжній витвір державної і політичної думки, яким власне закладені основи західноєвропейського парламентаризму.
Я й досі пам'ятаю, яка гордість охопила мене в ті хвилини, коли працівниця архіву, надівши спеціальні рукавички, обережно гортала перед нами сторінки цього стародруку. Подумалося: наскільки ж розумними, освіченими та вільними були люди, які ще на початку 18 сторіччя створили такий документ (неуки і кріпаки конституцію точно не написали б!), а головне — яким високим був уже тоді рівень самосвідомості українців! Ну правда ж, вражаюче?
Олександр Співаковський, перший заступник голові парламентського комітету з питань науки та освіти
