За що ціную особисті прийоми, які проводжу у себе в окрузі як народний
депутат, так це насамперед за те, що такі зустрічі з людьми тримають
нас, законотворців, у постійному тонусі. Вони не дозволять відірватися
від "землі”, від життєвих реалій. Не знаю, як для кого, а для мене,
наприклад, це є дуже важливим. Адже можна прожити життя і навіть не
підозрювати про якусь "вузьку” проблему, бо ані ти, ані твої рідні та
близькі ніколи з таким не стикалися. Та от приходить на особистий прийом
людина зі своїм, нібито приватним, питанням, починаєш розбиратися і
виявляється: в законодавстві існує доволі суттєва прогалина, яка створює
купу проблем у житті багатьох людей.
Наприклад, сьогодні був на
прийомі один поважного віку херсонець, який все своє життя пропрацював
на комбайновому заводі. Тепер йому знадобилася якась довідка стосовно
того періоду. Заводу вже немає, власники за цей час кілька разів
змінювалися, архів не зберігся. Людина у відчаї, бо вже оббито багато
порогів, і - жодного результату. Звернувся за допомогою до мене...
Проблема, звичайно, непроста, проте і в цьому випадку будемо
розбиратися. Все ж таки у народного депутата трохи більше важелів і
можливостей, ніж у пересічного пенсіонера. Загалом сьогодні на
прийомі побувало 8 громадян. Як і зазвичай, питання були доволі широкого
спектру, але здебільшого стосувалися комунальної сфери, діяльності
правоохоронців, судів, міського господарства. Майже всі доволі складні і
заплутані. Але в кожному випадку будемо шукати вихід. До речі, хотів би
подякувати своїй команді, і перш за все — керівнику громадської
приймальні Олексыю Саковнічу
за те, що кожну проблему, з якою звертаються люди, сприймають, наче
свою. Знаю, що в кожному випадку, навіть у дуже складному,
використовуються всі існуючі можливості, щоб людині допомогти.
Народний депутат України
