Аналіз того, що відбувається сьогодні у Херсоні, має всі підстави говорити, що відбувся старт виборчої кампанії. До яких виборів готуються партії та окремі політики: міського голови чи й депутатів міської ради?
Якщо говорити про потенційних
претендентів на посаду міського голови, то для того аби перерахувати
всіх, хто збирається орати на виборчий ниві, вже зараз пальців рук не
вистачить.
Припущення звучать різні. Ясна річ, що поки жоден з
можливих претендентів публічно про це не заявив. Судячи з того як
розгортаються події, ці позапланові вибори будуть драматичним.
Ми
маємо шанс побачити не тільки тих, хто ходить у владу традиційно і
безрезультатно, але й тих, хто можливо насправді щось змінить у місті у
разі його обрання.
Залишається актуальним питання про «сильну
руку». Детальний аналіз, яку саме «руку» будуть шукати Херсонці
попереду. Але, вже зараз зрозуміло, що після «розмазні» електорат захоче
чогось іншого.
Скоріш за все громада змінить ракурсу погляду на
людину, яка повинна керувати містом. Вже зараз є ознаки того, що містяни
шукатимуть більш «сильного» і «рішучого» мера. А таким він може бути...
Та перед тим як говорити про персоналії, давайте з'ясуємо які є підстави для проведення самих виборів. Підстав може бути дві:
Підстава перша – дострокова відставка міського голови. Дострокова відставка може статися на підставі ст. 79 Закону України
«Про місцеве самоврядування». Її перша частина містить 7 пунктів:
1 – особиста заява; скоріш за все такого не станеться.
2 – припинення громадянства; наскільки відомо пан Миколаєнко не збирається його припиняти.
3 – обвинувальний вирок; проти Миколаєнко не висунуто жодних звинувачень.
3-1 – притягнення до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення; тут так саме будь-яких справ.
4 – сумісність діяльності на виборчій посаді з іншою роботою; і тут ніяких підстав.
5 – діючого міського голову суд визнає недієздатним, безвісно відсутнім або оголошеним таким, що помер; щодня Володимир Васильович з'являється на люди.
6 – його смерті; побажаємо Володимирові Миколаєнко довгих років життя.
Отже,
як бачимо, жоден пункт цієї части не підходить... А як же тоді бути з
тим, що один з депутатів ВРУ який представляє Херсон, зареєстрував
законопроект про дострокову відставку?
Скоріш за все нардеп мав на увазі ч. 2, ст. 79, яка говорить: «Повноваження
сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково
припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і
свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень».
Юристи
переконую, що скористатися ч.2 буде дуже важко, через те, що вона дуже
«розмита» і не містить конкретики. Що саме слід розуміти під
«порушеннями»? Хто їх визначає? Суд! Чи є такі рішення? Поки немає. Сама
по собі ВРУ не може сказати, що Миколаєнко щось порушував. Коло
замкнулося. Ми повернулися до того, з чого почали – суд.
Правда
окремі місцеві політики говорять, що є кілька рішень місцевого суду, які
вступили у законну силу щодо того, що Миколаєнко незаконно звільняв
працівників – їх поновлено на папері, а не де-факто. Тут є слабка
перспектива, але малоймовірно, що депутати ВРУ на це «поведуться».
Крім того ще одна складова – «політична доцільність». Про неї говорять часто. Політики чудово розуміють про що йде мова.
Перед тим як щось робити політичні сили визначають для себе, що вони з
цього матимуть? Замість того, аби думати про законність, вони думають
про зиски.
У нашому випадку ми повинні пам'ятати, що до влади
Миколаєнко приходив хоч і як «самовисуванець» та все ж за підтримки
провладної політичної сили. Тому перед тим, як голосувати «дострокову
відставку» БПП має вирішити, що вона надбає, а що втратить?
Здається,
плюсів більше: міського голову усувають з посади, його повноваження
набуває секретар ради (за посадою), а це - керівник партійного осередку
БПП – Олена Урсуленко. Можна припустити, що у БПП можуть піти на такий
крок, аби зміцніти свої позиції у місті перед можливими достроковими
виборами до ВРУ (з максимальним затягуванням часу призначення виборів).
Особисто
я б не став говорити, що питання «вирішено», як заявляють окремі
місцеві політики, рішення не просте і приймати його будуть з урахуванням
всіх плюсів і мінусів «політичної доцільності».
Підстава друга – «об'єднання територіальних громад». Заради відставки можуть реанімувати проект який народився у 2015 році.
Пам'ятаєте?
Мова йшла про те, що Херсон вже давно «переріс» рамки території яку
займає; що місту немає куди розвивати інфраструктуру, де вести житлове
та виробниче будівництво, як вирішувати екологічні проблеми (зелені
зони, новий полігон ТПВ, цвинтар). Все це разом дає підстави розширювати
територію.
Кого доєднають? Ті села та селища які є
передмістями і входять до складу Херсонської міської ради? Чи окремі
села які де-юре підпорядковані Білозерському району, а де-факто
знаходяться у місті? Їх мешканці не тільки працюють у Херсоні, але й
користуються його інфраструктурою.
З точки зору зручностей –
селянам простіше вирішувати адміністративні питання у Херсоні, чим
їздити у районний центр. Плюс економічні вигоди. Якщо об'єднання
відбудеться, то вибори проводитимуться автоматично і не тільки міського
голови, але й депутатів ХМР.
Думаю, саме на цій ситуації побудований оптимізм тих, хто зацікавлений у зміцненні своїх позицій у Херсоні.
А
що ж БПП? Як стверджують окремі експерти, вона може піти на такий хід у
порядку експерименту заради того, або відпрацювати певні нові
технології впливу на електорат.
Нагадаю, що саме з цим у влади
минулого року, під час проміжних виборів до ВРУ, виникли серйозні
проблеми: вона не спромоглася провести у ВРУ свого кандидата екс-голову
ОДА, екс-голову облради Андрія Путілова, який програв представнику
«Батьківщини» Юрієві Одарченко.
Минув майже рік. Все голосніше
говорять, що восени будуть позачергові вибори до ВРУ. У цьому світлі
партія влади може ризикнути і спробувати «обкатати» новій сценарій
проведення кампанії з урахуванням технології, яку їй запропонувати
закордонні технологи.
Якщо це справді так, то цілком можливо, що
вибори призначать на літо. В першу чергу для того, аби «розмити»
насиченість електорального поля супротивників. Як відомо максимально
активні виборці – пенсіонери влітку тижнями знаходяться на дачах, що
безумовно створить проблеми формування комісій і ослабить явку.
З
іншого боку, є певні мінуси для адміністративного ресурсу – студенти
вишів. Для того, аби задіяти цей ресурс вибори треба провести до 15
липня. А отже рішення про об'єднання громад і про проведення виборів
треба прийняти до 15 квітня – 90 денний термін, який відводить Закон для
організації та проведення виборчого процесу.
Чи встигнуть?
Малоймовірно. На всі організаційні процеси залишилося трохи більше
місяця. Думаю, що наша бюрократична машина просто не встигне все це
провернути за такий короткий термін. То ж, скоріш за все, вибори слід
очікувати восени.
Виходячи з того як активізувалися окремі
партії, можна зробити висновок – вони почали готуватися до виборів по
двом напрямкам: мер, депутати.
Першу скрипку намагаються грати
одразу дві партії ВО «Батьківщина» та «Опозиційний блок». У їх
кільватері йдуть «УКРОП» та «Самопоміч».
Ті події, які відбувалися у Херсоні
останні кілька місяців: проблеми з прибиранням снігу; підняття ціни на
проїзд у міському пасажирському транспорті; «корупційні» скандали – все
це політичні сили використовують для підняття власного іміджу.
Хоча,
нічого нового і креативного вони привести не спромоглися: традиційні
мітинги, блокування будівлі міськвиконкому, окремі (не системні) виступи
у місцевих ЗМІ («УКРОП» та «Самопоміч» не спромоглися навіть на це).
Партії
так і не зрозуміли, що старі методи не діють, а у них немає яскравих
спікерів, які б вижали максимум з ситуацій які їх «дарує» Миколаєнко.
Здається, що з електоратом відрядили працювати по 1 – 2 людині, які
займаються цим питання у вільний від основної роботи час і ведуть
кампанію за рахунок власної ініціативи (в основному в соціальних
мережах).
Партії знову розраховують «виїхати» на власному імені, а
не місцевій ситуації. Та ж помилка, що й раніше: гроші вкладають у
"розкрутку" партії на загальнодержавному рівні замість того, аби
формувати місцеві персоналії. Технологія «широкого поля» непогано діє на
Заході, але зовсім не спрацьовує в Україні. «Те, що добре там – погано
для тут».
У чому виграють ліві сили? Там у кожному виборці бачать
особу, до якої приходять до додому. Люди хочуть, що в них бачили особу.
Вони хочуть, щоб з ними спілкувалися, що б їм розповідали. Вони хочуть
бачити живу людину, а технологію.
Психологія – робота з масами.
Її відсутність призвела того, що виборці все більше розчаровуються і не
йдуть на дільниці. Людей не зацікавили персонально. Ні, не підкупом, а
увагою, турботою, персональним спілкуванням.
Якщо партії цього не
зрозуміють і будуть діяти прямолінійно, так як це роблять у Європі та
Америці, то вони й далі будуть програвати тим, хто буде працювати з
людьми напряму (особливо під час місцевих виборів).
Втім,
це технології, що ж стосується пересічних громадян, які й будуть
обирати, то вони скоріш за все будуть голосувати за того, хто на слуху,
хто вже зараз у інформаційному просторі, хто позиціонує себе як
захисник.
Останні вибори показали, що люди потрохи вчаться і
розуміють, що та людина, яка з'являється останньої миті за 30 – 50 днів
до дня голосування це й є той самий метелик-одноденка, який «прилетів»
для того, аби зібрати голоси і зникнути до наступних виборів.
«Метеликам» перестають довіряти.
Який образ хочуть бачити виборці? Тут можна говорити про різні речі, але, здається, що більшість готова
приводити до влади людину яка знає чого вона хоче, яка має досягнення, у
якої є здобутки, яка вміє приймати вольові рішення, але при цьому
залишається людяною, не цурається спілкування з людьми і готова їх
слухати.
Серед тих, хто може бути кандидатом на посаду міського
голови вже зараз називають щонайменше 10 – 15 осіб. Тут і ті, хто вже
добре відомий, хто не раз ходив на різні вибори: Володимир Сальдо, Ігор Семенчев, В'ячеслав Яременко, Ігор Пастух, Ігор Козаков.
Говорять, що серед тих, хто, можливо, спробує себе на цьому поприщі будуть і Андрій Гордеєв, і Борис Сілнеков, і Владислав Мангер.
Без
сумніву у вибори будуть «гратися» 3 – 4 місцеві так звані «активісти»,
які вважають, що місто їх знає, а люди їх «люблять». Дарма, що їх
прізвища відомі вузькому колу тих, хто зареєстрований у специфічній
групі у соціальній мережі.
Скоріш за все спробують себе
кандидатами і кілька тих, хто вважає себе лідерами політичних сил,
забуваючи, що їх «популярність» закінчуються за дверима їх партійного
офісу.
Слід очікувати, що буде пара місцевих божевільних, які
будуть веселити народ і створювати кумедні ситуації: будуть тут і
місцеві радикально налаштовані націоналісти, які гратимуть «справжніх
патріотів», які будуть «клеймити» «не патріотів» і «вату». Думаю, що
якась з політсил розіграє «карту» «героя АТО».
Незначна купка
місцевих ідіотів буде заважати цивілізованому виборчому процесу.
Проплачені «представники людей» будуть зривати демократичний процес
заважаючи громадянам робити свій вибір вільно і без перешкод.
Тим
же, хто насправді хоче бачити місто яскравим і квітучим треба починати
думати вже зараз – кого приводити до влади? Мислити треба не абстрактно,
а розглядати конкретні персоналії, аналізувати, робити висновки.
При
цьому не слід забувати, що ми маємо гіркий досвід того, як до влади
привели «активістів» майданів. Які результати? «Стрибати», це вам не
містом керувати...
Сергій ОСОЛОДКІН, Херсонці