«Існує
три види брехні: брехня, велика брехня і статистика", – свого часу
британський прем’єр-міністр Бенджамін Дізраелі саме так охарактеризував
оманливість цифр. Сьогодні його слова не менш влучно описують суб'єктивність різноманітних рейтингів. Для цього достатньо
проаналізувати оцінки Херсонської області та її очільників протягом минулого
року.
Близько двох тижнів тому відома британська газета The Sun опублікувала антирейтинг ТОП-10 небажаних для туризму міст світу. Очолила цей невтішний список поряд з містами Північної Кореї, Сирії, Гаїті та Бангладешу українська столиця Київ. Укладачі рейтингу назвали Київ "частково зруйнованим внаслідок антиурядових протестів і російського військового втручання”. Після хвилі іронії і обурення щодо результатів рейтингу, видання видалило його з сайту.
На подібні емоції наштовхують і деякі рейтинги в Україні. Економічний потенціал регіонів та діяльність губернаторів оцінюють декілька джерел. Якщо проаналізувати їх, то виявиться, що одна і та ж область чи її очільник у різних дослідженнях можуть займати діаметрально протилежні позиції. Наприклад, днями Комітет виборців України представив рейтинг діяльності голів обласних державних адміністрацій, який очолила губернатор Харківщини Юлія Світлична. Проте в представленому кілька місяців тому рейтингові губернаторів видання "Ділова столиця” (за результатами ІІІ кварталів) вона займає ... 16 місце. Через дві сходинки від Ю. Світличної — на 18 місці — перебуває губернатор Херсонщини Андрій Гордєєв. Проте вже у рейтингові КВУ він замикає список очільників областей.
І "Ділова столиця”, і КВУ декларують, що в основі їх досліджень знаходяться цифри Державного комітету статистики. Обидва рейтинги включають показники промисловості, сільського господарства, притоку інвестицій, безробіття, заробітної плати та ін. Деякі критерії відрізняються, але в більші мірі вони характеризують соціально-економічний потенціал кожної області. В контексті оцінки економіки Херсонської області вони майже однакові. У рейтинзі КВУ регіон ділить 16-18 місця, тоді як за версією щотижневика, як вже говорили, - 18-му.
"Ділова столиця” при формуванні списку найкращих губернаторів обмежилась статистикою. Натомість КВУ поряд з ними врахувала відповіді на анкетні питання 245 експертів з усіх областей України. Переважно це були представники ЗМІ, лідери громадської думки, представники неурядових організації, політологи та викладачі місцевих ВНЗ. Проте питання впирається у вибір критеріїв оцінки — саме тут найбільше поле для маніпуляцій.
Наприклад, у випадку з рейтингом КВУ ніяких питань не викликають критерії "прозорість роботи”, "кадрова політика”, "взаємодія і громадськістю” - хто як не громадські активісти, представники НГО та журналісти можуть дати їм об'єктивну оцінку. Проте на розсуд громадськості були надані і суто професійні категорії, на кшталт, "ремонт доріг”, "впровадження системи ProZorro”, "енергомодернізація” чи "залучення інвестицій”. В той час як для кожного з них є своя нішева статистика.
Наприклад, Мінрегіонбуд має власний рейтинг областей, де найбільше ремонтують дороги. У Херсонській області, наприклад, минулого року було відремонтовнао найбільше за всі роки незалежності доріг.
Статистику реалізації системи держзакупівель надає Міністерство економічного розвитку та торгівлі. Цей показник лідери громадської думки, викладачі та журналісти оцінили в 1,5 бали. Натомість у рейтинзі міністерства область з 24 областей займає 15 місце.
Залучення інвестицій (не плутати з інвестиційним кліматом)— теж критерій із опери голих цифр, але і він мав оцінюватись громадськістю. Минулого року область провела великий інвестфорум, де уклали меморандумів на 2 млрд гривень, залучили потужну інвестицію - "Нібулон” на 500 млн грн та ін.
І на десерт - критерій "підтримка децентралізації” був оцінений у двійку, хоча область за результатами минулого року стала лідером за динамікою об'єднання громад — 12 ОТГ.
І наостанок. Реальне місце Херсонщини на економічній карті варто шукати у моніторинзі оціально-економічного розвитку регіонів Мінрегіонбуду, який він започаткував ще 2015 році. До речі, за перше півріччя 2016 року Херсонщина такі місця:
за напрямом «Економічна ефективність» посіла 2 місце,
за напрямом «Інвестиційний розвиток і зовнішньоекономічне співробітництво» – 8 місце,
«Ефективність ринку праці» – 11 місце,
«Фінансова самодостатність» – 15 місце,
"Розвиток інфраструктури” - 23 місце,
"Відновлювальна енергетика та енергоефективність” - 19 місце.
Таким чином, з шести напрямів соціально-економічного розвитку за чотирма область мала досить високі місця.
Ніяких ілюзій — Херсонщина, у тому числі і через кордон з Кримом, об'єктивно не може бути серед лідерів. Але і аж ніяк не серед аутсайдерів. Тому після таких рейтингів, перефразовуючи відомий вислів з відомого фільму, не за губернатора, а "за область обидно”.
Олександр Степовий