За півтора дні ми відвідали Херсонський аеропорт, недобудований мостоперехід між мікрорайонами "Таврійський” і ХБК, провели засідання комітету в будівлі Херсонської ОДА і навіть повболівали на футбольному турнірі. Саме час підвести основні підсумки поїздки.
1. Херсонщина — це південний форпост України
Крим дивиться на Україну через нашу багатомовну, багатонаціональну і, можливо, де в чому непросту область. Тому такі питання як мостоперехід, аеропорт, Херсонська ТЕЦ, газифікація Генічеського району в опалювальний сезон, дорожнє господарство і не тільки мають невідкладно вирішуватись. Ми маємо створимо такі умови життя для наших людей, щоб кримчани приїжджаючи в Україну, замислювалися про те, що вони втратили. До речі, саме цей аргумент остаточно переконав колег по комітету приїхати до нашого міста.
2. Мостопереходу – бути!
Наріжним питанням виїзного засідання стали питання інфраструктури. Це ключ до інвестицій і комфортні умови для нашого життя. В цьому сенсі найбільше «дісталось» нашим дорогам та вже легендарному мостовому переходу між мікрорайонами "Таврійський” і ХБК. Болісно було чути слова колеги по комітету, Олександра Горбунова, який поскаржився на те, що жителі його рідної Кіровоградщини попри все бажання відпочити на херсонських курортах, через жахливі дороги, вимушені робити подвійний «крюк» через Умань.
Голова «Укавтодору» Андрій Батищев, що завітав до Херсона, влучно сказав, що бюджетний комітет і Держагентство автомобільних доріг за останній рік встигли поріднитись. Результатом такої співпраці стало те, що цього року наша область отримала рекордні 219 млн гривень.
Що стосується мостопереходу, голова бюджетного комітету Андрій Павелко підкреслив, що цей об'єкт є пріоритетним на Херсонщині. Депутати готові підтримати поетапне фінансування цього проекту. В 2016 році мова йде про 50 млн гривен, за цей час ми маємо закінчити будівництво переходу через залізничні колії і зробити можливість з'їзду в одну сторону до мікрорайону Таврійський.
3. Ресурси треба акумулювати для важливих проектів
Сьогодні дуже приємно було слухати виступ сільського голови села Кочубеївка Високопільского району Іван Дудара. Він став ініціатором першої в області об'єднаної громади. Переваги децентралізації одразу відчули всі її мешканці. Користуючись радянськими термінами, бюджет в сільській раді за перший квартал на просто виконали, а перевиконали на 163% :) Громада використала кошти на дві дороги, медицину та центр адмінпосуг.
Але є і інша сторона децентралізації, яку втілюють депутати Херсонської міської ради. Як ви знаєте, нещодавно вони прийняли рішення про створення так званих депутатських фондів. Мою думку з цього приводу ви неодноразово чули. Послухайте колег по парламенту.
Народний депутат, член парламентського комітету з питань бюджету Богдан Дубневич:
«Навіщо вам гроші з держбюджету, коли у вас надлишки, і депутати дозволяють собі їх витрачати по суті на покупку власних штанів? Може Херсонські міські депутати могли б знайти інший спосіб, крім бюджету, заробляти собі на штани? Депутати виділили собі ці гроші для чого? Головна проблема Херсона - мостопровід чи як місцевим депутатам зробити селфі біля клумб чи лавок? Коли приходять люди і говорять про свої проблеми, а потім дивишся на цифри, як вони розпорошуються, то нема бажання допомагати. Ви дайте нам з державного бюджету, а ми з місцевого будемо на округах «піаритись». Сталася децентралізація, є порядок надходження коштів, то чому ви їх не використовуєте на пріоритетні сфери?»
Народний депутат, член парламентського комітету з питань бюджету Іван Крулько:
«Мені незрозумілий підхід, коли депутати використовують місцевий бюджет для підтримки своїх штанів і вкручування лампочок. Потім же щось вимагають з держбюджету. У народних депутатів немає ресурсів, щоб на своїх округах витрачати як вони захочуть. Я розумію, що в рамках децентралізації більше коштів передається на місця, але не можна ж витрачати їх на свої потреби, створюючи корупційні ризики. Проблема мостопереходу для Херсона одна з найважливіших, а ви замість неї фонди депутатські створюєте. Так, закон дозволяє це робити зараз в місцевих радах, але я пропоную занести в протокол мою пропозицію - на законодавчому рівні заборонити депутатам місцевих рад створювати такі фонди, інакше масштабні проекти не зможуть бути профінансовані ніколи. Треба акумулювати ресурси і спрямувати на подолання цієї проблеми, а не розмазувати маслом по дрібницям».
Голова парламентського комітету з питань Андрій Павелко:
«Якщо ми вже залучаємо кошти з державного бюджету чи інших джерел, то не варто забувати про відповідальність місцевих депутатів. Ми готові допомагати, але і вони мають мислити по-державницьки. Фонди існують в деяких містах і від них потрібно позбавлятися - ніяких «гаманців депутата» існувати не повинно».
4. Херсонщина повинна стати всеукраїнською здравницею
І мова не лише про природні і туристичні переваги, а й про медицину. Сьогодні на часі створення південного регіонального центру променевої терапії на базі Херсонського онкодиспансеру. З кожним роком у нас ростуть цифри онкозахворювань. Тільки в Херсоні променеву терапію отримують понад тисячу пацієнтів. Кілька колег по комітету пообіцяли сприяти цьому проекту.
Багатьом українцям напевно було б дивно, почути, що херсонці донедавна отримували воду за графіком. Нині ситуація дещо поліпшилась, але питання питної води для нас все ще актуальне. Особливо це стосується водопостачання в смт. Комишани Корабельного району Херсона. Найближче джерело питної води знаходиться в районі аеропорту. Розроблено проект будівництва водогону потужністю 3,6 тис куб. м. води вартістю 26,7 млн. гривень. Фінансування проекту планується з державного та міського бюджету. Рішенням сесії міської ради від 22.02.2016 за № 44 передбачені гарантії співфінансування 1-ї черги у розмірі 7400 тис. грн. Частину коштів також розраховуємо виділити за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку
Разом із головою нашого комітету і за сумісництвом керівником Федерації футболу України Андрієм Павелком відвідали футбольний турнір на стадіоні «Корабел». Нове життя стадіону дали кілька місяців тому, а сьогодні він приймає спортивні змагання. На часі реконструкція і будівництво ще тридцяти стадіонів. Здорова нація маємо куватись на наших полях і спортивних майданчиках.
5. З 2016 року почнеться проект відновлення меліорації
Депутати пожартували, що коли чують про зрошення в парламенті, одразу розуміють – «депутати з Херсонщини». Я радий, що за останній рік ми по-хорошому набили оскому меліорацією :) Але ще важливіше, щоб були результати.
Приємно, що новий міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий перехопив ініціативу у попередника і також активно взявся за це питання. На часі завершення закону про асоціації водокористувачів, а також стратегії розвитку зрошення до 2020 року.
Багато говорили про лісове і рибне господарство області, про газопостачання в Генічеському районі, про розвиток Херсонської ТЕЦ та ін. Всі речі зафіксували, попереду спільна робота.
Головне — на місцях повинні навчитись брати відповідальність не лише за лавки чи паркани, а й за всю громаду. Прикро було почути, що минулого року 44 млн гривень коштів Державного фонду регіонального розвитку так і не були використані... Уявіть реакцію колег по парламенту, коли з однієї сторони скаржаться на проблеми, а з іншої — не використовують наявні кошти. Потрібно розвивати механізми державно-приватного партнерства, таке враження, що чимало чиновників про нього навіть не чули. Проте все ж почули ми більше приємних речей з уст народних депутатів. Уявіть, багато з них навіть не здогадувалось, що в Херсоні є аеропорт. А те, що він здійснює міжнародні рейси і поготів їх здивувало. Так, що давайте частіше по-хорошому дивувати гостей нашого краю!
Андрій Гордєєв, народний депутат України