За тиждень до початкунового року український парламентприйняв головний кошторис країни.Вже традиційно — вночі.
Бюджетні баталії, що передувалийого прийняттю, вказували нате, що уряду іпарламентарям ніяк не вдаєтьсязакрити усі "дірки”.Ситуацію ж бо в економіцідобре розуміють навіть школярі.Тому скільки б зараз незапевняли урядовці, що бюджетзбалансований і здатний задовольнитипотреби країни і вфінансуванні армії, і соціальнихпрограм, головний кошторис країнипродовжують критикувати. А якої думки про результати "бюджетної ночі” самі депутати?
Ми запросили до розмовипершого заступника голови КомітетуВР з питань наукита освіти Олександра СПІВАКОВСЬКОГО.
-Олександре Володимировичу, деяких критиків бюджету особливо обурило те,що за бюджет депутати голосували вночі. Скажіть, чи варто було так поспішати з прийняттям бюджету?
-"Щож вони таммогли прийняти о четвертійранку...” Так, я знаю,що говорять про прийнятийбюджет, знаю думки більшостісвої колег, розмовляв ізбагатьма експертами. І погоджуюсяз тим, щоцей бюджет суперечливий. І критика,яку він викликає, почастицілком слушна. Однак, повірте,якщо б Рада залишилакраїну перед новим рокомбез затвердженого кошторису, критиківбуло б значно більше.Та й наслідки длядержави були б серйознішими.
А щодо невдоволених... Нунедарма ж кажуть, щонаписання бюджету є мистецтвомрівномірного розподілу розчарувань. Цеяк у родині: колигрошей небагато, то спочаткувідкладають на задоволення життєвихпотреби, а вже решту,якщо залишиться, витрачають назабаганки. І все однохтось буде розчарований, боу кожного своєпоняття, що є необхідним,а що - забаганкою.Для України зараз головнимпріоритетом залишається обороноздатність.
-Але жі освіта, яку ви представляєте в парламенті, теж не забаганка...
--Жодним чином. На моєглибоке переконання, економити наосвіті злочинно. Навіть унайскрутніші часи освіта маєзалишатися пріоритетом, бо самеця галузь визначає майбутнєкраїни. Саме тому нашКомітет з питань освітиі науки зайнявдуже принципову позицію щодопараметрів фінансування галузі.
-Та чиможете ви сказати, що задоволені тим, яким буде фінансування освіти і науки наступного року?
-Звіснож, ні. Але хочупідкреслити, що той бюджет,який ми прийняли 25грудня, значно відрізняється відйого попереднього варіанту, якийподавав Кабмін. Багато параметрів було змінено. І, здебільшого, на краще. Суттєвих змінзазнали і обсяги фінансуванняосвіти і науки. Так,за результатами нашої спільноїроботи з МОН України фінансуваннягалузі вдалося збільшити на24,5%. Уряд пропонував виділититрохи більше 20,8 млрд.гривень,ми ж домоглися виділеннямайже 26 млрд.гривень. Навітьякщо порівнювати з 2015роком, фінансування освіти здержбюджету збільшено на 494,3 млн.гривень, тобто на 1,94%.
Зокрема, в порівнянні із тим, що пропонувалося в попередньому урядовому проекті, в прийнятому бюджеті на 31,6% зросло фінансування освіти за загальним фондом (з 13,2млрд. до 17,4 млрд.гривень) і на 13,63% - за спеціальним (з 7,5 млрд. до 8,5 млрд.гривень).
Дещо зросли у порівнянні з минулим роком і освітні субвенції місцевим бюджетам. Якщо 2015 року загальна сума субвенцій з держбюджету становила 43,4 млрд.гривень, то зараз — майже 44,8 млрд.гривень.
-А от на субвенції на підготовку робітничих кадрів вирішили зекономити? Переклали ці видатки на місцеві бюджети.
-Так, і це чи не найбільший біль особисто для мене. Моя приймальня завалена петиціями від освітянських профспілок, від колективів профтехучилищ, в яких йдеться про можливі наслідки передачі фінансування ПТНЗ на місцеві бюджети. Та, на жаль, сьогоднішня економічнаситуація дійсно не дозволяє зберегтифінансування видатків на підготовкуробітничих кадрів з центральногобюджету. Тому нам довелосяпоступитися Кабміну і погодитисьпередати ці видатки домісцевих бюджетів.
Натомістьми домоглися внесення кількохважливих доповнень до ст.27 Закону продержбюджет на 2016 рік,які дозволять хоча бтрохи пом”якшити цюситуацію. Ці доповнення, зокрема,зобов”язують уряд провестимодернізацію мережі профтехосвіти. Якзазначено - з урахуваннямнеобхідності укрупнення закладів та здійсненняпідготовки робітничих кадрів відповіднодо потреб регіону таринку праці, використання їхпотенціалу для підготовки таперепідготовки незайнятого населення. Окрім того, протягом двох років фактично заборонено закривати чи перепрофілювати ПТНЗ, а також скорочувати чисельність їх працівників більше, ніж на 10% щороку. Вже за підсумками першого кварталу 2016 року буде проведений моніторинг фінансового забезпечення закладів профтехосвіти, і в разі необхідності до бюджетного законодавства будуть внесені необхідні зміни.
Ще одним нашим досягненням вважаю той факт, що вдалося зберегти фінансування з держбюджету видатків на підготовку фахівців у вишах І-ІІ рівнів акредитації, що належать до державної власності. Запроваджено нову програму (КПКВ 2201150), на яку виділено понад 4 млрд.гривень.
-Чи вдалося відстояти фінансування академічної науки?
-Так, у порівнянні з першим варіантом проектом бюджету параметри фінансування національнихакадемій наук зазнали суттєвих коригувань на краще. Зокрема, Національнійакадемії наук України урядпропонував виділити 2 млрд.618млн.гривень, натомість фінансування вдалосятрохи збільшити — до майже2млрд. 648 млн.гривень (на1,13%). По Національній академіїпедагогічних наук України митакож домоглися збільшення фінансування на 1,24% (з 113,7млн. до 115,1млн.гривень). Хоча, якщо порівнюватиз минулим роком, усім нашім академіям, окрім медичної та аграрних наук, фінансування зменшено. Подекуди суттєво. Як, наприклад, НАПН України, яка цього року отримає коштів на 17,12 % менше, ніж у 2015-му.
-Разом із бюджетом на 2016 рік парламент затвердив ще цілий ряд важливих законопроектів. Зокрема, Податковий кодекс, навколо проекту якого також було зламано чимало списів. Які, на ваш погляд, є у цього закону "плюси” і "мінуси”? Назвіть хоча б по одному.
-Я не підприємець, не бізнесмен, тож щодо "плюсів” і "мінусів” Податкового кодексу відповім з точки зору звичайного громадянина. Як на мене, головним "проривом” є відчутне зменшення навантаження на фонд оплати праці. Цим Законом встановлюється уніфікований розмір єдиного соціального внеску, який становитиме вже не 30-40, а 22 відсотки. Це сприятиме збільшенню зарплат українців, мотивуватиме підприємців до легалізації і виходу з "тіні”.
А щодо "мінусів”... Не вдалось відмінитиподаток на пенсії. Хоча, якщо чесно, особисто я був переконаний, що у 2016 році оподаткування пенсій, яке встановлювалося тимчасово, буде відмінено. До речі, обіцяв це і під час зустрічей зі своїми виборцями. Та, на жаль, економічна скрута недозволяє поки що цезробити. Проте навіть за такихобставин нам вдалося захиститинайбільш уразливі верстви населення. Так,податок на пенсії урозмірі 15% залишається. Аленараховуватися він буде лише нату частину пенсії, якаперевищує три розміри мінімальноїзарплати. Тобто з 2016 рокурозмір неоподатковуваної пенсії становитиме 4134 гривні. Але чибагато наших людей отримуютьзараз такі пенсії? Встановленотакож перелік пільговиків, дояких ця норма взагаліне застосовуватиметься. Та все одно,на моє переконання, податокна пенсію є тимчасовою,вимушеною нормою. А томумає бути скасований тільки-ноце дозволить ситуація векономіці.
-Повернемося доприйнятогобюджету.Якась дивна ситуація. Спочатку політики залякували суспільство тим, які негативні наслідки нібито матиме неприйняття кошторису. Коли його нарешті прийняли, почали критикувати...
-Дійсно, прийнятий бюджет надзвичайно важкий, виконати його буде нелегко. Та мушу зазначити, що цей законопроект обговорювався не одну годину, як дехто прагне показати. Прийняттю бюджету передувала досить напружена і ретельна робота - і Кабміну, і парламентських комітетів, і громадських організацій і науковців. Взагалі - всіх тих, кому небайдужий наш завтрашній день. Чесно кажучи, такої консолідації різних гілок влади, представників політичних сил, суспільства, як навколо роботи над проектом бюджету, я давно не бачив. Завдяки цьому був знайдений компроміс між нашими бажаннями і можливостями української економіки. Наскільки буде вдалим цей компроміс, покаже час. І в нас буде ще можливість його доопрацювати. Найголовніше, що в цьому кошторисі вдалося забезпечити захист найбільшсоціально вразливих громадян, зберегти нашемайбутнє – освіту, і недопустити необдуманого експерименту знаукою.
-Дякую за ваші відверті відповіді і за оптимізм.
-Запитувала Олена Леонова, Голос Украины
