Чим Вам запам’ятався 2014 рік.
2014 рік відкрив новий етап в новітній історії української держави. Відбулася революція гідності, українці позбулися Януковича, та відчули себе потужною та унікальною європейською нацією.
Анексія Криму та військова агресія з боку нашого північного сусіда згуртувала націю. Ми відродили нашу армію. Українське військо зупинило напад. Ворог хотів знищити Україну, нашу культуру, наше європейське майбутнє.
А не здається Вам що 2014 рік став для України роком надзвичайних втрат ?
Дуже часто згадуючи буремні події 2014 року люди кажуть, що Україна втратила частину своєї території у тому числі Крим. Я особисто сприймаю те що відбулося дещо по іншому.
На мою думку, останні два десятка років Україна фактично знаходилася під впливом та керівництвом Росії. Президент Янукович не керував державою, а тільки виконував команди з Кремля. Те саме, в тій чи іншій мірі, можна сказати й про попередніх президентів.
Агенти російського впливу знаходилася та контролювали майже всі сфери життя Українців, економіку України, впливали на політичні процеси, інформаційній простір.
Зрадники системно знищували нашу армію, розпродавали за безцінь, та різали на металобрухт військову техніку, стратегічну авіацію. Україна, з держави яка мала 3-й найбільший арсенал ядерної зброї, насилу змогла назбирати 2 тисячі більш менш боєздатних вояків під час агресію в Криму в лютому 2014 року.
Але Українці змогли зробити неможливе. Те що насправді відбулося в 2014 році було те, що ми змогли звільнити більшу частину нашої країни від контролю Кремля. Ми обрали Президента, в якого вистачило сил та духу потужно “здивувати” Путіна.
Патріоти України сформували добровольчі загони, інші небайдужі стали волонтерами, які забезпечили армію найсучаснішою амуніцією. Українці сприйняли цю боротьбу з Північним агресором як Вітчизняну війну.
Ще раз наголошую – ми звільнили більшу частину України від Росії в 2014 році. Лишилась невелика частина. Впевнений, незабаром ми знову побачимо Українській прапор над будівлею парламенту АРК та на тимчасово окупованих територіях Донбасу.
Сьогодні Ви працюєте в ВРУ, чи зможе на Вашу думку цей парламент зробити щось потрібне для України, чи нам знову доведеться проводити дострокові вибори.
Склад парламенту оновлений більше ніж на половину. В парламент увійшло багато патріотів, активістів, комбатів добровольчих батальйонів, фахівців із бізнесу та науковців. Можна скільки завгодно говорити, що парламент здатен зіпсувати будь-кого, але на моє глибоке переконання в парламенті сформувалася критична маса людей, які не толерантні по окремих питаннях – вони ніколи, нізащо на зрадять Україну, та не дозволять це робити нікому.
Зараз можна почути багато критики, що парламент порушує регламент, голосує закони які ніколи не бачив, окремі голосування, деякі журналісти, вже порівнюють з голосування законів 16 січня.
Те ще відбулося 16 січня – це ганьба як за способом, так і за змістом. Я б наполегливо радив ніколи навіть не замислюватися порівнювати ефективну та повністю легітимну роботу парламенту сьогодні, із тим що відбулося 16 січня.
Україна знаходиться фактично у стані війни. Президент виконав обіцянку та зробив “перезавантаження” влади, незважаючи на всі ризики. Із 27 листопада ми маємо новий склад парламенту. Та ми багато чого встигли зробити. Далі тільки факти!
За місяць роботи парламент:
— сформував найбільшу в історії парламентаризму України коаліцію з більш ніж 300-т депутатів;
— затвердив коаліційну угоду;
— обрав спікера;
— обрав прем’єр міністра України;
— сформував коаліційний, професійний уряд керуючись не квотним принципом, як це було зазвичай, а керуючись виключно фаховим рівнем майбутніх міністрів;
— затвердив програму дій уряду на 2015 рік;
— скасував позаблоковий статус що дозволить Україні інтегруватися в євроатлантичний безпековий простір, стати членом Євросоюзу;
— зробив РНБО дійсно дієвим інтегруючим органом держави;
— прийняв бюджет 2015 року.
Багато говорять про те, що розширивши повноваження РНБО парламент створив ще одну гілку влади, та заклав ризики ефективному функціонуванню новостворюваного антикорупційного бюро?
Це знову перекручування фактів. Не зрозуміло тільки, це роблять навмисно — чи у зв'язку із браком фаху.
Щодо повноважень РНБО – вони чітко вказані в ст. 107 Конституції України, у тому числі що “Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони”. Все що ми зробили – ми привели чинний закон у відповідність до Конституції
Наша країна переживає такий період коли координуюча та інтегруюча роль РНБО конче потрібна для збереження нашої Держави, життя наших солдатів на передовій.
Скільки життів українських патріотів ми втратили за браком координації між підрозділами, що входять у склад Збройних сил України, та підрозділів Міністерства внутрішніх справ.
Нам відомі десятки трагічних випадків коли одні підрозділи вимагали вогневої підтримки, а інші її не забезпечували тому що не було відповідного наказу!
Щодо антикорупційного бюро – нема жодних ризиків, адже в законі про антикорупційне бюро передбачена його незалежність.
З іншого боку ЗУ “Про основи національної безпеки України” в статті 7, серед іншого, чітко визначає, що “На сучасному етапі основними реальними та потенційними загрозами національній безпеці України, стабільності в суспільстві є: поширення корупції в органах державної влади, зрощення бізнесу і політики, організованої злочинної діяльності”
Тому якщо антикорупційне бюро не зможе забезпечити національну безпеку Держави у сфері боротьби із корупцією, то гарантії прав та свобод Українців забезпечить президент залучаючи РНБО яка “є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України” (ст.107 Конституції України).
Парламент прийняв бюджет 2015 року, деякі політики, журналісти називають цей бюджет антинародним, чи справді це так?
Я особисто голосував за бюджет. Робив це свідомо, розуміючи що одною із особливостей даного бюджету – є потужне фінансове забезпечення сектору безпеки держави. Якщо би ми не прийняли бюджет, у нашого уряду не було би жодної правової підстави фінансувати в повному обсязі потреби нашого війська починаючи із січня 2015 року. До яких би наслідків це призвело коментувати не буду – кожен сам розуміє.
Фінансуючи обороноздатність нашої держави ми фактично захищаємо народ України, тому мене дивує коли бюджет називають антинародним.
Фото Юлії Чепюк
Але в бюджет не закладено ріст заробітних плат, пенсій, скасовано низьку пільг?
Це не зовсім так — закладне й підвищення прожиткового мінімуму – це значить підвищаться пенсії, передбачено підвищення мінімальної заробітної плати. Дійсно, згадане підвищення передбачене тільки на кінець року, але в будь-якому випадку це рух вперед. У наступному бюджеті підвищена база стане основою для майбутнього зростання цих соціально важливих складових.
Нам вдалося зберегти всі пільги на першу половину 2015, та майже всі до кінця року.
Всім, хто критикує бюджет, треба завжди пам’ятати, що держава знаходиться в стані війни, в умовах економічної кризи, спричиненої військовою агресією Росії. Як наслідок, розривом економічних зав’язків з нашим найближчим вже екс-партнером, а сьогодні агресором Росією.
Хочу окремо звернути увагу, що у порівнянні із бюджетом 2014 року, в бюджеті 2015 року збільшилися як доходи так і видатки при тому, що зменшився дефіцит зведеного бюджет та що також важливо – зменшився дефіцит пенсійного фонду.
Нам потрібно виводити економіку з тіні якщо ми соціально відповідальна держава. А говорячи простою мовою, якщо ми хочемо зростання заробітних плат, пенсій та збереження пільг.
Можливо бюджет назвали антинародним тому що Верховна Рада обклала податком пенсії при тому що не скасувала так звані VIP пенсії?
Щодо оподаткування пенсій. Оподатковуватися будуть тільки сума пенсії, яка перевищує 3 мінімальні пенсії – тобто 15 % податку буде збиратися із суми що перевищує 3 654 грн, деякі так звані VIP пенсіонери будуть сплачувати навіть 20 %.
Однак кількість пенсій які підпадають під це оподаткування складе не більше 3,3 % від загальної кількості пенсіонерів.
Середній рівень пенсії в Україні знаходиться на рівні 1523 грн.
Рівень пенсійного забезпечення українських пенсіонерів викликає багато питань та головне з них чи можна прожити на таку пенсію…
Рівень пенсійного забезпечення характеризує розвиток економіки країни, та ні в якому разі не ставлення уряду до своїх громадян.
В бюджете 2015 закладено 80 млрд грн на забезпечення потреб пенсійного фонду – це чимала сума, це наближається до 20 % всіх видатків державного бюджету.
А чи має право держава обкладати податком приватну нерухомість до якої вона не має жодного відношення ?
Податок на нерухомість збирає не державний бюджет, а місцевий бюджет. Тому рівень податку та визначення бази оподаткування – мінімальної площини, починаючи з якої буде нараховуватися податок – це відповідальність місцевої влади.
Але щоб не зловживали місцеві бюджети, щодо оподаткування так званої соціальної нерухомості, Верховна Рада встановила мінімальні пороги. Тому, в незалежності від рішення місцевої влади, не оподатковується квартири до 60 метрів квадратних житлової площі, і не оподатковується до 120 квадратних метрів житлової площі для будинку.
Також не оподатковується нежитлова нерухомість, що використовується в аграрному секторі, в промисловості, “мафи” і кіоски, які є суб'єктами малого бізнесу, де люди самі собі заробляють, та ринки.
Але як зможе бізнес “ставати з колін”, коли бюджет не передбачає ані зменшення податкового навантаження, ані жодних реформ у спрощенні ведення бізнесу?
Кількість перевіряючих органів зменшена вдвічі, конкретно з 56 до 28! Кількість податків які треба адмініструвати скоротилася з 22 до 9. Урядом запропоноване зменшення податкового навантаження на заробітню плати в 2,5 рази з метою виведення заробітних плат із тіні.
Урядом запропонований та буде впроваджуватися особливий порядок адміністрування податку на додану вартість (ПДВ). Найбільші зловживання та як наслідок корупція виникає у зв'язку із сплатою бізнесом ПДВ та ухиленням від його сплати.
Запровадження спеціальних рахунків ПДВ, на які буде надходити та з яких буде сплачуватися цей податок, забезпечить повну прозорість у його адміністрування та поставить всіх учасників бізнес процесів у рівні умови.
Я багато разів чув від сумлінних платників податків, що в нерівні умови їх ставить діяльність податкових шахраїв, які користуються так званими “податковими ямами”, уникають сплати податків, зменшуючи такім чином собівартість. Та коли податківці звертають увагу на ці порушення, то шахраї “закривають питання” банальним хабаром.
Тому прозорість у адмініструванні ПДВ перш за все вдарить по шахраям, корупціонерах та надасть перспективи розвитку бізнесу сумлінним платникам.
Деякі експертів вважають що формування дохідної частини бюджету все ж таки відбувається за рахунок простих громадян та середнього бізнесу, при тому що олігархи будуть продовжувати знаходитися у “тепличних умовах” ?
Чи не найперше в історії бюджетотворення України ми бачимо потужний наступ на олігархів. Далі тільки факти.
Щодо оподаткування державних компаній. Багато з цих компаній знаходяться під контролем великих фінансово-промислових груп, є досить прибутковими але не сплачують дивіденди в бюджет України. Наприклад, було прийнято рішення про сплату дивідендів компанії Укрнафта до державного бюджету, а це 1,78 мільярда гривень, які стали доходами державного бюджету.
Одностайно підтримано рішення щодо продовження усіх високих ставок, які чинні на сьогоднішній день, по оподаткуванню ренти на нафту, на газ, на інші корисні копалини. Наприклад, запроваджено що починаючи вже з 1 січня 2015 року приватні компанії які використовують державні родовища газу будуть віддавати 60 % своєї виручки до державного бюджету, а починаючи з 3-го кварталу 2015 року – 70 %.
Запровадження трансфертного ціноутворення для всього великого бізнесу, який тепер не зможе ховати свої прибутки і свої статки в офшорних зонах. Мова йдеться про те, що олігархи продають на експорт продукцію на свої ж офшорні компанії за заниженими цінами, фактично за собівартістю, тому й не сплачують податок на прибуток з таких операцій. Такого більше не буде.
Ми встановили на постійній основі застосування методу порівняльної, неконтрольованої ціни для усіх контрольованих операцій з експорту, імпорту товарів, що мають біржове квотування. Це значить, що якщо наприклад метал хтось буде продавати на експорт по ціні нижчий ніж є ціна на світовому ринку, до доведеться сплати штраф у сумі 5 % від суми операції.
Та останнє питання про позаблоковий статус. Чи означає це, що Україна вступає в НАТО та яку відповідну реакцію нам треба чекати від Росії? Чи може це призвести до розширення військових дій чи взагалі повномасштабного вторгнення ?
На моє глибоке переконання нападають тільки на слабких. На сильних ніхто не наважується нападати, маючи здоровий глузд.
Ось поміркуйте собі, чому Росія не напала на Китай чи, наприклад, не висадила десант на Алясці? Хіба там нема кого “захищати”? Росія напала на Україну, тому що українська армія виглядала слабкою. Тому що України не входила в жодний безпековий міжнародний договір, а будапештський меморандум, як виявилось, не передбачає жодних зобов’язань його учасників, щодо збереження територіальної цілісності та суверенітету України.
Лунає багато критики, що України не може дозволити собі тих витрат на безпековий сектор які закладені в бюджет 2015 року. Але — це є змушена міра. Це є наслідок тієї злочинної безвідповідальності політиків, які запропонували та прийняли у 2010 році ЗУ “Про засади внутрішньо та зовнішньої політики” який містив норму яка закріплювала позаблоковий статус України.
Сьогодні ця норма вилучена. У розділі про основні принципи зовнішньої політики закону закріплена норма про поглиблення співпраці з НАТО “для досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства в цій організації”. Це значить, що Україна буде рухатися шляхом реформ по необхідних критеріях, які дозволять набути членство в НАТО, втім фінальне рішення, щодо необхідності вступу в НАТО прийме народ України на референдумі.
Дозволю собі власну думку. Набуття членства в НАТО – це єдиний варіант для України який дозволить водночас забезпечити безпеку нашої держави та економічне зростання. Інвестують гроші тільки в безпечні країни. Відновлення зруйнованої інфраструктури та реформи в державі потребують бюджетного фінансування, а без інтеграції в євроатлантичний безпековий простір ми змушені будемо витрачати на армію все більше і більше враховуючи існуючи загрози.
Твоя правда