Публікуємо матеріал голови ХОО КВУ Дементія Білого, який наводить переконливі аргументи на користь того, що насправді наша країна не розколота, "що перед загрозою правам та свободам наших громадян українці всіх вікових груп та різних регіонів здатні об'єднатися та разом протестувати".Ми дуже часто чуємо висловлювання, що наша країна розколота. Усі соціологічні опитування демонструють цю розколотість.
Ось й нещодавно, у жовтні, чергові заміри Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" продемонстрували, що у нас є три великі групи громадян, які вибирають три шляхи розвитку. Найбільша група за Європейський Союз (41 %), трохи менша - за Митний Союз (33%), та чверть населення перебуває на роздоріжжі та не може визначитися (25%). На референдумі щодо підтримки вступу до ЄС "за" проголосувала б абсолютна більшість жителів Західного (72,5%) та Центрального регіонів - 56%. На Півдні і на Сході більшість проголосувала б проти вступу до ЄС: 44% на Півдні і 64% на Сході.
Молодь віддає перевагу інтеграції в Європейський Союз (64%). У віковій групі 30-54 років також переважає підтримка вступу до ЄС - 48%. Найстарша група відносною більшістю підтримує ідею приєднання до Митного союзу(41%), але вступ до ЄС пріоритетним вважають 33% населення віком старше 55. Відповідно, коли наш уряд раптово "призупинив" євроінтеграційний процес, в першу чергу це обурило молодь, яка й вийшла на свої Євромайдани у більшості міст країни. Так, у Херсоні наша молодь самоорганізувалася ще 22 листопада. Вони самі малювали плакати, шукали обладнання для своїх мітингів, влаштували інтернет-трансляцію та демонстрували інші "передові" молодіжні технології, коли організовували "онлайн-мости" з Євромайданами в інших містах нашої країни.
Увесь тиждень йшли акції за європейську солідарність. І в цих акціях молодий "схід та захід" та "діти та батьки" вийшли разом: молодіжну акцію на підтримку європейського курсу країни з часом підтримали люди старшого віку. Виявляється, що не праві політологи та соціологи. Це не розкол країни за регіональними та віковими ознаками. Це лише розбіжності, які поступово стираються, коли люди починають діяти разом.
На жаль, президент України не почув своїх громадян і не підписав Договір про Асоціацію з ЄС. Але несподівано сталася надзвичайна подія, яка розбудила всіх нас. «Беркут» по- звірячому побив наших дітей на Майдані. Жахливі відеокадри побиття облетіли всю країну та не залишили нікого байдужими. Ця надзвичайна за своєю брутальністю подія кардинально змінила настрої багатьох жителів нашої області та всього півдня країни. Дії наших громадян стали більш рішучими, а їхні заходи - більш масовими. Вже першого грудня у Херсоні відбувся наймасовіший за останні дні Майдан. Свої Євромайдани стали відбуватися і в інших містах нашої області. Так, третьою грудня відбулися мітинги в Скадовську та Каховці. У Скадовську зібралося близько ста городян. Після мітингу частина людей вирушила на Київ, незважаючи на то, що під час своїх виступів вони висловлювали сумніви щодо дій політичної опозиції.
У Каховці на центральній площі за ініціативою молоді зібралося близько 180 городян. Серед присутніх був і каховський міський голова О.Карассвич та його заступники, які спостерігали за ходом зібрання. Городяни вийшли з українськими державними прапорами та плакатами на підтримку євроінтеграції. Зібралися активні люди різних поколінь.
Подібні майдани відбулися знову по всіх південних містах. І міф про те, що південь щось там "не підтримує", просто розвіявся. Наші люди вже не просто стоять та викрикують євроінтеграційні заклики. Вони намагаються впливати своїми мирними вчинками на ситуацію у своїх містах.
Наприклад, сотні людей прийшли на сесію Херсонської міської ради, коли там розглядалося звернення щодо політичної ситуації в країні, та примусили депутатів відкласти прийняття цього звернення й ще раз переглянути його зміст.
Стали відбуватися інші дива: місцеві депутати, під впливом шоку, який вони отримали від брутального розгону Майдану у Києві, та під тиском масових акцій протесту проявляють все більшу стриманість та обережність у своїх оцінках та діях. До речі, ця стриманість демонструє деяку відмінність нашого регіону від південно-східної України. Виникає відчуття, що провладна регіональна Херсонщина бере паузу. Депутати та політики ще не готові виходити із лав Партії Регіонів, але вони вже не хочуть бути й єдиною дисциплінованою біомасою та очікують на подальший розвиток подій.
Усі ці події, що трапилися останніми тижнями, наочно демонструють, що перед загрозою правам та свободам наших громадян українці всіх вікових груп та різних регіонів здатні об'єднатися та разом протестувати.
Єдиною загрозою нашої єдності поки що залишаються дії політиків, які намагаються навіть й в цій ситуації зіткнути нас лобами, посіяти ворожість та ненависть. Але нам потрібно триматися разом.
Дементій Білий, голова Херсонської обласної організації Комітету виборців України
"Вгору" №49 від 5 грудня 2013 р.