ОЕСР хвалить Україну за децентралізацію. Однак багато українців, чиї села увійшли в об'єднані територіальні громади, розчаровані реформою та шукають можливості вийти з цього процесу. Але вихід з ОТГ не передбачений.
Цю відремонтовану школу в Нововасилівці на Херсонщині тепер мають закрити за рішенням ОТГ
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) вважає,що саме децентралізація є запорукою економічного зростання України. "Процес добровільного об'єднання громад можна вважати великим успіхом", - відзначає ОЕСР в своєму звіті. Періодично ця організація готує для країни рекомендації щодо розвитку економіки. Цього року рекомендації стосувалися реформи з децентралізації в Україні.
Адже за останні чотири роки в країні об'єдналися понад 2 тисячі громад у 743 об'єднанні територіальні громади (ОТГ). Міністр регіонального розвитку та будівництва України Геннадій Зубко відзначає, що місцеві бюджети за три роки зросли до 192 мільярдів гривень і складають тепер 51 відсоток від зведеного бюджету країни. Зокрема, держава через субвенції виділила 30 мільярдів гривень на розбудову інфраструктури громад. "Ідеться про створення сучасних центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), мережі опорних шкіл з новим освітнім простором, мережі амбулаторій первинної медичної допомоги у сільській місцевості та центрів безпеки громадян", - каже Зубко.
Зворотній бік медалі
Про все, що звітує міністр, мріяли мешканці невеликого степового села Нововасилівка у Херсонській області. І, зважаючи на привабливі обіцянки Києва, минулого року таки вирішили увійти в об'єднану територіальну громаду "Іванівська селищна рада", яка сформувалася з окремих сіл на основі колишнього Іванівського району. Головною умовою входження села в ОТГ було збереження школи, дитсадка, а також ремонт доріг.
Та через якийсь час селяни зрозуміли, що перебуваючи в ОТГ ні того, ні іншого не отримають. "Нашу сучасну відремонтовану школу закривають. Залишають лише молодші класи, бо так вирішив голова ОТГ і більшість депутатів не посміли заперечити", - жаліється в.о. старости села Леонід Хотієнко. За його словами, обіцяної відремонтованої дороги, ані жодних робіт з благоустрою, ні ремонту будинку культури в селі так і не побачили. "Голова ОТГ розказує, що немає грошей. При цьому у виконавчому апараті ОТГ самі собі виписують багатотисячні премії, проводять помпезні святкування",- жаліється староста.
Такі ж претензії до голови ОТГ і в інших селах. Люди обурені закриттям шкіл у їхніх населених пунктах, адже тепер їм доведеться бездоріжжям за 33 кілометри возити дітей на навчання до колишнього райцентру. Закривши нові школи у селах ,там голова ОТГ вирішив відремонтувати стару школу, яка зараз в аварійному стані. "Щоб відкрити у районі школу, аби там вчилися діти з усіх сіл, потрібні мільйони, бо вона у занедбаному стані. Велике будівництво - це великі гроші. І дуже важко прослідкувати, чи всі вони пішли туди, чи комусь у кишеню. Це банальне відмивання коштів", - вважає Тетяна Ніколаєнко, активістка села Трохимівка, яке теж входить в ОТГ "Іванівська селищна рада".
Громади цих сіл написали листа прем'єр-міністру України Володимиру Гройсману та заступнику міністра мінрегіонбуду, відповідальному за децентралізацію. Але не отримавши жодної відповіді з Києва та зневірившись у допомозі, селяни вирішили вдатися до відчайдушного кроку - вийти з ОТГ.
"Розлучення" та контроль неможливі
Однак українська реформа з децентралізації не передбачає процедури виходу з ОТГ. Творці реформи вказують на те, що ключовим у процесі об'єднання громад є слово "добровільно". І якщо селяни один раз вирішили з доброї волі увійти в ОТГ, то вийти з нього не можуть. "Це вхід без виходу. Якщо ви об'єднуєтесь добровільно, то вам держава надає всі фінансові преференції, повноваження. Можливість виходу зруйнує реформу. Для незадоволених треба посилювати інструменти місцевої демократії, коли мешканці через статути громад можуть впливати на рішення керівництва ОТГ і контролювати його. Але тут є недопрацювання", - визнає виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.
У селах ОТГ "Іванівська селищна рада" мають закрити школи - дітям доведеться їздити на навчання за десятки кілометрів (фото з архіву)
Позбавивши у 2014 році органи прокуратури функції загального нагляду, депутати Верховної Ради так і не запропонували нічого взамін, хто і як контролюватиме законність прийняття рішень органами місцевого самоврядування, зокрема головами об'єднаних територіальних громад. У теорії реформа передбачала, що контролювати законність прийняття рішень в ОТГ мали б префекти. Однак інститут префектів в Україні досі не запрацював, оскільки для цього потрібні зміни до Конституції. Але всі конституційні зміни щодо децентралізації нині заблоковані через норму про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей. А це вже велика політика. І навряд чи до виборів зміни щодо децентралізації будуть проголосовані.
Тож хто і як контролює величезні фінансові "вливання" в реформу децентралізації? Представниця Офісу реформ кабінету міністрів України Олена Симоненко запевняє, що контроль таки є. За її словами, держава розподіляє субвенції громадам лише після того, як вони "захистять" свій проект в комісіях на місцевому , регіональному і всеукраїнському рівнях. "Комісія, наприклад, мінохоронздоров'я, приймає рішення щодо фінансування через субвенції мережі амбулаторій, а міносвіти - шкіл. Усі рішення громад оприлюднюються. Громадські організації та мешканці можуть стежити та подавати до суду, якщо є порушення", - зазначила Симоненко в інтерв'ю DW. При цьому експерти вказують на те, що громадський контроль в регіонах є надзвичайно слабким.
Тиск та вимушені дії
Активістка Тетяна Ніколаєнко підтверджує, що боротися за прозорість прийняття рішень у своїй громаді їй складно. Хоч селяни обурені рішеннями керівництва ОТГ закрити у селі школу, однак не всі у селах готові витрачати час вивчення документів, відвідування сесій місцевих депутатів. Багато людей взагалі не знають, як відстоювати свої права. "На мене тиснуть, хочуть, аби я звільнилася з роботи. Але попри все, я не дам через корупцію закрити нашу школу. Ми вийдемо з ОТГ навіть через суд", - заявляє Ніколаєнко.
Однак голова ОТГ "Іванівська селищна рада" Віктор Дебелий відкидає всі звинувачення і запевняє, що готовий відзвітувати перед громадою за кожну витрачену копійку. За його словами, школи у селах не закриваються, а оптимізуються, оскільки неефективно витрачати гроші на освітні заклади, де вчиться лише до сотні дітей. "Це вимушений захід. На кожного учня на рік держава виділяє майже 20 тисяч гривень. Але у сільських школах вчаться по 4-5 учнів у класі, а інфраструктура має утримуватися, і виходить на кожного школяра там по 25 тисяч в рік. А де брати ці додаткові гроші?" - обурюється голова ОТГ. При цьому він не зміг пояснити DW, чому всі опорні школи ОТГ мають бути розміщенні в райцентрі, а не в навколишніх селах, де є для цього всі необхідні умови.
Замкнене коло
Зараз в ОТГ "Іванівська селищна рада" увійшло 8 сіл та одна селищна рада. Ще 6 сіл спостерігають за тим, що відбувається зі школами у сусідів і не поспішають тепер приєднуватись. Хоча за перспективним планом цієї місцевості всі села, які входили раніше в склад району, повинні об'єднатися в одну ОТГ. За словами експертів, це типова ситуація для всієї країни. Нині, попри позитивні звіти Кабміну, реформа з децентралізації в Україні "підвисла". Однак до 2020 року всі села, які не увійшли в ОТГ чи з якихось причин вийшли з неї, все одно будуть об'єднані в одну ОТГ, але тоді вже примусово. Адже без цього реформа не буде завершена, і це матиме негативні наслідки для економіки країни. Про це попереджають і аналітики ОЕСР. Тож "шлюб" за згодою чи без згоди все одно має відбутись. Утім, чи буде більше контролю за дотриманням законів в ОТГ, ніхто не береться прогнозувати.
Лілія Ржеутська, DW