Це фото хлопчика я зробив в парку Тараса Шевченка 10 грудня, у Міжнародний день захисту прав людини. Там збиралися на антикорупційний марш кияни і делегації з різних регіонів України.
Обличчя в хлопчика серйозне, очі сумні.
Плакат у хлопчика найголовніший з тих, що я бачив там. А було на марші тисяч 15 осіб, і плакатів було багато. І плакати були войовничі, які вимагали відставки президента і покарання корупціонерів. І суворо кричали: «Банду - геть!»
Хлопчик скромно хоче малого і найнеобхіднішого для нього особисто - жити в Україні без корупції. Слова йому підказали, напевно, батьки, але фальші ні в тексті, ні у виразі його обличчя немає.
Все органічно, без натяжок.
І все трагічно насправді. В Україні з корупцією у нього немає майбутнього, а він цього ще не розуміє. Навіть якщо йому тато щось пояснив.
Він ще не розуміє, що дорослі дяді, які керують країною, керують її господарством і політикою, які їздять в дорогих машинах і ховають своє багатство в особняках за високими парканами, - що вони вже забрали благополуччя його родини і вже гарантували йому особисто його власну бідність.
Він ще не розуміє, що корупція є там, де права людини заважають дорослим дядькам красти, а тому вони їх не дотримуються.
Він, напевно, запам'ятає цей марш проти такого порядку життя. І, можливо, навчиться захищати свої права. Можливо, він і його товариші змінять країну на краще.
А зараз ми всі, хто був дієздатним в ці роки незалежності, у відповіді перед цим хлопчиком.
Ми не змогли.
Прости нас, дитятко!