Сьогоднішня ситуація із так званий «бойкотом» перевізників, які здебільшого не вийшли на роботу, ще раз довела, що місто знаходиться не у надійних руках господаря, а ним керує безвольна людина – Володимир Миколаєнко!
Як, в принципі, могло таке статися, що місто залишилося без транспорту? Як могло статися таке, що влада віддала всі важелі впливу в чужі руки? Тільки через те, що її керівники стоять не на боці городян! Хто з тих, хто повинен працювати на людей, а працює на приватний бізнес заробив на цьому? Тільки влада. Логіка елементарна, хто керує – той заробляє.Чи можна вірити у те, що всі роки маршрутними працюють і не заробляють? Хтось у таке повірить? Мабуть – ні!
Власники маршрутів, ну, ті, що виграли начебто «прозоро» виграли тендери вирішили, що вони вправі диктувати умови? Добре – нехай так думають. Довго вони протримаються? Мабуть 2 – 3 дні. А потім? Потім зрозуміють, що краще мати те, що мають, ніж втратити все.
Що повинна зробити влада? Зробити заяву у правоохоронні органи, які повинні відкрити кримінальні справи за статтею «саботаж» (можливо щось більш суворе, скажімо підрив устроїв Незалежної держави, можливо «зрада»), якщо пошукати уважно, то можна знайти відповідну статтю. Ну, звинувачують же наші «активісти» пересічних громадян просто так у «сепаратизмі» і «зрадництві», то чому б не піти тим самим шляхом і владі, аби відстояти права громадян.
Складно? Так, але давайте пригадаємо куди поділися міські тролейбуси? Їх просто «знищили». Кому від цього вигода? Там самим фірмам-перевізникам, адже у них фактично прибрали конкурентів. Де міський комунальний автобусний парк? Чому місто не купує автобуси? Кому це вигідно? Перевізникам-монополістам, адже місто не може з ним конкурувати. Чи довго так буде тривати? Допоки влада (а це і мер, і депутати) не візьмуться за справу.
Чи можна виправити ситуацію? За один день – ні!
Чому мер не скликав просто сьогодні надзвичайну сесію? Чому не звернувся до містян? Миколаєнко це не вигідно. Він у «долі». Давайте терміново, надпрозоро, за участі всіх, хто забажає – влаштуємо тендер. Давайте підемо на те, що обґрунтовано знизимо фінансування всіх інших програм і терміново закупимо 50 – 70 одиниць транспорту. Це буде дорого? Так. Але давайте зрозуміємо, що якщо не піти на такий крок і не зробити цільове фінансування на придбання транспорту, місто буде й далі залишатися у заручниках.
Чи виграємо ми від того, що збільшиться кількість рухомого складу того ж «Херсонелектротрансу»? Так, однозначно. Давайте рік протримаємося без фінансування «спорту», «розваг», «Дня міста», «подарунків», «свят», «привітань» всього того, що фінансується з міського бюджету. Один раз вклавши гроші, вже завтра на цьому почнемо заробляти і наповнювати бюджет. Всі гроші будуть повертатися, але не у кармани приватників, а в кармани нас – городян.
Чи є у Херсона шанс? Так, але його треба сформулювати і втілити у життя. Один раз і назавжди. Чи зробить це Миколаєноко? Ні! Тоді слід дати йому шанс зайнятися іншою роботою, а Херсону обрати іншого мера, який буде опікуватися питаннями його жителів, а не приватних перевізників.