Події під далекими Крутами у нас в області деким сприймалися відсторонено і не пов’язаними з Херсонщиною. Але, за пошуками небайдужих дослідників вони віднайшли інформацію, що серед загиблих учасників бою під Крутами був наш земляк з Херсону. Він належав до уславленої родини Гошкевичів, яка дала Херсонщині і країні цілу низку громадських, культурних діячів та висококласних фахівців у різних сферах суспільного життя. Це чотири брати Гошкевичі: Віктор – засновник, організатор і доглядач Херсонського краєзнавчого музею, археолог, громадський діяч, науковець, відомий публіцист. Михайло Гошкевич – лікар, статський радник, помічник Херсонського губернського інспектора з питань медицини, Микола Гошкевич - інспектор навчальних закладів у польській частині Російської імперії. І Леонід Гошкевич – шанований у Херсоні священик., який врятував 120 євреїв під час нацистської окупації.
Так, от за свідченнями нащадків родини Гошкевичів, зафіксованих дослідниками-аматорами саме син отця Леоніда - Микола Гошкевич брав участь у пам’ятному бою під Крутами, де і загинув. Є також і свідчення, що в Херсоні на одному зі старих кладовищ збереглася й його могила.
Таким чином події Української революції 1917-1921 років безпосередньо пов’язані з Херсонщиною і чекають на дослідників з числа фахових істориків, професійною честю яких є дослідження української історії нашого херсонського краю. Це є значною складовою в його безпеку, оскільки вибиває ґрунт з під ніг російської пропаганди, яка проштовхує фейкові проекти усіляких новоросій, послуговуючись застарілою імперською історією. Херсонщина має для цього всі можливості – Інститут психології, історії та соціології в Херсонському державному університеті, кафедри історії при інших вишах Херсона, чимало вчених зі ступенями докторів, кандидатів історичної науки тощо. І звичайно є справою честі для Херсонського обласного краєзнавчого музею, засновником якого був рідний дядько героя-крутянина.
Історія має властивість повторюватися, якщо нехтувати її уроками. Так 96 років потому від подій під Крутами незалежна Україна знову зазнала агресії збоку Росії. І знову на захист своєї Батьківщини стали молоді люди, які не були фаховими військовими. Вони були освіченими студентами, які палко любили свою країну і розуміли, яка небезпека нависла над нею. Тому вони не вагаючись стали на її захист і віддали найдорожче, що в них було – власне життя. Такими є херсонці – Кирило Григорюк та Олександр Райхерт.
Олександр на війну пішов добровольцем з третього курсу Херсонського гідрометеорологічного технікуму Одеського державного екологічного університету. Наймолодший з добровольців Херсонщини, загинув при обороні селища Піски на Донеччині.
Кирило навчався спочатку в Херсонській державній морській академії, потім разом з сім’єю переїхав до Іспанії, вступив до Сорбони. Він був високоосвіченим хлопцем, володів трьома мовами. Але, коли Україна зазнала агресії з боку Росії, Кирило повернувся, щоб захистити свою Батьківщину і залишився з нею назавжди. 4 вересня 2014 року під селищем Андріївка на Донеччині він героїчно загинув.
Херсонці пам’ятають про них і про їх подвиг. На навчальних закладах Херсона, де навчалися хлопці встановлено пам’ятні дошки. І символічним містком між поколіннями героїв, які віддали життя за незалежну Україну стало вшанування їх пам’яті в день пам’яті Героїв Крут, які пройшли в Херсоні 29 січня 99 років потому як Микола Гошкевич здійснив свій подвиг під Крутами.
