2 - 4 липня поточного року Українська миротворча школа провела на території Херсонської області презентації та круглі столи з акцентом на підтримку толерантного етнокультурного регіонального середовища, популяризацію культурної та духовної спадщини народів Криму, розвитку культурних зв’язків між Кримом та материковою Україною, сприяння соціально-психологічній адаптації внутрішньо переміщених осіб, формування необхідних передумов та механізмів посилення регіональної громадської активності тощо. Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара виступила партнером Української миротворчої школи. Саме на базі бібліотеки 2 липня відбулася презентація діяльності представників УМШ за підсумками реалізації проектів травня – червня поточного року.
На заході презентовано український мілітарний журнал "Миротворець", головний редактор журналу - Павло Гомонай.
Представлено результати Всеукраїнського форуму кризових психологів.
Форум «Співпраця заради порятунку» являв собою відкриту саморегульовану комунікаційно-експерту спільноту, яка об’єднує представників організацій, що надають соціальні послуги тим, хто постраждав та страждає від бойових дій, війни та впливу інших травмуючих подій. Усі організації, представлені на Форумі, діють в межах чинного законодавства України.
Діяльність психологів безпосередньо впливає на стан національної безпеки, тому учасники Форуму розглядали питання щодо проблеми якості соціально-психологічної допомоги та її відповідності викликам часу.
Серед нагальних проблем, які потребують вирішення, визначено відсутність координації у власній діяльності та не системність співпраці з державними установами. Вирішення цих питань можливе через практичні кроки:
Створення міждисциплінарної робочої групи Форуму (МРГФ), завданнями якої є: визначення процедур та регламенту роботи Форуму; термінологічний аналіз та розробка відповідних рекомендацій; розробка рекомендацій з організації соціально-психологічної допомоги бенефіціарам, та їх презентація у відповідних міністерствах через громадські ради; громадська оцінка соціально-психологічної допомоги з боку державних установ та організацій та громадських організацій та ініціатив. МРГФ має створюватись на принципах відкритості та не має обмежуватись лише представниками організацій, які брали безпосередню участь у проведенні Форуму. МРГФ має бути обрана протягом місяця з часу прийняття цього рішення шляхом взаємних консультацій учасників Форуму.
1. Прийняття Кодексу (зводу правил, положень, етичних норм), що описують як волонтерську діяльність, так і професійну діяльність з надання соціально-психологічної психологічної допомоги.
2. Створення загальної бази організацій, що надають соціально-психологічну тим, хто постраждав та страждає від бойових дій, війни та впливу інших травмуючих подій. Ця база має бути відкритою та доповняємою. Це сприятиме координації та скорішій реакції на виникаючі потреби, виходячи з їх актуальності.
3. Підготовка, видання та розповсюдження брошур з описом практик, інфографік, дорожніх карт.
4. Залучення ЗМІ для висвітлення діяльності Форуму та популяризації ідей взаємодії.
5. Впровадження навчальних заходів стосовно формування культури діалогу задля реалізації спільних дій.
6. Залученння бенефіціарів до діяльності учасників Форуму. Вирішення цього питання: по-перше, сприятиме підвищенню якості надання соціальних послуг; по-друге, сприятиме формуванню соціального капіталу з носіїв екстремального досвіду, які мають власне бачення стосовно спрямованості послуг та можуть виступати учасниками цього процесу.
Учасники Форуму відзначили також, що для забезпечення системної співпраці з державними установами необхідно запропонувати державним установам, які прямо чи опосередковано мають брати участь у надані соціальних послуги тим, хто постраждав та страждає від бойових дій, війни та впливу інших травмуючих подій, представникам наукової спільноти створити спільний з Форумом діалоговий простір.Були представлені проекти, підтримані Українською миротворчою школою в Одеській, Луганській та Донецькій областях.
На Херсонщині партнерами Української миротворчої школи були молодіжна громадська організація «Нова генерація», благодійна організація «Кримськотатарський культурно-спортивний центр «Куреш», а також представники Херсонського державного університету та Херсонської обласної державної адміністрації.
Представлені наступні проекти:
Проект «Підвищення спроможності органів місцевої влади», ініційований Херсонською обласною державною адміністрацією. Проект сприяв формуванню комунікаційних майданчиків для поглиблення діалогу між владою та громадянським суспільством. Зокрема це стосувалося налагодження взаємодії органів влади та громадськості, що вплинуло на підвищення якості запланованих і проведених місцевими органами влади консультацій з громадськістю.
З урахуванням висловлених під час занять пропозицій розроблено проект розпорядження голови ОДА щодо удосконалення роботи з організації та проведення консультацій з громадськістю.
Проектом охоплено 19 спеціалістів департаментів, управлінь ОДА, 21 громадського активіста Херсона, 18 керівників підрозділів РДА, 16 голів громадських рад РДА, МВК які взяли участь у рінопланових лекціях, семінарах та практичних заняттях (всього 15 заходів).
Проект «Шлях до порозуміння» реалізований молодіжною громадською організацією «Нова генерація». Проект реалізовувся з лютого поточного року. Охопив 5 районів області (Новотроїцький, Генічеський, Каховський, Чаплинський, Скадовський райони).
Метою проекту було налагодження безконфліктного, здорового психологічного клімату в локальних громадах Херсонської області, особливо – громадах з великим відсотком ВПО.
Учасниками проекту стали державні службовці, які працюють з внутрішньо переміщеними особами (89 осіб), представники/ці районних центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, психологи системи освіти (63 особи), внутрішньо переміщені особи (18 осіб) та місцеві активісти та волонтери, журналісти (24 особи).
В ході проекту проведена діагностика ситуації щодо проблем та потреб ВПО у громадах. Державні службовці отримали досвід профілактики феномену професійного вигорання. Психологи та соціальні працівники оволоділи новими методами психологічної роботи з ВПО. Заходи проекту відбувалися за піддтримкою та сприянням органами місцевої влади. В районах є потреба у подібних проектах які реалізують заходи спрямовані на професійне зростання психологів та соціальних працівників, оволодіння знання та практичними навичками допомогати людям які пережили кризовий стан.
Необхідне подальше проведення навчання для шкільних психологів щодо особливостей та психічного стану дітей та сімей ВПО, що зазнали безпосереднього впливу психотравмуючих подій. Психологи та соціальні працівники потребують відповідного професійного навчання, зокрема з надання кризового психологічного консультування, травматерапії. Залучення їх до надання психологічної допомоги ВПО.
Крім того, державним службовцям та соціальним працівникам також потрібна психологічна підтримка та профілактика професійного вигорання. Слід продовжити пошук серед ВПО мотивованих до налагодження соціальних контактів та громадської активності людей. Сприяти створенню у громадах центрів соціальної адаптації переселенців. Підтримувати соціально активних членів громад та соціально важливі проекти.
Одним з пріоритетних центрів уваги учасників Української миротворчої школи є актуальна для нашого регіону тема підтримки стабільного етнокультурного поля.
Херсонська область на сьогодні залишається однією з найбільш комфортних етнокультурних територій півдня України, в якому співіснують представники 115-ти національностей і народностей. Протягом століть, зусиллями багатьох поколінь тут формувались розвинуті традиції міжетнічної взаємоповаги, цілеспрямовано, а іноді і стихійно, відтворювались ефективні механізми підтримки міжнаціонального діалогу та стабільності. На етнокультурній мапі країни Херсон за роки незалежності набув стійкої репутації міста - південної столиці толерантності. Заходи Української миротворчої школи спрямовані на те, щоб ця сфера залишалася такою ж толерантною і, водночас, набула додаткових позитивних імпульсів та досвіду ведення ефективного міжетнічного діалогу.
Проект «Полікультурна Херсонщина»: «Етнокультурний діалог: вивчаємо минуле, дивимося у майбутнє». Метою проекту було забезпечення консолідації та руху національних меншин до самоорганізації, зміцнення міжетнічних взаємин з акцентом на практичну спільну дію, через участь представників різних етнічних груп області в соціокультурних інших суспільно-вагомих заходах.
На підтримку регіональної етнокультурної стабільності учасники Української миротворчої школи презентували результати польових досліджень та наслідки заходів з популяризації в інформаційному просторі Херсонщини елементів унікальної культурної спадщини різних етнічних груп Херсонщини (турок-месхетинців, кримських татарів, німців, шведів, поляків, болгар та інш.). Демонстрація на обласному телебаченні циклу пізнавальних передач, оформлення художниками бетонних плит на в’їзді до міста Херсона в стилі стріт-арту на тему: «Братерські народи», проведення велопараду та етнокультурного фестивалю «Чайний стан» сприяли підтримці врівноваженого етнокультурного поля Херсонщини, укріпленню регіонального міжетнічного культурного діалогу та стабільності.
Окрім майстер-класів з чайного мистецтва різних країн (Азербайджанський Чай та Вірменські Солодощі), традиційної кухні 11 національностей, танцювальних етнічних вечірок та інш., учасники УМШ презентували позитивний досвід проведення в рамках фестивалю «Чайний стан» круглого столу за участю національних меншин: «Євро-балтійський вектор соціально-культурного та економічного розвитку Херсонщини». Зазначений громадсько-експертного захід забезпечив ефективну популяризацію сучасного ресурсного та контактного потенціалу співробітництва Херсонської області з країнами ЄС у регіональному середовищі національних меншин.
За підсумками проведених заходів відзначаються тенденції щодо поступової руйнації шкідливих етнокультурних стереотипів, подолання ізоляції національних меншин у власному середовищі. Передусім це стосується окремих аспектів життєдіяльності таких етнічних громад як курди та турки-месхетинці, які внаслідок діяльності УМШ значно підвищили ступень участі в суспільно вагомих аспектах сучасного регіонального міжетнічного діалогу.
Проект «Інтеграція та адаптація кримськотатарської громади в суспільно політичні та громадянські процеси в Херсонській області», БО «Кримськотатарський культурно-спортивний центр «Куреш», спрямований на інтеграцію та адаптацію кримськотатарськоїгромади в суспільно політичне та громадське життя Херсонщини.
В травні 2015 спільно з реєстраційною службою головного управління юстиції у Херсонській області, представниками громадських організацій та ЗМІ проведено обговорення проблемних питань стосовно державної реєстрації актів цивільного стану громадянам Україн які мешкають на території АР Крим.
Створена робоча група по напрацюванню пропозицій, для вирішення важливих питань та для подальшого їх просунення на Законодавчому рівні.
Значний громадський інтерес викликало закладення скверу пам’яті приуроченого до 71-ї річниці за загиблими внаслідок депортації кримськотатарського населення з Криму яке відбулося 17 травня. Підтримали цей захід близько 200 херсонців. 18 травня, в кіноконцертному залі «Ювілейний» для близько півтори тисячі десятикласників міста Херсона провели єдиний Урок пам’яті, присвячений Дню вшанування пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу. З 1 червня 2015 р. в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. О.Гончара, завдякипроекту, запрацювали безкоштовних курсів по вивченню кримськотатарської мови.
03 - 04 липня 2015 року в с. Генічеська Горка (Генічеський район) відбудеться виїзне засідання учасників УМШ: «Нові акценти та пріоритетні напрямки миротворчої діяльності на майбутнє». Під час заходу планується сформувати нові принципи та пріоритети подальшої миротворчої діяльності у регіоні Північно-Західного Приазов’я, який має унікальну етнокультурну та своєрідну конфліктогенну специфіку.
Сучасна миротворча практика УМШ свідчить про позитивний досвід формування центрів та осередків потужної громадської активності, які можуть ефективно протидіяти надмірному посиленню конфліктних тенденцій, забезпечувати гармонійний розвиток субрегіонів, бути одним з вагомих важелів забезпечення стабільності регіонального етнокультурного поля, що становить безпосередній інтерес для Херсонщини.
В рамках засідання будуть розглянуті актуальні механізми активізації громадянського та міжетнічного діалогу у регіоні Північно-Західного Приазов’я, визначені напрямки діяльності УМШ на найближчу перспективу.
Українська миротворча школа – це проект консорціуму громадських, державних, освітніх і науково-дослідницьких установ України та Республіки Польща, який працює за підтримки Посольства Великої Британії в Україні.