Отже, мова йде про:
- Обласний Палац молоді – ОПМ (колишній «Палац культури текстильників»), який знаходиться на вул. Перекопський у Дніпровському районі;
- Обласний Палац культури – ОПК, базується у будівлі колишнього Будинку офіцерів, на вул. Перекопській, у Суворовському районі;
- Херсонську обласну філармонію – ХОФ, знаходиться по вул. Горького – Театральній.
У «світлих» головах зародився план, який спішно намагаються втілити у життя. Більш детально ситуація описана у матеріалі «Безкультурне місто Херсон», який викликав суттєвий резонанс, що спонукало продовжити досліджувати тему.
В двох словах ситуація така: у певних осіб є бажання не тільки об'єднати між собою два Палаци (ОПМ зникає як юридична одиниця), забезпечивши прихід до влади підготовленої людини, а й протягнути ще одну аферу: будівлю ОПК – віддати філармонії, а поки там буде «реконструкція» – розмістити і ХОФ у ОПМ.
Про об'єднання поговоримо нижче, а поки спробуємо знайти логіку в іншому: якщо будівлю ОПК насправді хочуть віддати ХОФ, то чому вона не може залишатися на час ремонту й далі у тому приміщенні, де знаходься зараз? Чим переїзд ХОФ у ОПМ допоможе реконструкції будівлі ОПК?
Історія і сучасність філармонічного життя Херсона
Понад 20 років тому ХОФ залишилася без концертної зали. Будівля на вул. Горького з чудовим камерним залом згоріла...
Чи постраждала від цього філармонія як концертна організація? Ні. У маленькій залі, як правило, проводили камерні концерти. Всі прокатні заходи, які проводила філармонія відбувалися у приміщені ПКТ, який був і залишається до сьогодні найбільшою зручною «концертною» залою міста. В окремих випадках орендували ККЗ «Ювілейна».
Ще один нюанс, про який більшість пересічних громадян не знає: що собою являла філармонія тих часів? В першу чергу це концертна організація, яка займалась «прокатною діяльністю». У часи СРСР, у перші роки Незалежності будь-який артист міг законно працювати тільки будучи «приписаним» до якоїсь філармонії. Якщо сьогодні є десятки «прокатників», які займаються організаціями концертів, то тоді таке право мали виключно філармонії.
Чи славилася своїми колективами ХОФ? Кількома. Наприклад хореографічний колектив «Веснянка», під керівництвом Адольфа Уманова. Камерний оркестр «Гілея», під орудою Григорія Вазіна. В ХОФ починали Клара Новикова, Юрій Богатіков, Валентина Легкоступова (у нас її програму не прийняли тричі, а Москва забрала одразу).
І хоча ХОФ нічого «надзвичайного» запропонувати для прокату не могла, всі «головні» зірки Радянської і закордонної естради були в Херсоні з концертами. Це було можливе завдяки одній людині – Іллі Семеновичу Добрикіну, «великому» директору ХОФ, якого знав весь Радянській Союз. І хоча кілька наших колективів гастролювали просторами СРСР, більшість артистів були завсідниками сільських клубів, зернових станів та ферм.
Повернемося у сучасність. Скажу крамольну річ, після якої у мене «полетять яйця»! Яку б сцену сьогодні не віддали філармонії, вона не зможе її утримувати. У сучасному стані речей концертна зала філармонії непотрібна. Про це не говорять вголос, але так є у житті. Чим заповнювати зал? Що є у ХОФ з концертних колективів?
Залишки «Гілеї», кілька солістів-вокалісті, пара лекторів. Все. Без сумніву, всі вони талановиті люди. Більшість з них знаю особисто і шанобливо поважаю. Але, чи потрібна їм зала для разових концертів? Ні. Програми, які готує ХОФ проходять у залі музичного училища. Чи бачили ви хоч раз, щоб зала не вмістила всіх бажаючих? Прикро, що у нас мало поціновувачів класики, але факт залишається фактом. Якби це було по-іншому, то брали б в оренду залу ОПМ чи «Ювілейна».
То ж, скажіть, навіщо ХОФ зала ОПК? Що там будуть проводити? Вона буде простоювати. Її будуть здавати у оренду, віддавати під зібрання, корпоративи. То, навіщо відбирати приміщення у ОПК?
Чи, можливо, хтось гарантує, що з набуттям зали в філармонії зросте кількість колективів? Ні. Одна справа аматори на безоплатній основі, інша – професійні колективи. Чи обласний бюджет готовий виділити бодай 100 – 150 ставок, для того аби створити професійний хореографічний, вокальний чи інструментальний колективи? А може ми «потягнемо» симфонічний оркестр? Ще питання: де взяти професіоналів? Запросити? Де вони будуть жити? Разом з акторами театру в гуртожитку «річковиків» (проходили, пам'ятаємо).
Ще одна крамольна думка (чергова порція «яєць»). Філармонії у тому вигляді в якому вони працювали раніше сьогодні не потрібні. Як прокатні організації – вони себе пережили. Як творчі майстерні (нажаль) – сьогодні не сприймаються. Є вдосталь продюсерських центрів, які готові підготувати разову програму будь-якого ґатунку (залежно від грошей замовника). Не розуміють це тільки далекі від сучасного стану речей люди.
Що ж буде, якщо філармонію все ж виселять з Горького і переведуть у ОПМ? Виникне проблема: як будуть уживатися під одним дахом дві різні організації.
ХОФ – юридично самостійна організація, яка має свої завдання. Для того, аби нормально працювати їй потрібні приміщення для репетицій, які повинні бути відокремлені від сторонніх осіб. А ОПМ (навіть на відміну від ОПК) має інші завдання: організація дозвілля молоді.
Філармонії слід буде віддати поверх у правому чи лівому крилі ОПМ (там є зали у яких можна вести репетиції). А Палац? Втрачає частину приміщень – їх неможна буде використовувати для основної діяльності.
Ще проблема: камерний, класичний вокал, струнний колектив і молодіжна тусовка... між собою складно стикуються.
Про найголовніше – «об'єднання» творчих колективів
Я вже задавався питанням: навіщо втрачати те, що за словами працівників Палацу культури процвітає? Чому стоїть питання про закриття Палацу молоді, а не культури?
Чому про це мовчали раніше, а заговорити тільки тоді, як ОПМ вдалося зробити мінімальний ремонт і хоч трохи та поліпшити свій матеріальний стан (далекий від ідеалу), за ті копійки які виділили депутати півтора роки тому, і які більш ніж на половину розікрали (про це вголос заявляли у раді). У ОПМ нарешті новий керівник (якого чомусь не призначали на посаду більше року).
Кажуть, що після часів Павла Сулькевича вперше прийшла ділова людина (хочу в це вірити), яка має плани розвитку: збільшувати кількість працівників, створювати художні колективи (не з усім згоден, але рух є). Прикро, але здається, що через зовнішні чинники (обласне управління культури) там знову намагаються запровадити волюнтаризм і знову керувати Палацем, як приватною власністю.
Ще одне крамольне висловлювання, яким остаточно розворушу смітник, або вулик з дикими бджолами («яйця», то були дитячі забавки).
Сьогодні у структурі обласного управління культури (керівник Світлана Думінська) існує одразу два Центри які, мають різні назви, але займаються одним й тим же – отримують гроші і нічого не роблять для «розвитку» культури.
У двоповерховій будівлі сидять два десятки «фахівців», які займаються тим, що перекладають папірці, пишуть звіти і нічого не роблять своїми руками (завдання надавати науково-методичну допомогу). Якщо 15 – 20 років тому там насправді були фахівці, то сьогодні – дилетанти.
Хтось з них може зробити оркестровку і диригувати оркестром? Поставити хореографічний номер? Написати професійний сценарій? Розписати режисерську експлікацію видовищного дійства? Всі їх «перемоги» і «звитягі» виключно на папері у вигляді звітів: назви Центрів у обов'язковому порядку вписують в усі можливі заходи, які роблять інші (як правило за окремі кошти).
У районах, куди «фахівці» приїздять у якості консультантів (у день проведення програми) їх головне завдання не спізнитися на «бенкет».
Такі ж «фахівці» працюють і в управлінні культури. То ж чому б не закрити і Центри і саме управління? Думаєте хтось помітить їх зникнення? Через рік-два їх все одно доведеться закривати: не буде ким керувати. В місті є своя «управа» (якій так само немає ким керувати), а в області вже й зараз майже не залишилося «структурних одиниць»: ОТГ забирають культуру під своє крило. Ким керує Світлана Думінська? Кому надають допомогу її підлеглі?
А тепер кілька слів про «значимість» Палацу культури. За ті двадцять років, які він існує, про нього майже ніхто не чув. Його колективи не конкуренти навіть з деякими сільськими колективами. Якщо вони й з'являються на сценах, то тільки у непрокатних заходах. До недавнього часу там жили тихо і нікого не турбували.
Не буду переходити на особистості, але не тільки я знаю, чому така «заметіль» закрутилася саме зараз: переду суттєві зміни і комусь доведеться піти у небуття. А тут така нагода. Палац молоді реально може приносити прибутки. Чому б цим не скористатися? Для того, аби довести хто кращий, треба мати здобутки. Де їх взяти якщо їх немає і ніколи не було? Змагатися ОПК з ОПМ це все одно, що «... проти вітру». Що робити? Те, що вміють в управлінні культури: звітувати!
ОПК з гордістю «рапортує»: «У нас десятки колективі, сотні учасників, тисячі заходів», у ОПМ цього немає. Так, дійсно, тут дутими цифрами не звітують...
Маленька таємниця-маніпуляція, або як заробити «славу»!?
Не буду говорити про стан у якому знаходиться будівля ОПК. Не буду питати, а де ж розміщуються сотні учасників. Розповів про одну махінацію.
В закладі культури є хор, в якому 50 осіб. Честь і хвала керівнику! Поруч той самий керівник (за додаткову ставку) веде заняття з жіночим ансамблем, у його складі 15 осіб. Інший (або той самий) керівник займається з чоловічим ансамблем, у його складі 15 осіб. Тож? Хор + ЖВА + ЧВА. Всього: 3 колективи і 80 осіб. Так? Ні, брехня!
У нас один хор, а ЖВА та ЧВА це одні й ті ж учасники, тільки називають їх по-іншому. З цього ж хору утворюють «змішаний ансамбль», «ансамбль народної пісні», квартети, тріо, дуети, а ще 10 – 15 солістів. У підсумку «успішний» Палац звітуєте, що у нього 20 колективів, у яких займається 300 осіб. У житті? 50 осіб хору. У підсумку? Керівництво звітує про «скажену» концертну діяльність.
Ще одна «таємничка». Коли заварилася каша «Хто тут кращий», прозвучала ще одна цифра. Художній керівник ОПК під час засідання депутатської комісії, мабуть по необережності, але привселюдно заявила, що у ОПК на відміну від ОПМ упродовж року провели 1500 заходів! Це вражає. Гучні цифри завжди вражають, особливо необізнаних.
Якщо розділити кількість «заходів» на кількість днів, то виходить, що кожного дня у ОПК (без святкових і вихідних днів) проводять 4 – 5 заходів. Таке неможливо навіть фізично. По-перше, у ОПМ немає зали. По-друге, для підготовки найпростішого дійства треба день; для масштабної програми місяць; для видовищного дійства 3 – 5. Коли у ОПК встигають готувати 1500? Чи вони мають успішний прокат? Якщо це так, то слід розганяти філармонію, у якої немає такого прокату(при наявності професійних виконавців, які працюють за зарплату).
Якщо вже говорити про об'єднання і економію, то є інший варіант: на базі ОПМ (як найбільш якісної творчої одиниці) об'єднати одразу 5 структур (їх ставки): управління культури, двох методичних центрів, палаців культури та молоді?
Якщо у керівництва конгломератом опиняться розумні і творчі люди, які розуміються на питаннях стратегії і тактики, то отримаємо потужний «Центр культурно-масової та науково-методичної роботи» в місті та області.
Я писав на цю тему кілька разів, не буду повторюватися. Скажу про головне. Слід утворити відділи: методичної роботи, мистецтв, культосвітньої та масової роботи, художній та дитячий.
Керівники колективів стають профільними методистами (слава Богу в місті є справжні фахівці), які не тільки керують колективами і видають «прокатний» репертуар (на якому Палац зароблятиме гроші для власного розвитку), а й надають практичну допомогу тим, хто працює в області. На базі колективів утворюються творчі лабораторії де проходять підвищення кваліфікації через семінари-практикуми керівники колективів з районів.
ОПМ переводять на 3 – 4 змінну роботу.
З 8.00 до 13.00 – люди старшого віку (пенсіонери).
З 13.00 до 16.00 – діти (молодша школа).
З 16.00 до 19.00 – учнівська молодь (середня та старша школа).
З 19.00 до 23.00 – студентська молодь, люди старшого віку.
Таким чином вирішується проблема «простою» будівлі, знімається проблема «піонерів і пенсіонерів», залучається більша кількість людей. Таке можливо тільки у тому випадку, якщо у влади буде не хапуга, а людина, яка зможе організувати роботу відповідним чином.
В той час, коли вся культура і мистецтво Херсона зосереджена під дахом міської освіти, своє слово мають сказати й депутати Херсона (відсутність міського Палацу культури).
Я переконаний, що питання «об'єднання» та «переселення» слід розглядати більш широко. Їх слід виносити на професійне обговорення фахівців, а не «зацікавлених осіб» аби рішення було правильне, зважене, а не кулуарне, під конкретну особу.
Поки ніщо не змусило мене змінити думку і щодо будівель Будинку офіцерів та філармонії, які можуть зникнути з культурної мапи міста, бо вже за пару років їх перепрофілюють і зроблять з них заклади дуже далекі від культури та мистецтва.
Чим пояснити ту швидкість з якою намагаються "продавити" рішення?
Після того як питання «об'єднання» набуло розголосу, як «культурна» комісія ХОР прийняла рішення про утворення спільної комісії: «об'єднання» тричі намагалися позапланово проштовхнути у комісії з комунальної власності. На чию користь його так активно лобіюють? Все таємниче стає явним...
Що ж стосується об'єднання, то тут висновок напрошується сам по собі. Людина, яка хоче отримати ОПМ під власну опіку (реорганізація потягне за собою утворення нової юридичної особи, а отже призначення нового керівника) має бажання утворити таку собі «мильну бульбашку» яка буде здавати дуті звіти, мати дуті колективи, але заробляти реальні гроші. Чому так поспішає? До кінця владних повноважень залишаються лічені місяці...
Сергій ОСОЛОДКІН