Вже майже рік йдетака довгоочікувана медична реформа.Соціальну мережу розриває від люті та фотожаб, що продукують противники команди Уляни Супрун. Міфи і правда,емоції та аргументи, події та провокації так круто перемішані в інформаційному потоці, що їх важко сприймати. Всі ми розуміємо, що медична галузь у старому вигляді вже існувати не може, адже прирікає українців на найвищу смертність у світі, але дуже боїмося нового. Бо давно вкоренився в пересічному українці сумнівний принцип «хоч би не було гірше».
Та не тільки це заважає сприймати медичну реформу стримано і з розумінням, але й потужна інформаційна кампанія проти усіх нововведень, що пропонує нинішня команда Міністерства охорони здоров’я України. До того ж, міністерські реформатори не змогли адекватно відповісти на всі питання, які є у лікарів та їх пацієнтів, а також дати відсіч усім супротивникам реформування. Тож певні роз’яснення основних положень медичної реформи від заступника міністра Павла Ковтонюка херсонським журналістам, дають можливість дещо зорієнтуватися та підготуватися до змін у поліклініках та лікарнях.
Мінздрав України нагадує лікарню. Все біле і майже стерильне. Поки йдемо на зустріч з заступником міністра, встигаємо розгледіти статую. Величенький такий Гіпократ, напевне, нагадує працівникам міністерства про їхні обов’язки перед людьми. У залі, який схожий на операційну, бо все біле і дуже багато світла, на нас чекають. Трохи втомлений вже на початку робочого дня Павло Ковтонюк та його референт готові відповідати на наші питання. Однакнас відразу попередили, що часу обмаль, ми повинні вкластися в півгодини.
Перші кроки реформи
Перше, що сказав нам заступник міністра: «Пакет медичних послуг у повній мірі почне працювати лише з 2020 року. І в ньому буде все, що життєво потрібно людині. Якщо їй при захворюванні потрібен якийсь аналіз чи процедура, це однозначно буде оплачуватися державою. Залишився ще один рік – 2019, колипакет гарантованих медичних послуг буде остаточно сформований».
Найбільшевигадок було щодо швидкої допомоги. У ЗМІ писали, що тепер лікарі не будуть приїжджати на виклик, навіть коли у пацієнта висока температура чи тиск. Замість лікарів у «швидкій допомозі» працюватимуть тільки парамедики. «Швидка» стане платною. Павло Ковтонюк спростував всі ці вигадки, заявивши, що екстрена допомога буде адекватно реагувати на виклики.Вона завжди оплачуватиметься державою. Але проблема є. Вона у тому, що інколи, «швидка» їде, щоб збити тиск чи температуру. Це треба міняти – бо ресурс не безмежний. Проблему можна зняти за допомогою чіткоїроботи диспетчерів. Є гарні приклади організації роботи екстреної медицини, наприклад, в Естонії. В Україні будуть використовувати кращій світовий досвід для реорганізації цієї служби.
Як працюватимуть госпітальні округи
Щодо госпітальних округів, особливо про конфліктні ситуації, які виникли при їх створенні, заступник міністра сказав, що ситуацію з ними вирішать. До того ж, вважає він, у цьому питанні немає медичного підґрунтя, натомість є політичне. Госпітальні округи не пов’язані з адміністративною реформою. Людина повинна їхати туди, де її професійно полікують, а не туди, де їй ближче. Ми даємо громадам право визначити опорні лікарні, які будуть насичуватися медобладнанням, громадам, сказав заступник міністра. Саме громади можуть вибрати будь-яку конфігурацію медичної допомоги. І вона визначатиметься виключно компетенцією лікарів. Павло Ковтонюк запевнив, що всі медичні заклади при створенні госпітального округу будуть збережені. А гроші підуть туди, де сильні професійні колективи. Наприклад, у Новій Каховці їх нададуть нейрохірургічному відділенню. А у Скадовську посилять відділення, де лікують від отруєнь, травматологію, бо дитячий курорт державного значення потребує саме цього.
Як лікуватимуть онкохворих?
Питання, про фінансування лікування онкологічних хворих неодноразово підіймалося у ЗМІ. Більше того, воно вже перейшло до рівня питань-страшилок та збагатилося міфами.Що ж насправді відбувається? Як запевнив херсонських журналістів Павло Ковтонюк, програма забезпечення ліками онкохворих працює, і кожен рік фінансування збільшується. Є дитяча програма, є програма для дорослих – і хоч вони ніколи не фінансувалися стовідсотково, і, напевне, саме такого стовідсоткового фінансування в Україні ми дочекаємося ще не скоро, але з кожним роком коштів стає все більше.
Профілактика – це важливо!
Що ж стосується профілактики захворювань, то тут повинен працювати механізм, коли держава платить не за разове звернення людини до лікаря, як це робиться у приватних лікарнях, а платить за рік. Тобто спонукаємо лікаря працювати не з хворобами, а з людиною, яка звертається до лікаря за потребою. Така «абонплата за рік» підштовхує медиків до профілактики. У лікаря буде чіткий перелік, що, кому, в якому віці перевіряти. І оцей механізм фінансування повинен спрацювати, принаймні, у багатьох країнах він працює. Лікарі саме так там працюють – грають на випередження. Гіпертонікам передзвонюють, запитують які ліки приймають, не чекають, щоб з пацієнт зліг з гіпертонічним кризом, батькам нагадують про вакцинацію… І це не тому, що лікарі там інші, наші лікарі, коли починають працювати в інших країнах, теж так себе ведуть. Це саме така модель фінансування примушує так себе вести.
Моделювання реформи
Щодо моделі, за якою буде реформуватися українська медицина, то Павло Ковтонюк сказав, що наші українські реформатори взяли британську модель (вона працює не тільки в Британії, але й в Іспанії, Італії, Канаді, Швеції, Австралії) і адаптували її під наші реалії. Для цієї моделі характерно те, що внески на медицину робляться в бюджет, з загальних податків, з ПДВ, з акцизу.Щодо організації роботи первинної ланкидопомоги, то тут використаний досвід Польщі,Іспанії та Естонії. Брали чуже, але враховували наші реалії, не вигадували нову модель української медицини, а вивчалисвітовий досвід.Нащо вистачить грошей в українській медицині? На це питання Павло Ковтонюк заявив, що цевизначатимуть у 2019 році. Саме на цей час планують серйозні дискусії на цю тему. А поки що медична реформа в Україні робить перші кроки, тож дивимося, що відбуваєтьсяі робимо висновки.
Ксенія Келеберда