У цій ситуації ми маємо звернути увагу на ті факти, про які Денис Бігус не міг не знати та свідомо не став включати їх у "розслідування" для створення "красивої схеми", або проявив відвертий непрофесіоналізм.
Збільшений бюджет
Чомусь пане Денис Бігус, а також його колеги, не знають, де брати офіційні данні по об‘ємам Державного оборонного замовлення, та вимушені, напевно, "зі стелі" малювати захмарні цифри.
Так у програмі Дениса Бігуса показується, що "Укроборонпром" отримав з 2014 по 2017 роки 149 мільярдів гривен, з яких лише у 2016 році, як стверджують журналісти, 58 мільярдів гривень. Але, у 2016 році все державне оборонне замовлення, за яким у всі силові структури України постачається озброєння та військова техніка, становило лише 8,6 млрд гривень. Тобто всі Збройні Сили, Національна гвардія, прикордонники, СБУ та інші силові структури України отримали озброєння на суму яка майже у 7 разів менше.
Але навіть з цих 8,6 млрд гривень державного оборонного замовлення, "Укроборонпром" отримав 4,6 млрд гривень, які дозволили передати військовим 6 986 одиниць військової техніки та озброєння. Тобто, загальна сума, яку отримав "Укроборонпром" у рамках держзамовлення у 2016 році – у 12 разів менше, ніж "намалював" Денис Бігус.
І за кожною гривнею стоїть кожна з цих одиниць техніки, яка була відремонтована, відновлена, модернізована або створена з нуля на більш ніж 130 підприємствах ДК "Укроборонпром". І в котре маємо зауважити, ДК "Укроборонпром" не фінансується бюджетом. Жодної копійки у бюджеті України за строчкою фінансування ДК "Укроборонпром" не існує.
Концерн, як і десятки інших підприємств, які не входять до "Укроборонпрому", конкурують за виконання Державного оборонного замовлення яке формується та розподіляється міністерствами України. І цю інформацію "Укроборонпром" повідомляв вже декілька десятків разів.
Заради красивої картинки
Маємо повідомити, що одного бажання зробити красиву картинку заради малювання уявних "красивих схем" – замало. Тому радимо пану Денису Бігусу перевіряти факти перед публікацією матеріалу. Наприклад, щодо Андрія Бабича, який фігурує у сюжеті, як заступник керівника апарату. Справа в тому, що самого апарату вже не існує з 02.10.2017 року, а сам Андрій Бабич не є співробітником ДК "Укроборонпром" з 16.05.2017 року.
В цей же час, для створення цієї "красивої картинки" серед більш ніж 80 тисяч робітників підприємств-учасників "Укроборонпрому", з яких біля 130 – безпосередні керівники підприємств та ще більше 300 заступників директорів та інших керівників, було обрано лише 3 співробітника "Укроборонпрому" з підтекстом, що всі вони з Херсонщини.
У якості "чергової сенсації" для "журналістів-розслідувачів", маємо повідомити наступні факти. На Херсонському державному заводі "Палада" та на ПАТ "Херсонський завод Судмаш", що входять до складу "Укроборонпрому", абсолютна більшість робітників – херсонці. Більш за те, більше одного мільйону українців з Херсонщини.
Дорікання освітою
Спеціально для Дениса Бігуса та його колег повідомляємо, що дорікати першою освітою, коли на дворі вже добігає кінця трете десятиліття XXI століття, вже якось неприпустимо. Бо окрім першого диплома, який був отриманий десятиріччя тому, люди зазвичай отримають нові знання та навички, наприклад, як це зробив Роман Романов та десятки інших фахівців ДК "Укроборонпром", які закінчили бізнес-школи MBA, в тому числі у рамках співпраці Концерну з Thunderbird School of Global Management, яка є частиною найбільшого університету США – Університету штату Арізона.
Жорсткий контроль
Якщо "сенсацію" можливо зробити з маніпулювання фактами, то поставити новий двигун, якщо в тебе немає нового двигуна – неможливо. Коли тому ж "Київському бронетанковому заводу" необхідно полагодити техніку, то зробити це за допомогою неіснуючих запчастин – неможливо. Якщо техніка не відремонтована – її не приймуть самі військові. Не приймуть військові – не будуть перераховані кошти.
Про жорсткий контроль, який встановлено Міноборони, Національною Гвардією та іншими силовими структурами України при виконанні державного оборонного замовлення повідомлялось не тільки "Укроборонпром", а і іншими підприємствами оборонно-промислового комплексу України.
На кожному випробуванні озброєння присутні представники замовника, які особисто перевіряють якість техніки та її відповідність визначеним характеристикам. Тому передати "відремонтовану" машину без справного двигуна, трансмісії або мостів – неможливо фізично. Більш за те, саме замовники беруть пряму участь у визначені можливих постачальників, визначаючи не тільки зразки продукції, але і їхню максимальну ціну.
Політика добропорядності
"Укроборонпром" не несе відповідальність за господарську діяльність контрагентів та комерційних структур, з якими вони співпрацюють. Але заради недопущення будь-яких оборудок Концерн кожного разу запитує у контролюючих та правоохоронних органів інформацію щодо постачальників та їхньої можливої фіктивності.
А у випадку підозри постачальника у будь-яких оборудках, "Укроборонпром" складає інформаційне повідомлення та направляє його до правоохоронних органів.
Саме завдяки цій процедурі до правоохоронних органів скеровано 183 матеріали щодо порушень на загальну суму понад 657 млн грн. За направленими матеріалами правоохоронними органами розпочато 41 кримінальне провадження. Загалом на цей час відсторонено від посад 25 керівників підприємств.
Один з цих скерованих матеріалів був задіяний у рамках кримінального провадження № 42014110330000018 щодо співпраці ТОВ "Інтер Сталь ЛТД" з вже колишнім директором ДП "Київський бронетанковий завод" Шоломицьким Л.В. Відповідне інформування було направлено "Укроборонпром" до військової прокуратури Центрального регіону від 04.02.2015 за №UOP-16.01-856.
Документування
В цей же час, у сюжеті згадується компанія "Ренал", яка постачала вузли та агрегати для виробництва та ремонту бронетехніки. Маємо зазначити, що про факт отримання таких вузлів та агрегатів свідчать: документи первинного бухгалтерського обліку, акти вхідного контролю та навіть відмітки в журналах в’їзду виїзду автотранспорту. А на всю отриману продукцію наявна товаросупровідна документація – сертифікати та паспорти, в якій виробником продукції визначався "Ренал".
Окрім того, з іншими вказаними у сюжеті компаніями, а саме ТОВ "Мідленд Інвест", ТОВ "Промомаркет", ТОВ "Наполі груп", ТОВ "Малаві", пдприємства "Укроборонпрому" взагалі ніколи не мали жодних договірних зносин.
Прозорість
Знову ж таки, напевно, вже виключно для Дениса Бігуса, бо всі інші журналісти це давно знають, маємо повідомити, що всі закупівлі у ДК "Укроборонпром" проходять на конкурентних засадах у відповідності до законодавства України, в тому числі і через електронні торгові майданчики системи Prozzoro. Саме Концерн став першим об’єднанням державних підприємств, яке повноцінно перейшло на електронні закупівлі, провівши перший електронний тендер ще восени 2014 року.
Загалом за три роки їхнього використання "Укроборонпром" вже зекономив більше 1 млдр грн. загалом. На електронних трогах проведено 84 750 електронних закупівель, а кількість нових постачальників складає близько 35 000.
За принципом конкурентних закупівель переможцем торгів, в тому числі на постачання запасних частин для бронетехніки є той, хто зробить це за меншу ціну та відповідної якості.
Окрім того, за три роки "Укроборонпром" не засекретив жодного документу, який був пов‘язаний із закупівлею комплектуючих та загалом у сфері закупівельної діяльності.
Більш того, в Концерні створена спеціальна комісія, яка контролює використання грифів секретності підприємствами-учасниками "Укроборонпрому". І за весь час роботи цієї комісії на присвоєння грифу обмеження у сфері закупівельної діяльності не було надано жодної згоди. Тобто жоден документ у сфері закупівельної діяльності не отримав гриф "таємно", "для службового користування" або інші грифи і є відкритими.
І все ж таки, якщо після такого детального аналізу у Бігуса ще залишились питання щодо порядку закупівельної діяльності та ремонту бронетехніки, то ДК "Укроборонпром" має змогу лише запросити журналіста на ДП "Київський бронетанковий завод", а також у сам Концерн. Де він зможе особисто ознайомиться з усіма необхідними документами та побачити, як ремонтується та перевіряється українська бронетехніка.