Майстриня Катерина Усова з Дар'ївської громади на Херсонщині створює свої роботи, щоб підтримувати українські традиції. Жінка вишила понад 180 рушників, скатертини й наволочки. Має колекції робіт з бісеру та ляльок-мотанок.
Майстриня Катерина Усова говорить, що усьому навчилась самостійно. Жінка розповідає, що вміє вишивати та дуже багато в'яже.
"Мені все подобалося, як хтось отак крутить руками, а я не вмію. Ну як це так я не вмію? Ну такого ж не може бути. З 2004 року вишивала. Мені ніхто не навчав. Що на розум прийшло там, десь зі шпалер перевела якийсь малюнок, чи десь побачила квіточку якусь і вишиваю. А бісером з 2020 року почала вишивати", — говорить майстриня.
Катерина розповідає, вона родом з Чернігівщині, на Херсонщину переїхала у 1990 році. Тут почала розвивати своє захоплення. Талант до рукоділля, каже жінка, спадковий. У родині вишивали мати та бабуся. У неї навіть зберіглася скатертина, яку мама ткала, а бабуся, коли було 80 років, вишивала.
"І потім мамі було 80 десь років. Кажу: "Ма, наче щось не вистачає на цій скатертині". Вона каже: "А я знаю. Все життя хотіла зробити і все руки не доходять". Їй було 83 роки, й вона зробила мереживо і китиці причепила до тієї скатертини. Дуже я її бережу, тільки на великі свята я її застилаю на стіл", — каже жінка.
Катерина Усова говорить, свої роботи не продає, тільки дарує. За її словами, подарувала вже 182 рушника.
"Ви тільки уявіть, це майже півкілометра рушників можна застелити. Ну ось там буває два – два з половиною довжина рушника. Крім рушників ще вишивала картинки, наволочки, скатертини. Бісером я, мабуть, уже 12 чи 13 рушників вишила. І я дарую їх", — говорить вона.
У 2022 році Катерина разом з онукою Діаною почала створювати колекцію ляльок-мотанок, де кожна позначала один з дванадцяти місяців року. Під час російської окупації вироби довелося переховувати, через це вони були пошкоджені. Після деокупації села майстриня їх переробила.
"Це така праця. Придумати то одне, а потім пошити, треба ж таку ж саму сукню одягнути, як була. Три сукні не збереглися і я вже інші зробила. Потім вже отак подумала, місяці є. І воно в мене так раз і прийшло: пори року треба зробити. І я в минулому 2025 році зробила", — розповіла Катерина Усова.
Особливість цієї серії у тому, що в ній є чоловічі образи. Кожна лялька-мотанка має свою віршовану історію, розповідає Катерина. Каже, що ляльки-мотанки робили або жіночі, або дитячі. Лише інколи чоловічі. Тож, жінка створила чоловічу колекцію
"Без чоловік ми ніяк. І я придумала їх як весну, літо, осінь і зиму. Якщо це весна, то вони тільки зустрілись. А у липні вона Марена, а він — Іван Купала, то вони вже там полюбили друг друга. У липні славимо Купала. Щоб душа в цю ніч не спала, вабить папороть, що квітне. Доля схилилась папороть, що квітне. Наче він квітку папороті знайшов і там уже два сердечка. Вірші мені пише моя подружка Валентина Григоренко з Чернігова. А я їй сфотографую, яку лялечку зробила, так вона написала", — каже вона.
У доробку майстрині також квіткова колекція і серія традиційних для різних регіонів України ляльок-мотанок. Творчих задумів багато, тож улюблене заняття буде продовжувати, каже жінка.
Джерело – Суспільне
