Тетяна Чухалова понад 30 років працює на державній службі, 5 із них – займається вишивкою. Майстриня прикрашає сорочки та сукні бісером. Працює ж жінка головною спеціалісткою сектору контролю за регульованими цінами Держпродспоживслужби Херсонської області.
"Мої обов’язки – здійснення контролюючої функції щодо дотримання законодавства про ціни та ціноутворення", – пояснює Тетяна Чухалова.
На роботі жінка по буднях з 8:00 до 17:00. У сусідньому кабінеті, поміж документів, – її вишивані роботи. Майстриня говорить, що може вишивати іноді й цілу ніч. 5 років вона займається бісером.
"Якщо це вечір, ніч – я не лягаю спати, поки не дошию ту квіточку до кінця, щоб подивитися, що тут вийшло – як йдуть переходи кольору, який колір в мене виблискує, який буде матовим, як мені його правильно покласти. Коли я купляю бісер, я не просто йду і купляю колір – червоний, білий, чорний – я вдягаю бісер на голку, дивлюся на сонце, як грають кольори. Розумієте, я бачу, коли накладаю малюнок сюди, як виглядатиме в готовому вигляді", – захоплено розповідає жінка.
А почалося все з того, що Тетяна захотіла для себе особливу вишиванку.
"Мені подобалося, як на День вишиванки люди йдуть з таким особливим настроєм. Спочатку я хотіла купити, але не знайшла те, що я хочу. І тоді я почала вишивати сама. Подумала: "Невже я не зроблю?" Перша моя робота – сукня. Вийшло. І так пішло далі", - розповідає майстриня.
Тепер Тетяна Чухалова вишиває окрім суконь і сорочок ще й картини. Її перша (і поки єдина) – "Ті, що біжать від дощу". На цю роботу жінка витратила 3 місяці та 100 тисяч бісеринок. Крім того, що Тетяна вишиває одяг бісером, вона сама його і шиє.
"Шила одяг, моделювала – мені це подобалося. У нас уся родина творча – діти співають, грають на музичних інструментах, а я вишиваю. У кожного своє захоплення", – розповідає Тетяна Чухалова.
Свої роботи майстриня дарує. Говорить, що усі її подруги та родина носять вишиті нею сорочки. Скільки вишиванок у неї самої, жінка сказати не може. А в майбутньому, ділиться секретом, Тетяна Чухалова мріє вишити ікону.
Аліна Олефір, Ілля Контішев, Володимир Чепинога.
Джерело – Суспільне