Після деокупації Херсона місцевий бізнес став одним із головних рушіїв відновлення життя в місті: за можливості підприємці перезапускають бізнес під обстрілами, шукають гранти, відкривають виробництва і створюють робочі місця. Але багато хто з них каже, що відроджувати справу доводиться майже без підтримки місцевої влади. Водночас, остання звітує про консультації, програми підтримки та роботу департаментів.
Журналісти МОСТа вирішили перевірити, як ця система працює на практиці.
У чому проблема?
Херсон залишається прифронтовим містом, де бізнес працює під постійними обстрілами, перебоями з електро- та водопостачанням і пошкодженою інфраструктурою. У таких умовах підтримка підприємців з боку місцевої влади стає критично важливою для відновлення економіки міста.
На папері система підтримки підприємців у Херсоні існує. Але багато бізнесів кажуть, що на практиці вона зводиться переважно до інформаційних розсилок і загальних фраз на кшталт: “Бізнесу допомогти не можемо — для цього не маємо коштів”.
Історія херсонських підприємців показує, як ця проблема виглядає на практиці.
Одним із них є Олександр Власов — власник мережі пекарень “Перша Пекарня”. Після одного з російських обстрілів наприкінці січня 2026 року у Херсоні суттєво пошкодило одну з його пекарень по вулиці Університетській. Заклад не припиняв своєї роботи навіть під час окупації міста, однак після чергового обстрілу пекарня не встояла. Частину обладнання довелося терміново вивозити, щоб воно не залишалося у зруйнованому приміщенні. За словами підприємця, зокрема, йдеться про піч вартістю близько 4500 євро.
Того ж дня Власов вирішив звернутися по допомогу до Херсонської МВА. За його словами, з початку повномасштабного вторгнення він жодного разу не просив підтримки для свого бізнесу і зазвичай вирішував проблеми самостійно. Після дзвінка на гарячу лінію обласного контактного центру підприємцю порадили надіслати електронне звернення до департаменту економіки при МВА. Лист він написав того ж дня, однак протягом більш ніж двох тижнів із ним ніхто не зв’язався.
Підприємець каже, що в перші години після обстрілу йому була потрібна базова допомога: транспорт для вивезення обладнання, допомога із закриттям пошкоджених вікон та контейнер для будівельного сміття. Зрештою, єдине, що йому запропонували, — оренду контейнера від комунального підприємства на платній основі.
“Ця дрібниця показова по відношенню до підприємців. Можна було поставити контейнер і сказати: у вас є три дні, згрібайте все, а ми потім вивеземо. Натомість мені була озвучена сума 500 грн. Організовувати прибирання, наймати машину, зашивати вікна і тд херсонським підприємцям врешті треба самостійно. Хоча фактично це розгрібання наслідків обстрілу. У моєму випадку ситуація ще дивніша, бо постраждав об’єкт, який є частиною зупинки громадського транспорту. Зупинки прибирає КП “Парки Херсона”, це входить до їхніх обов’язків. Тим більше там зупиночний комплекс із навісом — його встановлення було погоджене з архітектурою у мирні роки», — пояснює Власов.
У коментарях під дописом підприємця у Facebook зʼявилася відповідь начальника Херсонської МВА Ярослава Шанька. Він запропонував винести кейс Олександра Власова на найближчу зустріч із бізнесом.
Втім, сам підприємець сприйняв таку реакцію як формальну.
“У такій ситуації очікуєш не запрошення на чергову зустріч, а конкретної допомоги. Хоча б: зараз із вами зв’яжуться, подзвоніть сюди, допомога буде надана. А не пропозицію обговорити це на наступній нараді, дата якої і по сьогодні невідома”, — говорить Власов.
Про схожий досвід розповідає ще одна підприємиця з Херсона Оксана Мостова, яка мала магазин жіночого одягу на зупинці громадського транспорту по вулиці 49-ї Гвардійської дивізії. За її словами, магазин був серйозно пошкоджений під час обстрілу у День Незалежності минулого року. Удар прийшовся у задню частину зупинки, де знаходилась стіна приміщення магазину — її фактично зруйнувало, а всередині були пошкоджені меблі, каса та частина товару.
Після обстрілу підприємиця звернулася до міської влади з витягом із поліції, щоб дізнатися, чи можлива якась компенсація за пошкоджений бізнес. Однак, за її словами, у міській адміністрації пояснили, що законодавство наразі не передбачає виплат для орендарів комерційних приміщень.
«Мені сказали, що приміщення не моє, воно було в оренді, тому ніякої компенсації для бізнесу зараз не передбачено. Сказали чекати — можливо, щось зміниться у законодавстві», — розповідає жінка.
У день обстрілу вона близько семи годин чекала на поліцію, щоб правоохоронці зафіксували руйнування. Увесь цей час чіпати майно чи прибирати довкола було заборонено. Лише після фіксації пошкоджень поліція дозволила вивозити товар і залишки обладнання.
«Ми сім годин чекали поліцію, бо нам сказали нічого не чіпати, поки вони не приїдуть. Вони приїхали дуже пізно, і тільки тоді сказали: “Можете вивозити”. Роботи вже почали ввечері, бо залишати все на ніч — на ранок все буде пограбоване. Тому вивозили все до одинадцятої ночі. А потім приїхала поліція й почала питати, що ми тут робимо — вже ж комендантська година. Мали ще й через це проблеми», — розповідає Оксана.
Прибирання та вивіз сміття із зупиночного комплексу довелося організовувати самостійно — власним транспортом і з допомогою небайдужих людей. Частину товару та меблів допомагали збирати постійні клієнти й перехожі, які побачили наслідки обстрілу та запропонували свою допомогу.
Після пошкодження магазину підприємиця намагалася перенести бізнес до Миколаєва, однак через затоплення приміщення на початку року змушена була остаточно закрити цей проєкт. На сьогодні вона працює в Херсоні у ще одному напрямку — ветеринарна справа.
Подібні ситуації для херсонського бізнесу непоодинокі. Підприємці часто змушені самостійно розгрібати наслідки обстрілів, шукати фахівців із зашиття вікон, транспорт та матеріали, оскільки системної підтримки для бізнесу після пошкоджень фактично не існує.
Водночас реакція міської влади на звернення бізнесу може бути різною.
Наприклад, лікар-стоматолог Михайло Клещицький 10 липня 2025 року повідомив у соцмережах, що після зустрічі підприємців із керівництвом Херсонської МВА дорогу біля його приватної клініки оперативно відремонтували.
“Дякуємо за швидку реакцію та результат! Минулого тижня вам честь бути присутніми на зустрічі представників бізнесу з начальником Херсонської МВА, Ярославом Шанько та заступником міського голови МВА Віталієм Бєлобровим. Підняли питання, яке давно турбувало нас як мешканців і підприємців — стан дороги біля нашої клініки. І сьогодні ми вже бачимо результат — ремонт виконано, дорогу оновлено, і тепер маємо не тільки безпечний під’їзд, а й естетичне задоволення від порядку”, — написав він.
Уже 16 липня 2025 року Клещицького призначили радником начальника Херсонської МВА Ярослава Шанька з медичних питань на громадських засадах.
Окрема проблема, про яку говорять підприємці, — доступ до грантових програм. За підтримку підприємців у Херсоні відповідає департамент економіки та інвестицій міської ради. Із 1 серпня 2025 року в.о.директора департаменту економіки Херсонської міської ради призначено сина так званого херсонського політтехнолога (за його власними словами, – МОСТ) Юрія Погребного Дениса. Саме цей підрозділ має взаємодіяти з бізнесом, інформувати про програми підтримки та сприяти залученню грантів.
Електронні листи з переліком грантів або повідомленнями з офіційних сайтів державних програм представники бізнесу отримують, однак без пояснень, як саме підготувати заявку або які вимоги мають донори.
“Вони просто копіюють новини з сайтів Міністерства економіки, “Дії”, Центру зайнятості. Надсилають: ось грант для жінок-підприємиць, ось грантова підтримка від Центру зайнятості, ось опитування для підприємниць. Причому це відправляють абсолютно всім. Тобто вони просто сповіщають про те, що і так є у відкритому доступі», — говорить Олександр Власов.
Він розповідає, що одного разу підприємиця випадково відповіла на таку розсилку листом для всіх отримувачів.
«Вона написала: “А як ці гранти заповнювати?” І тоді стало зрозуміло, що більшість підприємців у Херсоні просто не знають, як оформлювати такі заявки. Я навіть допомагав двом дівчатам заповнювати грантові документи. Але департамент економіки ніякої супровідної допомоги до своїх розсилок не надає. Ніхто не каже: давайте зберемо підприємців, проведемо консультацію, буде ментор, який допоможе підготувати заявку», — каже він.
На думку підприємця, через це багато херсонських бізнесів фактично не користуються міжнародними грантовими програмами.
«У результаті більшість підприємців отримує гранти лише від Центру зайнятості. Бо там усе зрозуміло. А з європейськими грантами складніше — важко зрозуміти, що саме від тебе хоче грантодавець», — додає Власов.
Водночас у відповіді на запит МОСТа департамент економіки зазначив, що надає підприємцям консультаційну та методичну підтримку під час підготовки заявок на фінансування.
“Консультаційна допомога надавалася у письмовій та усній формах, а також під час безпосередніх робочих зустрічей”, – йдеться у відповіді на запит.
Проте, як ми бачимо на практиці, бізнес, який реально постраждав та має потребу у грантовій підтримці, навіть не знає, до кого звернутися за допомогою.
Відповідь редакція отримала лише після другого звернення до департаменту. Після першого запиту відомство переадресувало питання до Центру зайнятості, зазначивши, що саме він відповідає за грантову підтримку підприємців.
Нам стало цікаво, скільки людей у Херсонській МВА отримують зарплати за те, що мають допомагати виживати херсонському бізнесу.
Згідно з відповіддю на запит, штатна чисельність департаменту становить 30 осіб. Фактично у 2025 році працювали 19 працівників, з яких підтримкою підприємництва займається окремий відділ із 3 осіб. Загалом фонд оплати праці департаменту економіки та інвестицій у 2025 році складав 9 797 626 грн, що на понад 4 мільйони більше, ніж у 2023 році. Фонд оплати праці відповідальних за підтримку підприємців — 1 264 067 грн у 2025 році.
У департаменті зазначили, що не ведуть статистику щодо кількості грантових заявок підприємців та обсягів залучених коштів. Зауваживши при цьому, що структурний підрозділ не виступає стороною грантових угод, оскільки вони укладаються безпосередньо між міжнародними організаціями та суб’єктами приватного права. Відтак, повна статистична інформація про обсяги залучених приватних коштів у відомстві відсутня, якщо ці ресурси не проходять через місцевий бюджет.
Точної відповіді щодо того, скільки підприємців звернулися до департаменту за консультаціями або підтримкою у 2023–2025 роках також не надали. У відомстві лише зазначили, що в цей період підприємцям надавався “інформаційний індивідуальний супровід”, а консультації проводилися в оперативному режимі “з урахуванням безпекової ситуації та особливостей функціонування громади під час воєнного стану”.
Також у департаменті не назвали кількість грантових заявок, які були підготовлені або подані за його сприяння у 2023–2025 роках, та скільки з них отримали фінансування.
Виходить, що в у херсонських чиновників не існує жодного КРІ, і вони ніяк не звітують своєму керівництву про успіхи та невдачі, адже не мають на руках жодної цифри.
Тобто, не існує жодного моніторингу і розуміння, що потрібно місцевому бізнесу і наскільки успішно працюють чиновники, які отримують зарплати з податків цього самого місцевого бізнесу.
Водночас, у відповіді зазначили, що основними завданнями у сфері розвитку підприємництва є поліпшення бізнес-клімату, створення сприятливих умов для стабільної та ефективної роботи субʼєктів підприємництва, консолідація зусиль структурних підрозділів міської ради та бізнесу для вирішення актуальних питань цього сектору економіки, скорочення державного регулювання та адміністративного втручання у діяльність субʼєктів господарювання, інформаційно-консультаційна допомога субʼєктам господарської діяльності, підтримка підприємницьких ініціатив.
Таким чином оцінити реальний масштаб підтримки підприємців з боку департаменту за ці роки неможливо, оскільки у відкритому доступі немає узагальненої статистики ані щодо кількості консультацій, ані щодо результатів залучення грантових коштів.
Більшість підприємців, з якими спілкувався МОСТ, кажуть, що не очікують від міста прямої фінансової допомоги. Натомість їм потрібні базові речі — координація комунальних служб після обстрілів, консультації щодо грантів та допомога у взаємодії з донорами.
При цьому досвід інших українських міст показує, що навіть у складних умовах місцева влада може вибудовувати більш системну підтримку підприємців.
Які рішення?
Доступність послуг в Одесі
Для порівняння доступності послуг МОСТ проаналізував кейси взаємодії бізнесу з Одеською міською радою.
Навіть просто відвідуючи сайт Одеської міської ради, місцевий підприємець одразу може побачити розділ “Бізнес” та інтуїтивно зрозуміти, що необхідну інформацію він може отримати саме тут.
Тут можна дізнатися детальну інформацію про актуальні грантові та навчальні програми для розвитку бізнесу, кредити, конкурси, отримати корисні посилання, доступ до чат-боту з інструкціями, телефонами й адресами, куди можна звертатися по допомогу.
Тобто, навіть підприємець-початківець може за кілька хвилин знайти необхідну інформацію, телефон або отримати інструкцію щодо подальших дій.
На ресурсах Одеської міськради процедура допомоги бізнесу, що постраждав від збройної агресії РФ, викладена максимально прозоро. Підприємцю не потрібно “оббивати пороги” чи розшифровувати складні юридичні формулювання, щоб зрозуміти свої права.
Зокрема, існує Міська цільова програма підвищення рівня конкурентоспроможності економіки м. Одеси, у якій прописано, що місто бере на себе частину фінансового тягаря, який виникає ще на етапі підготовки документів.
Мова йде про часткове відшкодування витрат на незалежну оцінку збитків. Підприємцю одразу повідомляють конкретну суму: бюджет громади компенсує 50% фактичних витрат на послуги оцінювачів, але не більше 100 тис. грн.
Така прозорість стосується і критеріїв відбору. В Одесі чітко визначено коло отримувачів допомоги — це юридичні особи та ФОП (малий та середній бізнес), що зареєстровані безпосередньо в місті.
Коли інформація подана у такому форматі, вона знімає зайві питання та корупційні ризики. Бізнесмен не шукає “входів” до кабінетів, щоб дізнатися про свої права, а просто слідує зрозумілій інструкції. Це і є реальна підтримка економіки, де допомога починається з якісного інформування на сайті міськради.
На сайті ж Херсонської міської ради очевидних посилань для бізнесу немає. Заходячи на офіційний ресурс, неможливо зрозуміти, як місто може допомогти підприємцю – натомість є окрема сторінка з портретами те регаліями заступників начальника Херсонської МВА.
Програма “Незламний бізнес” від Херсонської МВА
Одним із інструментів підтримки підприємців, про який повідомляє департамент економіки та інвестицій при Херсонській міській раді, стала програма “Незламний бізнес”.
Про підготовку цієї програми вперше повідомили на офіційних ресурсах Херсонської МВА лише у вересні 2025 року — майже через три роки після деокупації міста.
Згодом документ затвердили розпорядженням начальника Херсонської міської військової адміністрації від 18 грудня 2025 року №1095-р.
Він передбачає реалізацію заходів підтримки підприємництва у Херсонській міській територіальній громаді у 2026–2028 роках.
У департаменті економіки заявили, що збирали пропозиції від підприємців, аби врахувати їхні потреби в програмі. Проте точну кількість звернень у відповді на наш запит у відомстві не назвали, порадивши шукати цю інформацію на їхньому сайті.
Фінансування програми передбачене з міського бюджету. Згідно з документом, на її реалізацію планується виділяти 1,5 млн грн щороку. Загальна сума, якої потребує програма на три роки становить 4,5 млн грн.
Плани департаменту обмежені консультаціями та навчанням для бізнесу. Влада обіцяє інформувати про гранти, організовувати зустрічі з партнерами та популяризувати місцевих виробників у межах проєкту “Купуй херсонське”. Документ також передбачає участь підприємців у виставках і бізнес-форумах, допомогу у встановленні контактів з іноземними партнерами, розвиток інвестиційної інфраструктури, а також освітні та консультаційні програми — з фінансової грамотності, цифрового маркетингу, ведення бізнесу та підтримки ветеранського підприємництва.
В програмі не уточнюються механізми прямої фінансової підтримки підприємців, які зазнали пошкоджень через обстріли або втратили майно внаслідок бойових дій.
Для порівняння, за словами самих підприємців, один середній грант на розвиток бізнесу, який вони отримують від міжнародних програм, становить близько 180-200 тисяч гривень. Тож, річний бюджет міської програми підтримки підприємництва співмірний приблизно із 7–8 невеликими грантами для бізнесу.
Фактично нова програма лише дублює нинішню роботу департаменту — консультації та інформування. Тільки тепер на ту ж саму діяльність планують виділити ще більше грошей, ніж раніше.
Як підтримати бізнес: пропозиції від самих підприємців
На думку Олександра Власова, місто могло б запровадити низку відносно простих механізмів підтримки бізнесу.
Один із них — налагодження комунікації між владою та підприємцями.
“Найпростіше — це гаряча лінія саме для підприємців. Щоб люди могли подзвонити і отримати допомогу. Зараз же дзвінки можливі лише на гарячу лінію МВА і вони закінчуються тим, що оператори кажуть: ви підприємець — пишіть листа в департамент економіки. Я написав листа і відповіді не отримав», — говорить він.
На його думку, навіть за відсутності значних бюджетних коштів місто могло б запровадити прості механізми підтримки бізнесу після обстрілів.
Зокрема, мова може йти про організацію базової допомоги для підприємців, чиї об’єкти постраждали від атак: встановлення контейнерів для будівельного сміття, допомогу комунальних служб із прибиранням або закриттям пошкоджених вікон.
“Навіть якщо у міста немає грошей, можна шукати різні варіанти. Наприклад, безкоштовно встановлювати контейнери для сміття, якщо є витяг з ЄРДР про пошкодження після обстрілу. Або організовувати зашиття вікон за мінімальною ціною — лише за матеріали. І навіть лише тим, хто зараз працює і спплачує податки”, — говорить він.
За словами підприємця, місто могло б також застосовувати механізми відстрочки оплати для бізнесу, який відновлюється після пошкоджень.
“Можна зробити так: комунальне підприємство допомагає із зашиттям вікон і прибиранням, а підприємець оформлює договір і сплачує ці послуги пізніше — наприклад, через рік. Варіантів може бути багато”, — каже Власов.
На його думку, головна проблема полягає не стільки у відсутності коштів, скільки у відсутності системної координації.
“Сьогодні підприємцю після обстрілу доводиться самому шукати людей, машину, матеріали, домовлятися з майстрами. Це набагато складніше, ніж якби місто просто організувало цей процес через комунальні служби”, — пояснює він.
Власов також вважає, що комунальні підприємства могли б допомагати бізнесу і в питаннях безпеки — наприклад, з організацією захисних сіток або інших елементів захисту об’єктів.
“Наразі у мене є потреба закрити сітками три обʼєкти і тим самим убезпечити людей. Місто могло б просто надати підрядників, і бізнес через договори міг організувати ці роботи. Тоді об’єкти і люди працювали б у більш безпечних умовах”, — каже підприємець.
Ще одним напрямком підтримки, на його думку, могла б стати системна допомога у підготовці грантових заявок.
“Підприємці часто не розуміють, як працюють європейські гранти. Департамент економіки міг би збирати підприємців, проводити консультації, пояснювати умови програм, допомагати з підготовкою заявок”, — каже Власов.
Також він пропонує відновити роботу дорадчих органів підприємців при міській владі, щоб бізнес міг формувати спільну позицію та комунікувати її владі.
“Була ідея в мене відновити роботу громадської ради підприємців. Навіть написав звернення і почав розбиратися з порядком її формування. Але з’ясувалося, що у складі ради досі значаться люди, які зараз перебувають на території Росії, і є колаборантами. Тобто фактично вона не працює. Я хотів увійти до її складу разом з кількома підприємцями, щоб ми могли регулярно збиратися, обговорювати проблеми бізнесу, залучати фахівців і шукати рішення. Бо зараз у підприємців просто немає майданчика, де можна сформувати спільну позицію і донести її до влади”, — говорить Власов.
На момент публікації цього матеріалу стало відомо, що у Херсоні Раду підприємців офіційно розпустили. У міській військовій адміністрації визнали орган недієздатним: за останні чотири роки він не провів жодного засідання, а більшість із 23 членів втратили можливість входити до його складу через виїзд з міста, втрату зв’язку або колабораційну діяльність.
Ще одним можливим механізмом підтримки підприємець називає співпрацю з містами-побратимами та міжнародними партнерами.
“Херсон має налагоджені звʼязки, має міста-побратими. Загалом у багатьох містах за кордоном списують обладнання — наприклад, пекарські печі чи обладнання для кафе. Для них це вже старе обладнання, а для підприємців у Херсоні воно могло б стати можливістю відкрити або відновити бізнес”, — говорить він.
Власов переконаний, що місто могло б виступати посередником між підприємцями та муніципалітетами інших країн. Він пояснює це так: “Підприємець міг би звернутися і сказати: мені потрібна пічка чи обладнання для майстерні. Місто передає цей запит містам-побратимам, і там можуть знайти техніку, яку списують. Для нас вона буде набагато ціннішою, бо там якість, яка обслуговувалась і 10-15 років — це не завада. Це обладнання всеодно може бути краще ніж нове, але дешеве”,
І додає: “Влада могла б допомогти бізнесу з обладнанням в обмін на зобов’язання створити 1–2 нових робочих місця. Це була б виграшна стратегія для обох сторін”.
Чи дійсно ці рішення працюють?
Наразі оцінити ефективність більшості інструментів підтримки підприємництва у Херсоні складно. Вони лише починають реалізовуватися, або не мають публічної статистики результатів.
Підприємець Олександр Власов каже, що його бізнес зміг розвиватися передусім завдяки державним програмам та міжнародним грантам.
Зокрема, після участі у навчальній програмі USAID у Миколаєві він став одним із семи підприємців, яких відібрали для отримання гранту. За словами підприємця, на курсі навчалося близько 15 учасників, але фінансову підтримку отримали лише частина з них.
За отримані близько 180 тисяч гривень Власов відкрив у Херсоні власне виробництво слойки.
“Раніше ми купували її у Дніпрі, а тепер виробляємо тут. Це дозволило знизити ціну продукції для херсонців приблизно на 20%”, — говорить він.
Пізніше підприємець отримав ще один грант — близько 200 тисяч гривень від бельгійських партнерів. За ці кошти він закупив нові печі для виробництва хліба.
“Ми виросли в якості продукції. Хліб почав конкурувати з великими мережами — такими як Сільпо. Також з’явилися нові робочі місця — ми взяли на роботу трьох людей, хоча за умовами гранту мали працевлаштувати двох”, — розповідає Власов.
Крім того, підприємство отримало допомогу від партнерів із Нідерландів — два вживані тістоміси віком близько 10-12 років, які раніше використовувалися на виробництві, але перебували у хорошому технічному стані.
Також підприємець очікує на ще одну партію допомоги від британського фонду — генератор та оргтехніку загальною вартістю близько 8 тисяч доларів.
Завдяки цим програмам бізнес зміг розширити виробництво. Наразі у мережі підприємця працює 32 людини, а загальний обсяг залученої міжнародної підтримки перевищує мільйон гривень.
Окрім грантів, підприємство користувалося і державною програмою кредитування “5-7-9”.
“Загальнонаціональні програми працюють значно практичніше, ніж місцеві. Якби не кредити і гранти, багато бізнесів у Херсоні просто не змогли б вижити”, — каже Власов.
Досвід підприємців Херсона показує, що навіть у складних умовах прифронтового міста бізнес здатний відновлюватися, відкривати виробництва і створювати робочі місця.
Однак значною мірою це відбувається завдяки державним програмам та міжнародній підтримці.
Чи зможе місцева система підтримки підприємництва стати повноцінним інструментом відновлення економіки Херсона — покаже реалізація програм, які почали ухвалювати лише наприкінці 2025 року.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Пульс відновлення: 1-0», який реалізується ГО «Вікно Відновлення» за підтримки International Media Support. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію ГО «Вікно Відновлення» та International Media Support.
Джерело – Мост