Від листопада 2022 року у Херсоні фахівці управління містобудування та архітектури склали 190 актів про пошкодження міських будівель, які мають історичну та архітектурну цінність. Деякі з них російські військові обстрілювали кілька разів. Ми зібрали думки краєзнавців, архітекторів, містян про руйнування історичного центру Херсона і можливості його післявоєнної відбудови.
Вулиці з одно-двоповерховими будинками, фасади старовинних будівель, відреставрованих чи занедбаних — містяни називають цю частину — "старим Херсоном". Зараз – це сіра зона. Російська армія обстрілює середмістя з усіх видів озброєння, руйнує і випалює об’єкти культури.
"До серця дістають, коли розбивають наш любимий Херсон і історичні пам’ятники, так це прямо так боляче щодня слухати ці новини", — говорить місцева жителька Віра Дайченко.
"Звичайно, це стирання історії. Те, що ми все пам’ятали з дитинства, якісь наші пам’ятники, а тепер все зруйноване, дуже тяжко на це дивитись", — каже херсонка Антоніна Баглей.
"Пів міста повністю руйнується. На це дивитись боляче насправді. Річпорт наш теж, скрізь дроти обірвані, все зруйновано, жахливо", — говорить жителька Херсона Олена Маніло.
"Ой, біль такий. У мене свекруха була, в музеї працювала, то я ходила по цих музеях, по цих коридорах, бачила всі виставки. Цього зараз може й не бути", — розповіла Вікторія Ніконова.
Три будівлі Херсонського обласного краєзнавчого музею розташовані в історичному центрі. Всі – під ударами армії РФ. Пограбування колекції і обстріли музейних споруд, зведених у кінці 19 – початку 20 століть, — це вандалізм, говорить керівниця музею Ольга Гончарова.
За словами в. о. директорки обласного краєзнавчого музею, головний корпус закладу пошкоджений найбільше. З листопада минулого року було декілька влучань.
"Прильоти" були саме по будівлі: у нас зруйновані дах та стіни, пошкоджені господарські споруди, які навколо музею, й вони нам дуже необхідні і наш двір. Вони не тільки викрадають наші культурні цінності, ще вони руйнують саме будівлі музеїв. Вочевидь, вони хочуть зруйнувати нашу пам'ять, ідентичність, наші надбання і традиції, оце все вони хочуть стерти", — говорить Ольга Гончарова.
Історична частина Херсона була зруйнована на початку 20 століття білогвардійцями і пізніше — радянськими військами під час Другої світової війни, говорить краєзнавець Дементій Білий. На те, як "старий Херсон" знищують російські війська, він дивиться з жахом. Таке відчуття, що вони просто стріляють, обирають зараз уже просто якісь такі надзвичайно важливі будівлі для нашої історії і просто їх знищують, додав херсонець.
"Гімназія №20, яка була чоловічою, не просто історична пам’ятка, це місце нашої сили — найбільш знамениті херсонці вони закінчували її. Тепер будівлі нема. Морська академія також. Нещодавно готель "Європейський", далі пам’ятки 18 сторіччя – Катерининський собор, там, де була їх російська імператриця, приїжджала, його постійно піддають обстрілам. Свято-Духівський собор ще. Греко-Софіївська церква – церква 18 сторіччя, одна з найкращих перлин нашого міста, також піддавалась руйнації", — каже він.
У Херсоні – 192 пам’ятки архітектури, з них 178 – місцевого і 14 – національного значення. З листопада 2022 року фахівці управління містобудування та архітектури ОДА фіксують пошкодження внаслідок обстрілів армії РФ об’єктів культурної спадщини. Склали 190 актів.
Деякі з історичних будівель російські військові обстрілювали кілька разів, на кожен такий факт складається документ з фотофіксацією, розповіла заступниця начальника управління містобудування та архітектури – начальниця відділу планування територій, просторового розвитку та містобудівного кадастру ОДА Наталія Чернишева.
"Всі пошкоджені, бо розташовані в близькості біля лінії зіткнення – це річка Дніпро, і вони всі-всі зазнають пошкоджень. Дуже сумно і прикро це бачити, тому що це наша історія. Це знищення нашої історії, української ідентичності. Це зло, яке прийшло на нашу рідну Україну, на наше місто. Сказати, що вони прицільно, ні, вони просто знищують все, що бачать. Їм нічого це не варте, це для нас воно варте – наша історія", — каже Наталія Чернишева.
Ці дані, розповідає Наталія Чернишева, відправляють до Міністерства культури. Їх заносять у реєстр пошкоджених пам’яток. Співпрацюють з міжнародними та громадськими організаціями для фіксації порушень армією РФ положень Гаазької конвенції про захист культурних цінностей в умовах збройного конфлікту.
Також триває робота з встановлення табличок "Блакитного щита" ООН на об’єктах культурної спадщини, розповідає заступниця начальника управління містобудування та архітектури ОДА. Вона додала, що взагалі йде фіксація зруйнованих пам'яток не тільки облуправлінням, але ще є громадські організації, які фіксують як ЮНЕСКО, як ХЕМО. Також можливе звернення до міжнародних організацій.
"Збираємо документи, щоб подати до організації. Воєнізований загін, який організували на базі ЗСУ й вони допомагають встановлювати таблички "Блакитного щита". Ми хочемо подати наші пам’ятки по історії і архітектурі, щоб встановити ці таблички. Але через безпекову ситуацію є нюанси, чи зможемо це так швидко зробити. Для того, щоб потім ми могли подати в Гаазький суд для відшкодування, бо якщо не буде табличок, то це важко довести в суді, що саме це є пам’ятка, і порушена Гаазька конвенція", — говорить вона.
Історик архітектури півдня Сергій Дяченко входить до громадської організації, яка фіксує руйнування об’єктів культурної спадщини. В списку організації, говорить, – понад чотири сотні об’єктів, це не лише занесені у реєстр, а й ті, що мають відповідні риси. Наприкінці січня – у лютому 2026 року до нього внесли ще 30 будівель, пошкоджених армією РФ, говорить Дяченко.
"Саме втрата обличчя, того, за що ми саме боремось, бо ми боремось не за території, потрібно розуміти, ми боремось за свою культуру і за свою ідентичність історичну, за оці ось зв’язки, з тим античним світом, який нам подарував цю культуру. Вона на нашій території народилась, і саме тому це потрібно відроджувати, щоб довести, що культура народилась тут, а не там", — каже Дяченко.
Війна – це і трагедія, і можливість щось змінити, розповідає Сергій Дяченко. "Старий Херсон", який ми знали до повномасштабної війни, відрізнявся від того, яким він був у 90-х роках минулого століття. На думку історика архітектури, причина — у недбалому ставленні до пам’яток. Втім, зараз це ставлення змінюється.
"Ми нарешті по цих фотографіях руйнацій ми побачили, яке наше місто дійсно було красиве. Бо ми втрачаємо це зараз просто. І багато бажаючих є відтворити це. Якщо проводити таку цілеспрямовану роботу з херсонцями, з власниками цих будівель, то, можливо, багато з них погодились зараз там трошки більше заплатити за це, але відродити свою будівлю у тому стані, в якому вона була з самого початку, не в такому, як вона була до війни, а в такому, як вона проєктувалась, це теж цікаво", — розповідає Сергій Дяченко.
Попри щоденні атаки російської армії, містяни сподіваються на повоєнну відбудову історичного центру, збереження архітектурного обличчя міста. Херсонка Надія Соколовська каже, що буде сподіватись, що його все відбудують, й буде ще краще, ніж було.
"Музей, який розташований по Соборній, наш головний корпус, він є частиною архітектурного ансамблю, до якого входять сьогоднішня будівля художнього музею, і так званий Дім Соколова. Оце все був такий ансамбль культурний, мистецький і історичний, тому дуже тяжко дивитись на ці руйнування, але ми історики, і в нас є надія, ми знаємо, що війна закінчиться, всі війни на Землі закінчуються. Ми все це відновимо, відбудуємо, відреставруємо", — каже в. о. директорки обласного краєзнавчого музею Ольга Гончарова.
"Також є ансамбль фортеці Херсонської, забудови її, Палацової площі, який був першим ансамблем класицизму на півдні, був би таким якорем тяжіння, туристичним відродженням міста. І в Арсеналі можна було зробити величезний готель, якісь туристичні магазини, музей, багато чого за таким принципом я б робив. І відродити набережну, це теж необхідно, інакше місто не зможе існувати далі. Зараз ця можливість є: розробити новий генеральний план, який би враховував відродження об’єктів культурної спадщини, оцих ансамблів", — каже історик архітектури півдня Сергій Дяченко.
"Всі будівлі треба відновлювати обов’язково, це одне з важливих завдань. Це буде надважке завдання, але ставлення до минулого – це один з показників цивілізованості суспільства", — говорить краєзнавець Дементій Білий.
Джерело – Суспільне