У Херсоні 19 грудня під російський обстріл потрапив історичний центр Херсона, зокрема пошкоджена будівля у перуанському стилі. Архітектор Андрій Луцик у коментарі “Вгору” зазначив, що удари із РСЗВ є невибірковими, тобто це “акт тероризму” проти культурної спадщини міста.
Він додав, що в зоні ударів опинилася щільна забудова з об’єктами культурної спадщини — щонайменше кілька архітектурних пам’яток міста зазнали пошкоджень.
На фото з місця обстрілу видно, що пошкоджені будівлі в стилі німецького модерну, будинок Перуанських купців, а також будівлю ДРАЦСу.
“Усі ці об’єкти розташовані в самому центрі міста та є унікальними для Херсона й рідкісними для України загалом. Архітектура періоду модерну представлена переважно у великих містах – Харкові та Одесі, тоді як для Херсона такі будівлі мають особливу історичну та культурну цінність”, – сказав Луцик.
Він зазначив, що застосування РСЗВ у щільно забудованому історичному центрі не дозволяє точково завдати удару по військові цілі. Йдеться про невибіркове застосування зброї, а отже – про очевидні ознаки воєнного злочину. Цей обстріл є актом терору проти мирного населення та культурної спадщини міста.
За його словами, одноразові пошкодження уламком снаряда зазвичай піддаються реставрації, однак ситуацію ускладнює регулярність обстрілів Херсона. Окрім того, в деяких випадках пошкодження на будівлях залишають, як історичну пам'ять. Наприклад, європейський досвід більше про консервацію, ніж реставрацію.
Зараз треба мінімізувати шкоду від “прильотів”, без яких можливе подальше руйнування цих будівель через вологу й відсутність консерваційних заходів.
“Якщо не відновлювати хоча б огороджувальні конструкції – вікна, перекриття, елементи герметизації, то волога потрапляє всередину будівель. Це призводить до гниття дерев’яних балок, руйнування стін і поступового знищення опорних конструкцій”, – пояснив архітектор.
Повноцінна реставрація таких пам’яток наразі неможлива через безпекову ситуацію. Крім того, відновлення автентичних будівель є складним і дорогим процесом, що потребує рідкісних фахівців, наукових досліджень та відтворення історичних технологій і матеріалів.
Наразі єдино можливим кроком залишається мінімізація шкоди – проведення термінових консерваційних робіт, щоб зберегти пам’ятки до часу, коли їх можна буде повноцінно відновлювати.
Джерело – Вгору
