У Херсонському обласному художньому музеї імені Олексія Шовкуненка триває реалізація проєкту «Не/вкрадене. Штудії та омажі».
Нагадаємо, що проєкт реалізовується уже близько року, мета – привернути увагу до творів мистецтва, викрадених під час окупації міста.
Напередодні 3-ї річниці звільнення Херсона, у Львові відбулося відкриття виставки «ХЕРСОН: НЕ/вкрадене. Штудії та омажі», де були представлені роботи створені у межах проєкту.
Серед робіт, якими за останній час поповнився проєкт «Не/вкрадене. Штудії та омажі» – твір Макса Вітика. Про це йдеться у дописі на сторінці художнього музею.
Художника надихнула українська ікона, присвячена Георгію Змієборцю. Оригінал був викрадений російськими окупантами з Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка у листопаді 2022 року.
«Макс Вітик – українсько-американський геолог, топменеджер і художник, народився у Львові, а живе і працює в Києві. У 2022 році, з початком російського вторгнення в Україну, Вітик одразу занурюється у трагедію війни, а його творчість стає частиною українського культурного спротиву. Художник займається активним просуванням українського мистецтва у світі», – говорить про митця авторка та кураторка проєкту Олена Балаба.
На відміну від спокійного, дещо приглушеного тла оригінальної ікони, омаж виконаний на активному червоному полі. Цей колір символізує не лише мучеництво, а й колосальну енергію та напругу битви.
Поєднуючи традиційний сюжет із мовою сучасної абстракції, Макс Вітик пропонує сміливе переосмислення сакрального образу. Автор водночас узагальнює та психологічно поглиблює класичне зображення, робить канонічний образ гостроактуальним. Відмовляючись від деталізації на користь фактури та кольору, він перетворює персонажів на архетипи-силуети. У результаті робота постає як потужний маніфест перемоги добра над загарбницьким злом, – пишуть на сторінці музею.
У музеї також додали, що митець «витягнув» з ікони її енергетичний кістяк — ідею перемоги світла над темрявою — й одягнув її у форму, яка резонує з естетикою XXI століття: гучною, яскравою та фактурною.
Фото: Херсонський художній музей
Джерело – Гривна
