До тимчасово окупованого Генічеська, прибули представники російської політичної партії “Нові люди” з “неофіційним візитом”. За інформацією руху «ОПІР», справжня мета цього приїзду — кастинг серед місцевих зрадників для формування виборчих списків на майбутні вибори до держдуми рф, що заплановані на вересень 2026 року.
Таким чином Москва намагається створити ілюзію “демократичної інтеграції” загарбаних територій та легітимізувати окупацію в очах внутрішнього споживача.
Наразі у Генічеську спостерігається нетипове пожвавлення: туди з’їжджаються так звані “активісти” з усього тимчасово окупованого лівобережжя Херсонщини, сподіваючись отримати мандат. У лавах путінської “Єдиної Росії” місця вже давно розподілені між найбільш перевіреними та впливовими колаборантами першої хвилі, тому менш масштабні фігури шукають альтернативні шляхи до “влади” через інші кремлівські партії.
Зазначимо, російська партія “Нові люди” була створена у 2020 році як технічний проєкт кремля, так звана партія-спойлер, яку очолює засновник компанії Faberlic Олексій Нечаєв. Головне завдання цієї сили — акумулювати голоси ліберально налаштованої молоді та малого бізнесу, відтягуючи їх від реальної опозиції.
Попри нібито “прогресивну” риторику, фракція “Нових людей” у держдумі синхронно голосує з “єдиною росією” за всі ключові репресивні закони та підтримку війни проти України.
Лідер партії Олексій Нечаєв є одним із ключових фігурантів міжнародних санкційних списків. Проти нього ввели персональні обмеження Україна, США, Європейський Союз, Велика Британія, Канада, Швейцарія та Японія. Основні наслідки цих санкцій для Нечаєва включають блокування активів, заборону на в’їзд до більшості розвинених країн світу та повну економічну ізоляцію його бізнес-структур. Будь-які міжнародні транзакції або співпраця західних компаній з його структурами розцінюються як порушення санкційного режиму.
Участь партії Нечаєва у формуванні списків колаборантів у Генічеську є прямим доказом того, що вона продовжує виконувати роль інструменту Кремля в спробах легітимізації загарбницької політики.
Джерело – Гривна
