У Верховній Раді України є намір обмежити деякі права журналістів, які зараз вони мають під час збирання інформації.
Про це можна судити, вивчаючи положення законопроєкту №5628 “Про захист персональних даних”, який був зареєстрований ще у червні і розгляд якого нардепи збираються розпочати незабаром.
Зокрема, у статті 11 документу зазначається: якщо людину фотографують, знімають на відео чи ведуть аудіозапис у публічному просторі, необхідно попередньо спитати на це дозвіл у цього громадянина.
Норму у цій статті для видання “Детектор медіа” коментує юрист, заступник директора Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), член Незалежної медійної спілки Ігор Розкладай.
Це дещо змінює звичну картину зі статті 307 Цивільного кодексу, яка передбачає активну незгоду самої людини. Тепер обов’язково питати "чи ви дозволяєте?", перш ніж фотографувати чи записувати людину, - зазначає Розкладай.
Також увагу правозахисників привернув наступний фрагмент законопроєкту: “оприлюднення є пропорційним відносно легітимної цілі, яка переслідується, враховує принцип поваги до суті права на захист персональних даних та передбачає належні та відповідні засоби захисту основоположних прав та інтересів суб’єкта персональних даних”.
Тобто, коли документ схвалять у Раді, операторам слід бути дуже уважними, аби до їх об'єктивів не потрапило “чого не слід”.
Недостатньо артикульованою, як на мене, є норма щодо журналістських розслідувань. Так, зараз можна вийти із загальних принципів суспільного інтересу, але хотілося б, щоб у законі була чіткіша норма щодо журналістського відеознімання з метою виявлення суспільно важливої інформації, - резюмує пан Розкладай.
Можна припустити, що ці нововведення з'явилися не на пустому місці: адже останнім часом багато хто з депутатів Верховної Ради висловлює своє роздратування і навіть обурення, коли представники ЗМІ їх фотографують або роблять відеоролики у присутності “слуг народу”.
Джерело – Вгору
