Як відомо, Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" був прийнятий Верховною Радою 25 квітня 2019 року. Документ передбачав, що законодавчі норми будуть запроваджуватися поетапно. Зокрема, зміни в статті 30 Закону вступили в силу тільки 16 січня 2021 року.
Вони припускають, що підприємства, установи та організації усіх форм власності, підприємці й інші суб’єкти господарювання мають здійснювати обслуговування та надавати інформацію про товари і послуги, зокрема через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, українською.
Отже, сьогодні, 16 лютого, минув рівно місяць після того, як відповідні норми почали діяти. Безумовно, багатьох читачів цікавить, як, зокрема, підприємствами виконується мовне законодавство у Херсоні.
Щоб з'ясувати, що саме змінилося (і чи змінилося) в херсонських магазинах, закладах громадського харчування, на вулицях, ми, прихопивши з собою фотоапарат, вирушили в "мовну" подорож по мікрорайону Шуменський.
Першим пунктом став один із супермаркетів мережі АТБ - однієї з найпопулярніших і найвідвідуваніших серед українців. Навіть побіжного аналізу полиць з товарами виявилося досить, щоб з'ясувати: виконувати вимоги закону тут або не поспішають, або не бажають. Інакше як пояснити, що, наприклад, у відділі косметики та парфумерії левова частка товарів повністю позбавлена маркування державною мовою: домінує тут російська. Так, торгові марки відомих фірм, які виробляють зубну пасту ( "Blend-a-med", "Sanino", "Aquafresh" Colgate "і т.д.) марковані виключно російською мовою.
Справедливості заради відзначимо, що подібна картина спостерігається і в інших магазинах, які торгують косметичними засобами - у тому числі, в мережі "Сільпо" і в профільній "Eva".
Що ж стосується обслуговування касирів, то на цих об'єктах українську мову переважною мірою використовували вже задовго до вступу в силу змін до законодавства.
Прямуємо далі - до центру мікрорайону, де концентрація підприємницької діяльності найбільш висока. Одразу ж звертає на себе увагу засилля неукраїномовних вивісок, табличок, оголошень та інших написів. В основному вони, звичайно, російською, але дуже часто можна зустріти і, наприклад, англомовні зразки (а це, до речі, теж порушення закону).
Не можна не згадати, що у власників усіх цих бізнесів був рік і майже дев'ять місяців, щоб виправити ситуацію, але, схоже, до закону більшість з них поставилися, м'яко кажучи, поблажливо: він для них, що називається, не писаний!
Тим часом, як повідомили в Офісі Уповноваженого із захисту державної мови ( "мовного омбудсмена") Тараса Кременя, на 11 лютого надійшло 605 скарг і звернень громадян: їх не обслуговували українською мовою в установах сфери обслуговування.
Що ж стосується зміни вивісок і табличок - то цей процес проходить з явним скрипом не тільки в Херсоні, але і в багатьох інших населених пунктах - в основному на Півдні і Сході.
Так, харківський громадський активіст Вадим Поздняков розповів у інтерв'ю одному з видань: "Якщо відкинути вивіски латиною, а дивитися лише на українськомовні та російськомовні, то ситуація 50 на 50. Деякі заклади змінили їх нещодавно. Але після 16 січня це не набуло масового характеру, що мене здивувало. Вважав, що після запровадженням норм власники та працівники легше впораються з візуальною частиною. На обслуговування українською не переходитимуть. Але вийшло навпаки. Почали обслуговувати українською, але вивісок не змінили. Обійшовши декілька мікрорайонів і трохи центру, зафіксували понад сотню порушень. Переконаний, що протягом місяця чи кількох побачимо декілька тисяч. Маємо їх зафіксувати і надсилати до уповноваженого".
У свою чергу, українська влада підкреслює, що до пори до часу не збирається застосовувати "драконівські" заходи по відношенню до недобросовісних підприємців. І, хоча законодавець встановив за відповідні порушення штраф - від 5,100 до 6,800 гривень, - складати протоколи на порушників не поспішають.
Також навряд чи можна очікувати на рейди "мовних патрулів" у чорних плащах і окулярах, які будуть "кошмарити" за вивіски і недержавну мову.
“Наше головне завдання - не штрафувати, а максимально допомогти сфері обслуговування. І у цьому ми хотіли б бачити представників бізнесу нашими партнерами”, - зокрема, зазначив нещодавно Тарас Кремінь.
P.S. Використані в матеріалі назви фірм і торгових марок застосовувалися в якості ілюстрації ситуації з дотриманням норм законодавства і не носять рекламного або антирекламного характеру.
Фото Миколи Овчаренка
Джерело – Вгору