Кожен з нас мимоволі опинявся в ситуації, коли колега виявляв емоції сльозами або попутник у поїзді плакав півдороги, чи подруга, ридаючи, розповідала вам про труднощі в її житті, або чоловік виявив хвилинну слабкість і поділився прихованим. Погодьтеся, ситуацій бувало багато.
Не дивно, адже сльози – це природний захисний рефлекс будь-якої людини. З їх допомогою новонароджені коммунікують з матір'ю, а дорослі – реагують на позитивний або негативний стрес. І зовсім не важливо, якими емоціями викликані сльози – позитивними або негативними – вони допомагають ефективніше позбутися від напруги і відновитися будь-якій людині. Однак нам, спостерігачам ці незручні моментів, іноді не дуже зрозуміло як же саме поводитися, опинившись поруч. Психолог Марина Журбенко розповіла, як правильно реагувати на сльози інших людей.
"Перш, я хочу сказати, що сльози бувають викликані різними емоціями і проявлятися від стану відчаю, печалі, горя, радості, тривоги, болі, сміху і так далі. Найнебезпечніші, на мій погляд, сльози жалості до себе, оскільки саме вони часто стають причиною затяжної депресії або дистимии. Важливо постаратися їх відчути і побачити, оскільки від цього залежать всі подальші дії спостерігача", – пояснила експерт і назвала перші важливі дії в цій ситуації.
По перше, потрібно дати людині заспокоїтися. Постарайтеся не акцентувати увагу на сльозах. Чи не кидатися в магазин за серветками, яких не виявилося під рукою або в аптеку за заспокійливими. Досить просто сісти поруч і мовчки налити води в склянку.
По-друге, стати активним слухачем і постаратися при цьому бути в зоровому контакті. Якщо людина перебувати у майже істеричному стані – встановіть зоровий контакт, створіть для нього умовну безпеку, або заборону на слушні агресивні дії. У будь-якому випадку, продовжуйте слухати, не сперечаючись, не перебиваючи, не вмовляючи ні в чому, що б не трапилося.
По-третє, поставте йому запитання: "Чим я можу тобі зараз допомогти?". У цей момент най крихітніша послуга може бути набагато ціннішою, ніж всі погладжування разом взяті. Якщо це колега – можна запропонувати допомогу в проєкті, якщо подруга – запропонувати спільне чаювання або прогулянку, щоб вона змогла відвернутися, якщо попутник – можна запропонувати хустку. Але, знову ж таки, не варто забувати про можливі збитки. У ситуації, коли ви реально не можете надати послугу, попросіть допомогти того, хто може це зробити. Адже дуже нерозумно віддавати останні гроші, коли вони могли стати, наприклад, проїздом для вас самих.
Останнє і найважливіше: Якщо ви стали свідком чиїхось сліз, за жодних обставин не радьте нічого і не оцінюйте нікого. Ваше завдання полягає в тому, щоб розділити стан того, хто плаче і дати чітко зрозуміти, що ви співпереживаєте йому і розумієте як йому погано.
"Повірте, менше всього на світі в цей момент йому хочеться слухати про те, як він неправильно поступив в тій чи іншій ситуації. Аналізувати чому так сталося зовсім не на часі. Більшість з нас і так знає де і в якому місці він схибив", – пояснила Марина.
За словами психолога, коли ми домовляємося про правила в розмові та відверто говоримо про ті місця, на які не можна натискати через надмірну чутливість – ми будуємо найміцніші і тривалі стосунки. А якщо ще й дотримуватися всих цих правил і щодо до себе, то можна запустити свого внутрішнього терапевта, а він здатний надати ту ж допомогу, що і психотерапевт.
Джерело – Вгору
