Слідчий суддя Херсонського міського суду Дмитро Гонтар відмовив слідчому в арешті 87 об’єктів комунальної власності, виставлених на продаж, серед яких – приміщення бібліотек та пам’ятки історії, архітектури.
Нагадаємо, депутати міської ради проголосували на сесії за приватизацію 87 об’єктів комунальної власності. Готувала проєкт цього рішення Аліса Вербицька - начальниця управління комунальної власності Херсонської міської ради. Але згодом виявилося, що на депутатських комісіях розглядався та затверджувався зовсім інший перелік, з 12 приміщень. Інший, «оновлений» варіант, роздали депутатам буквально за лічені хвилини перед початком голосування. Більшість з них навіть не подивилися у вкладку, на перелік, адже думали, що виправлено лише назву питання в порядку денному (до нього додали два слова: «малої приватизації»). Тому депутати вважали, що підтримують приватизацію 12 приміщень (частина з яких – склади, які підприємці давно вже орендують), а виявилося – погодили продаж аж 87 об’єктів. Навіть тих, що займає відділ з питань цивільної оборони, який є структурним підрозділом виконавчих органів тієї ж самої міськради. Цей відділ має забезпечувати максимально оперативне і всеохоплююче оповіщення громадян про виникнення надзвичайних ситуацій різного характеру: від стихійних лих і терористичних атак до загрози військового конфлікту!
Загальна площа всієї цієї нерухомості понад 15 тисяч квадратних метрів, а сума, яку хочуть отримати в результаті торгів, - лише 17 мільйонів гривень. Тобто, приміщення виставляють на продаж приблизно за 44 долари США один квадратний метр – що, принаймні, в десять разів дешевше найскромнішої нерухомості десь на відлюдькуватій околиці Херсона. У перелік, крім бібліотек, потрапив цілий ряд воістину надзвичайно привабливих приміщень, більшість яких розміщено в центрі міста, частина будівель - пам’ятки історії та архітектури.
За фактом підроблення офіційного документа рішення Херсонської міської ради від 20.12.2019 №2256 «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації» відкрито кримінальне провадження. Попередня кваліфікація злочину - ч. 1 ст. 366 (Службове підроблення) та ч. 1 ст. 364 (Зловживання владою або службовим становищем) Кримінального Кодексу України.
Всі ці «об`єкти малої приватизації» визнані слідством речовими доказами. А потім правоохоронці разом з представниками прокуратури звернулися до суду з клопотанням накласти на них арешт, тобто – заборонити відчуження (продаж/приватизацію) речових доказів.
Але це виявилося не просто, бо суддя Дмитро Гонтар спочатку повернув прокурору клопотання для усунення недоліків. Треба було надати до матеріалів клопотання всі витяги в повному обсязі, які підтверджують право власності громади на ці приміщення. Суддя надав на підготовку всіх цих документів 72 години.
Прокуратура направила запит до Херсонської міської ради щодо надання необхідних документів, але у зазначений термін відповідь не отримали.
Тому знову звернулися до суду з клопотанням накласти арешт на вищезгадані об’єкти, адже, цитуємо: «у діях невстановлених осіб вбачаються ознаки протиправних дій, спрямовані на незаконне заволодіння комунальним майном» і є загроза, «що комунальні об`єкти нерухомості, будуть протиправно відчужені на користь третіх осіб».
Однак Дмитро Гонтар це клопотання залишив без задоволення.
Серед позиції судді, по-перше: те, що міськрада не надала відповідні документи на об’єкти у визначений термін – це не аргумент, адже «слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації…».
По-друге: «відсутні дані які вказують на здійснення службового підроблення, відсутні документи які б вказували яким чином воно вчинялась, хто його вчиняв та з яких мотивів».
І третє: «слідчий просить накласти арешт на об`єкти нерухомості, які на думку заявника були безпідставно включені до переліку об`єктів, що підлягають приватизації так і на ті об`єкти, які були внесені, на розгляд комісії першочергово, без пояснення необхідності накладення арешту, в тому числі і на це майно».
Ось якось так.
Правоохоронці подали апеляційну скаргу на це рішення судді.
Джерело – Вгору
