Дмитро Феліксов – співзасновник і генеральний директор компаній VIRUS Music і Concert.ua. Перша вже 20 років займається організацією концертів різного рівня, друга – один з найбільших квиткових операторів, титульний партнер наймасовіших концертів, що проводяться в Україні.
24 Канал зустрівся з Дмитром, щоб поговорити про музичну індустрію, успішні кейси і проблеми концертних організаторів.
- Що заважає вам як компанії рости далі?
- Інфраструктура – вірніше, її відсутність. Дуже мало концертних майданчиків. Зокрема, не в Києві їх взагалі катастрофічно мало, а в Києві не вистачає майданчика на 15-20 тисяч. А він може створити новий ринок подій, які тут не проходять, і дасть можливість приїхати артистам, які сюди не приїжджають, тому що для них немає локації.
Друге вузьке місце – це законодавство. Воно дуже недосконале і скоріше не допомагає, а реально заважає розвиватися.
- У яких саме моментах?
- Ключове питання – це ПДВ. Його не повинно бути, цей податок взагалі не природний для культури. Культурний продукт створюється без собівартості, на яку ви робите додану вартість. Автор і виконавець, за великим рахунком – творець чогось "з повітря". 20% податку є, по суті, податком з обороту – і він непомірно високий для цієї галузі. Його немає практично ні в жодній цивілізованій країні світу, яка розуміє, що це ж не просто про шоу-бізнес – це про цілий культурний сегмент.
- А в Україні взагалі є концертна індустрія?
- Вона дуже слаборозвинена. З боку держави уваги дуже мало, а комерційні організації, як ми, розвиваються швидше всупереч. Тобто шукають можливості, щоб якимось чином вижити і надавати прискорення самим собі і тим, хто поруч з нами. Буквально на днях ми обговорювали з колегами цю тему – щороку в такій країні, як наша, повинен з'являтися хоча б десяток класних артистів, кожен з яких може зібрати тисячу глядачів. У них повинні писатися пісні, з'являтися кліпи. А цього не відбувається.
Аlyona Аlyona – чи не єдиний великий артист, що з'явився в Україні протягом останніх двох років
- А чому?
- Причин безліч. У тому числі обмеженість українського ринку і відсутність закону про меценатство. Неможливо приватним бізнесам інвестувати у це – просто з прибутку дотувати розвиток культури, музейного та музичного напрямків, інфраструктури. Все зводиться до того, що розвивається тільки те, у що окремо взятий продюсер або комерсант вірить – і він готовий у це вкласти якусь кількість часу і грошей. А у великих країнах, які ми беремо за зразок, це відбувається по-іншому: є меценати, є пільги, спрощене ведення бізнесу і більш широкі ринки.
- Скільки в Україні об'єднань концертних організаторів? І що вони роблять – крім того, що об'єднуються?
- Я перебуваю в двох. В обох тільки з однією метою: щоб вплинути на зміну українського законодавства в частині оподаткування і в частині закону про гастрольну діяльність.
- І виходить встановлювати діалог з державою?
- Складно. Тобто поки результатів немає. Зараз ми змушені платити великі податки – і не отримуємо їх назад в індустрію. Ми функціонуємо в рамках існуючих законів, багато з яких спірні або просто не працюють, тому що написані або дуже давно, або дилетантами.
- З державою – все зрозуміло. Відсутність інвестицій з боку бізнесу – це тому що гра занадто «вдовгу»?
- У тому числі. І у що інвестувати?
- У майданчик на 15 тисяч. Скільки днів на рік він буде зайнятий, до речі?
- Мало. Концертів 30-50 в рік. Він відіб'ється тільки через 15-20 років. А ви як інвестор розумієте, що краще за ті ж гроші побудуєте офісний центр – і відіб'єте гроші за 6-8 років. А враховуючи, що вам ще потрібно створювати контент, виробляти шоу, є податкове навантаження і повна непередбачуваність ... Організація концерту і всі супутні ризики розраховуються набагато складніше, ніж надання будь-якої іншої послуги. Якщо ви займаєтесь пошиттям одягу, то можете спочатку продавати його дорого, потім дешевше дискаунтерам і так далі, поки не продасте всю колекцію. З концертами такої опції немає. Припустимо, організувати концерт коштує мільйон гривень. Ви вкладаєте свої кошти, а продаєте квитків тільки на 500 тисяч – все, ваші гроші згоріли.
Аншлаговий концерт у клубі Bel etage
- Поставлю пару абсолютно споживчих питань. З чого складається вартість квитка?
- Скоріше, вартість замовлення: вартість квитка, встановлена організатором, і сервісна націнка. Ми не можемо, на відміну від торгових мереж, встановлювати вартість на кінцевий товар. Наприклад, одна і та ж пляшка води в супермаркеті коштує 8 грн, на заправці – 15 грн, в кафе – 25 грн. Ціна на неї залежить від місця і способу продажу. У нашому випадку є встановлена ціна організатора, яку ви бачите, і плата за сервіс квиткового оператора. У неї входить все: наша собівартість, витрати на еквайринг, на розвиток, на рекламу.
- Чому так складно повернути гроші за квитки в разі скасування концерту?
- Група "Мумій Тролль" з великим сольним концертом виступить у Києві
24 лют , 13:17
- Повернення квитків передбачене законом тільки в одному разі – через скасуванні заходу. І закон дуже чітко вказує, хто повинен повертати гроші за квитки: організатор події. Якщо у вас просто змінилися плани, здати квитки ви не можете – принаймні, закон цього не передбачає.
Квитковий оператор – це посередник між глядачем і організатором, він не зобов'язаний повертати гроші за квиток. Але ми розуміємо цю споживчу біль – і домовляємося з багатьма організаторами про те, щоб вони давали нам дозвіл на повернення на прохання клієнта. Якщо на подію дозволене повернення, в разі скасування заходу або просто за вашим бажанням ви в особистому кабінеті натискаєте "Повернути квиток" – і вам повертаються гроші на банківську картку (за вирахуванням комісії за послугу).
- А якщо такий домовленості немає?
- Якщо за скасування заходу організатор уповноважить нас повернути ці гроші і надасть їх, то ми включаємо послугу автоповернення. Тоді глядач не платить ніяку комісію – він отримує номінальну вартість квитка повністю.
- Яка ймовірність не встигнути купити квиток через солд-ауту? Наприклад, у Європі розпродаж квитків за пару місяців до заходу – норма, а у нас? Всі купують в останній момент?
- Все залежить від типу подій. Якщо це дитячі події, то дуже багато продажів саме в кінці – за день-два до. Якщо це рок-концерт, значна частка квитків продається в перші кілька днів, тому що там фанатська аудиторія і важливий сам факт відвідування більше, ніж ціна і час очікування події. Обмежуючим фактором є непередбачуваність планів. Саме тому ми всім організаторам пропонуємо функцію повернення коштів – вона дуже допомагає на довгих проєктах. Наприклад, ви зараз можете купити квиток, гарантувати собі місце в залі – і знати, що в разі зміни планів зможете повернути 90% його вартості. Тим більше, що потім квитків може і не бути або вони подорожчають. На концерти на таких майданчиках, як Палац спорту, Олімпійський, Stereo Plaza ціни, як правило, піднімають.
- Чому і хто? І скільки може бути хвиль підняття цін?
- Організатори. Немає жодної методології – кожен діє на власний розсуд. Це залежить насамперед від попиту. Знову-таки, в цьому наша експертиза. Ми робимо прогноз продажів, прогноз попиту – і на основі цього пропонуємо ціноутворення.
- Чому в Україну з гастролями постійно приїжджають одні і ті ж самі артисти? Чому сюди не доїжджають умовні Rammstein, а інші великі групи – тільки з турами до 25-річчя творчості?
- Однієї відповіді немає. По-перше, податки. У нас квиток буде коштувати на 40% дорожче, ніж у Європі, на будь-якого з цих артистів. З 1 долара гонорару артиста нам потрібно заплатити 20% ПДВ, потім – 15% податку на відправку грошей за кордон і 1.5% військового збору. І в залежності від того, платимо ми безпосередньо артисту або компанії – 18% ПДФО. Так ось, якщо порівнювати навіть з Росією, у них усіх цих податків не буде. За артиста вартістю 1 долар вони платять 1 долар, а ми заплатимо 1.5. Це перекладається на ціну, промоутер рахує – і розуміє, що це елементарно невигідно. Ви не зможете відбити концерт тут. Або ви встановите такі ціни на квитки, що Facebook-громадськість скаже: "Та ви з глузду з'їхали? Ми до Варшави з'їздимо за ці ж гроші".
Культові Massive Attack з першим виступом в Україні – на 30-му році існування групи
- А самі артисти виставляють для України той самий гонорар, що і для європейського ринку?
- Може бути і вище через логістики – і це друга причина. Україна знаходиться в кінці Європи в розумінні агентів. З Варшави до Києва групі потрібно приїхати – і повернутися назад. Чому дуже часто до нас приїжджають ті артисти, які їдуть в Росію? Тому що артист їде за маршрутом Варшава – Київ – Мінськ – Москва – Санкт-Петербург – Прибалтика. Чи навпаки. Тоді вони не втрачають день в дорозі, а день в дорозі – це транспортні витрати, люди. Це все те, що в кінцевому підсумку ускладнює вартість і, що важливо, забирає цей день у артиста.
І третя причина – інфраструктура. Умовні Rammstein, звичайно, виступали б тільки на Олімпійському. Але для багатьох інших актуальне це питання. Є артист – немає майданчика, є майданчик – дорогий артист. Ці комбінації часто не збираються.
- А впливає те, що у нас немає ані представництв основних мейджор-лейблів, ані Live Nation?
- Піратство? Впливає. Якби артисти бачили звідси значні доходи по цифрі, вони б розглядали Україну в тому числі і за цим критерієм як привабливу. Тут не платять авторські! Це інша частина шоу-бізнесу, яка мене не стосується, але я точно знаю, що там великі проблеми. Навіть коли їх стягують, їх не виплачують.
А тепер уявіть, ви менеджер Rammstein. Ваша група не може їздити нескінченно – 60 концертів за рік ваш ліміт. А пропозицій – 250, і серед них – Україна. І йдемо по ряду критеріїв. Гонорар: такий самий гонорар – припустимо. Мінус день через логістики – ладно. Авторські – Боже збав, які авторські з цієї країни?! Цифра – які у нас доходи по цифрі? На рівні математичної похибки? З такими показниками, може бути, на третій рік туру і заїдуть.
Live Nation були б присутні і тут, але інфраструктура – їм нема де розгортатися. Немає майданчиків в інших містах, щоб вони могли організовувати хоча б 20-30 подій на рік. Наприклад, зараз Стінг об'їде пів-Росії, а до Києва потрапляє тільки тому, що туди їде.
- Він теж в п'ятий раз приїжджає.
- У тому й річ. Беруть перевірених, яких вже встигли полюбити, не ризикують. Це бізнес – ви виставляєте на прилавок те, у що вірите.
- Добре, але є кейс Imagine Dragons. Група вперше в Україні – і збирає 60 тисяч. Це їх найбільший майданчик у всьому світі, якщо не помиляюся.
- Тут якраз однією з причин успіху була і наша робота як оператора. Знаєте, є такий принцип – хвіст виляє собакою? У перший раз ми запустили електронну чергу на таку подію – і сама черга спровокувала зростання цієї черги. Вона викликала такий хайп, що всі різко встали в цю чергу і почали заздалегідь купувати квитки. Це допомогло нам продати і зібрати більше, ніж планувалося. У цьому і є цінність оператора: ми підвищуємо ефективність.
Джерело – Вгору