У п'ятницю, 21 лютого, весь світ відзначав Міжнародний день рідної мови. Свято було засноване рішенням 30-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в листопаді 1999 року і з 2000 року відзначається щорічно для захисту мовного і культурного різноманіття.
Сайт "Сьогодні" поспілкувався з доктором філологічних наук, професором Зіновієм Партиком про те, як розвиватиметься українська мова найближчими десятиліттями.
- За класифікацією ЮНЕСКО, українська належить до благополучних мов, тобто таких, які не зникають. Проте через глобалізацію мова змінюються, вбирає в себе запозичення з англійської, російської. Це є загрозою для української мови?
- Справді, мови змінюються, зникають. Наприклад, ЮНЕСКО встановила, що за тиждень чи два зникає приблизно одна мова. За різними підрахунками, існує від 3000 до 6000 мов. Є мови, якими говорять дуже малі колективи людей, а є мови, якими говорять мільярди.
Щодо появи в українській мові американізмів чи росіянізмів. Це абсолютно нормальний, традиційний для будь-якої мови процес, особливо в час глобалізації. Мова має свої внутрішні засоби, які дають змогу такі новотвори приймати чи відкидати. Є такий закон економії мови: залежно від частоти використання слів, вони або прийматимуться, або відкидатимуться. Наприклад, розгляньмо слово "локація". Років 10-15 тому його ніхто не вживав. А тепер його використовують дуже активно, воно почало входити до нашого щоденного лексикону. Втім, мові це абсолютно нічим не загрожує, бо кожна мова має ядро (так званий словник-мінімум), що містить приблизно 3000 найчастотніших слів. Так ось, на ці слова нові запозичення, як правило, не впливають або впливають найменше.
- Як, наприклад, за 50 років мова може змінитися, увібрати в себе нові слова?
- Відповісти на це конкретною цифрою неможливо. Але, справді, за 50-100 років певні зсуви у словнику-мінімуму можна помітити. Проте за такий проміжок часу мова залишається більш-менш стабільною. Суттєвіші зміни відбуваються за тисячу, півтори років. Наприклад, існувала старогрецька мова, а зараз цієї мови немає, а є новогрецька. Так само зі староруською мовою, яку використовували в Русі тисячу років тому. Якщо порівняти її з сучасною українською мовою, то багато що змінилось: за такий час відбувся серйозний вплив на словник-мінімум. Проте приблизно перша тисяча найчастотніших слів, наприклад, "бути", "і", залишилися і через тисячоліття.
- Українська мова зараз зазнає більшого впливу російської мови чи англійської?
- Зараз надзвичайно поширилося вивчення англійської мови, більше з’являється курсів англійської. Поступово її ставатиме більше.
Зрозуміло, що на півдні та сході країни залишається більший вплив російської мови. Але цей вплив поступово зменшуватиметься. Вплив англійської зростатиме, оскільки бар’єрів на кордоні немає, українці можуть вільно мандрувати Європою, світом. А зараз у переважній більшості країн мовою міжнаціонального спілкування є англійська. Тому тут ситуація чітка і прогнозована. Але такого, що через 100 років українці розмовлятимуть англійською, зрозуміло, не буде.
Рідною мовою для українців залишиться українська, як для японців – японська. До неї додасться мова міжнародного спілкування – англійська.
- Минулого року до українського правопису внесли зміни. Скільки часу треба, щоб ці норми стали буденними, увійшли у вжиток?
- Вже кілька таких змін у правописі було наприкінці 90-х, зокрема з вживанням літери "ґ".
Нові зміни, зокрема, передбачають паралельне вживання двох форм одного і того ж слова – "міт" або "міф", "Афіни" та "Атени". На мою думку, цей правопис через такі паралелізми є, очевидно, перехідним до іншого правопису, який повинні прийняти через 10-20 років. Думаю, наступний правопис ще більше відтворюватиме норми, прийняті ще в 30-х роках минулого століття.
Джерело – Вгору
