Що ви знаєте про Ісаака Айзеншера?
Мабуть, зовсім нічого. Це художник, кандидат мистецтвознавства, який жив у Ленінграді, творив, викладав, написав книжку. Але народився ж він у нас, на Херсонщині! У Херсонському художньому музеї краєзнавець з Нововоронцовки Андрій Селецький 6 листопада познайомив із результатами своїх дворічних досліджень — про творчість і життя Ісаака Айзеншера. А й справді, хто такий Ісаак Айзеншер?
 |
«Згадки про нього були в історії українського мистецтва, - розповідає заступник директора музею з наукової роботи Владислава Дяченко, - але фактично на Херсонщині він був повністю забутий. Художник достатньо яскравий і високопрофесійний, який зробив внесок у розвиток мистецтва ХХ сторіччя перш за все як графік, як автор книги, присвяченої офорту. Він художник єврейського походження, і його творчий доробок тісно пов'язаний з історією страждань єврейського народу».
Про початок досліджень
Почалося все абсолютно випадково: у 2017 році Андрій Селецький, займаючись краєзнавчими дослідженнями, на одному з художніх сайтів знайшов згадку про Ісаака Айзеншера — художника, офортиста, графіка, який народився... у Нововоронцовці. «Для мене це було величезним подивом, - розповів краєзнавець, - бо Нововоронцовка відома різними особистостями, але художників — жодного! До того ж, єврейського походження - Нововоронцовка мала до революції досить великий відсоток єврейського населення, і це така біла пляма, яку не досліджували, не вивчали. Це для мене стало неабияким відкриттям, і я почав активно моніторити Інтернет щодо цього художника. Але інформації — нуль: маленькі згадки, маленькі приміточки. І я почав збирати по «зернятках».
Про що довідався дослідник
Ісаак Якович Айзеншер народився 27 грудня 1900 року в єврейський родині. Ким були його батьки — невідомо. Але в Нововоронцовці збереглися місяця, пов'язані з його життям - будівлі синагоги та школи, куди ходив майбутній художник. Ймовірно, тут він зустрів революцію, пережив громадянську війну та єврейські погроми. Про це - цикл його гравюр «Погром на Україні», які не датовані, але на яких упізнавані наші степи.
Далі — велика біла пляма, наступна згадка — рік 1930-й, коли Айзеншер закінчує Академію мистецтв у Ленінграді. Коли він приїхав у місто на Неві, чим займався, коли вступив - невідомо. Невідома навіть назва його дипломної роботи.
 |
У 1920-30 роки Ісаак Айзеншер створює гравюри, екслібриси, листівки, обкладинки до книжок. У 1939-му виходить книга його авторства «Техніка офорту» - кажуть, що незважаючи на свою бібліографічну рідкість, вона досі залишається актуальною.
Під час війни, у 1943-му, його призвали до війська - у піхоту. І цей факт викликає у дослідника подив, бо у той час всі художники працювали лише в пропаганді. Як і де воював — це теж невідомо, але повернувся з війни живим і неушкодженим.
У 1948 році Ісаак Айзеншер запатентував винахід, пов'язаний з технікою офорту, а 21 жовтня 1952 року помер, похований на Преображенському цвинтарі в Санкт-Петебурзі. Чи були в нього діти, родина — невідомо. Дуже багато чого невідомо.
«Відсутність доступної інформації дає мені надію і зобов'язує дізнатися про Ісаака Айзеншера якомога більше, - не занепадає духом Андрій Селецький. - Я впевнений, що сьогодні одним художником на Херсонщині стало більше, а у Нововоронцовці художник з'явився».
Про експонати
За час свого дослідження краєзнавець зміг придбати (сам і за допомогою небайдужих людей) створені художником листівки, його книгу. А ще презентував «діамант» своєї колекції - оригінал макету екслібриса, що створений у 1926 році для бібліотеки доктора Трельова із дарчим підписом художника.
Андрій розповів, що дізнався про продаж на московському аукціоні екслібрису Айзеншера теж випадково - через посилання у Фейсбуці. Ціна була нереальна, та ще й аукціон у Москві! Почав шукати в Інтернеті на різних міжнародних аукціонах — ніде нема такого, єдина річ, унікальна! Але таки кинув клич до тих людей, хто йому допомагає, з проханням зібрати гроші. І раптом від жительки Нововоронцовки Наталі Шмалько, яка вже довгий час працює у Москві, надходить лист: вона сама купила цей екслібрис для музею, який мріє створити Андрій, скоро їхатиме додому в Нововоронцовку і привезе.
«Я просто сів, - зізнається краєзнавець. - Знаєте, скільки це мені сил надало ще більше шукати, ще більше досліджувати, бо це не тільки мені треба! А коли вона приїхала, розповіла, що свого часу мріяла вступити на історичний, і коли побачила, що я збираю старожитності й пам'ятки нововоронцовського краю — не могла не допомогти». Цей екслібрис - оригінал, якого немає в Україні в жодному музеї.
Про плани
Творчих робіт Айзеншера в нашому художньому музеї немає. Дослідження Андрія Селецького будуть передані музею у вигляді копій. А оригінали чекатимуть свого часу...
«Я з 2016 року почав створювати віртуальний музей з надією створити справжній музей історії Нововоронцовського краю, бо наш районний музей, на жаль, не виконує своїх функцій, - ділиться планами дослідник. - Тому я збираю всі матеріали, які можу дістати, пов'язані з Нововоронцовкою. Цей музей буде — яких би сил і енергії мені це не коштувало. І Ісааку Айзеншеру там буде присвячена окрема експозиція».
Мріє Андрій і зробити якийсь пам'ятний знак на будівлі, де була школа, в якій навчався майбутній художник. Під час перейменування з метою декомунізації пропонував нововоронцовцям одну з вулиць так званого єврейського кварталу назвати ім'ям Айзеншера, але люди відмовилися — бо «дуже важка назва».
І ще одна мета Андрія Селецького: «Ми хочемо ввести ім’я Ісаака Айзеншера в науковий обіг не як російського художника, що є апріорі неправильним. Для мене це принципово важливо, що Ісаак Айзеншер є нововоронцовським, херсонським, українським художником єврейського походження», - наполягає Андрій Селецький.
${gallery:d4196c7685b5d41f8efa551103e8e727}
Джерело – Вгору
