В Україні з 6 серпня почали діяти нові правила маркування продуктів. Інформація на етикетках має бути правдивою, а виробник зобов'язаний вказувати всі алергени.
У чому суть нових правил і на що варто звернути увагу – з'ясовував OBOZREVATEL .
Що помітить споживач
На етикетках з'явиться інформація про речовини і добавки, які можуть викликати алергію. Інформація має бути чіткою, шрифт зрозумілим і українською. При цьому переклад іншими мовами виробник може робити за власним бажанням.
З тими самими алергенами – інформацію про їхню наявність зобов'язані писати, виділяючи її контрастним з упаковкою кольором. При цьому незначний вміст ГМО можуть не вказувати.
Зміни стосуватимуться і терміну придатності товару. Для швидкопсувних продуктів залишать маркування "використовувати до", а для всіх інших дозволять писати "мінімальний термін придатності". Це та дата, після якої продукт все ще можна вживати, але він уже може змінити свої характеристики.
Яке маркування:
-
якщо продукт зберігається до трьох місяців, вказуватимуть тільки місяць і день (без року);
-
якщо продукт може зберігатися від 3 до 18 місяців – вкажуть місяць і рік;
-
якщо продукт зберігається від 18 місяців – тільки рік;
На рибі та м'ясі повинні писати, чи розморожували їх. Це нібито допоможе не купувати продукти, які через багаторазові заморозки і розморозки втратили свої смакові характеристики.
Ще одне цікаве нововведення – не доведеться платити за лід. У випадку із замороженими продуктами вираховуватимуть реальну вагу, без урахування замороженого льоду.
На яких продуктах можуть не вказувати термін придатності:
-
свіжі фрукти та овочі;
-
вина, лікери тощо;
-
напої, що містять 10 і більше відсотків спирту;
-
хлібобулочні вироби та кондитерські вироби;
-
сіль, цукор, оцет.
Заборонять "брехати" в етикетках (більше не буде "цілющого чаю" і йогуртів, які "нормалізують травлення"). Крім того, за подібний обман штрафуватимуть. Зараз багато виробників занадто зловживають довірливістю окремих споживачів, по суті видаючи звичайні продукти харчування за аналоги лікарських засобів.
Раніше у новому законі знайшли низку вад і недоробок. Експертів бентежить таке поняття як "мінімальний термін придатності продукту". На їхню думку, це лазівка для того, щоби "плутати" українців, не прописуючи конкретні дати виробництва та терміну придатності продукту.
Окрема увага приділяється і критиці відсутності маркування ГМО, а також інформації про відсоткове співвідношення інгредієнтів у продукті. Умовно кажучи, патоки в батончику може бути як 30%, так і 80.
Які штрафи
В рамках нових правил вводяться і штрафи за неправильну інформацію на етикетці товару. В ухваленому законі вони становлять десятки тисяч гривень.
Якщо маркування вказане неправильно і це загрожує здоров'ю споживача: для юридичних осіб штраф – 111690 гривень, для ФОП – 74460 гривень. Маркування неправильне, але це не загрожує здоров'ю споживача: для юросіб – 18615 гривень, для ФОП – 11169 гривень.
Якщо виробник не вказав наявність алергенів у товарі: для юросіб – 111690 гривень, для ФОП – 74460 гривень. Інформація написана незрозуміло чи вводить в оману покупця: штраф для юрособи – 55845 гривень, для ФОП – 37230 гривень.
Виробник змінив інформацію, не попередивши споживача: штраф для юрособи – 55845 гривень, для ФОП – 37230 гривень.
Варто зазначити, відповідний закон був ухвалений ще у грудні 2018 року. На початку 2019 року він був підписаний президентом Петром Порошенком. На впровадження нових правил у виробників є 3 роки, все відбуватиметься поетапно.
Джерело – Вгору
