— Космонавти кажуть, що на орбіті в людини є потреба в мистецтві, — каже колекціонер Станіслав Сілантьєв, 31 рік.
Розповідає про офорти львів'янина Ігоря Подольчака.
— 1993-го вперше в історії твори художника відправили у відкритий космос. Ці роботи Ігор Подольчак створив у 1990 та 1991 роках. Митець багато працює з темою тіла людини. Він один з останніх учнів старих майстрів, які розвивали львівську графічну школу. Для неї характерна техніка офорту в ахроматичних кольорах — білому, чорному, сірому. Їхні роботи зазвичай депресивні, холодні, готичні, важкі. Картини Подольчака є в 26 музеях і публічних галереях світу. 1991 року з художником Ігорем Дюричем заснував творче об'єднання "Фонд Мазоха". Разом проводили мистецькі акції в Україні, Німеччині та Росії. Домовилися з російськими космонавтами Сергієм Авдєєвим та Анатолієм Соловйовим. Ті взяли два офорти Ігоря Подольчака на орбітальну станцію "Мир". Записали 6-хвилинне відео "Мистецтво в космосі". Розповідають, що це перша космічна художня виставка. Зараз Ігор Подольчак живе та працює у Львові й польському Лодзі. Оригінальні офорти з печатками орбітальної станції "Мир", що побували в космосі, у автора. А це такі ж відбитки, надруковані ним у ті ж роки. Тираж обмежений — усього 61 екземпляр. Я купив їх у Ігоря Подольчака. Передаю Національному художньому музею в Києві.
Також Станіслав Сілантьєв передав НАМУ ще чотири роботи художників-концептуалістів Одеси та Львова зі своєї колекції.
Одесит Дмитро Дульфан у колажі "Искусственность требует жертв" 1997 року одним із перших застосував в мистецтві комп'ютерну графіку та цифровий друк. "Сибір" Станіслава Підліпського 1992 року — приклад чистого одеського концептуалізму. Художник намалював соснову гілку з шишками та напис "Сибір". Окрім переданих музею творів, у малій виставковій залі експонуються й інші твори з колекції Станіслава Сілантьєва.
Джерело – Вгору
