У середу, 29 травня, у Херсоні дискутували* про російську пропаганду, дезінформацію та про те, як ми самі, не замислюючись про наслідки, поширюємо мову ворожнечі та конфлікти.
Голова Херсонської обласної організації комітету виборців України Дементій Білий зазначив, що Росія займається системним впливом та втручанням в українські процеси. Особливо масове «вкидання» фейків експерти відстежували перед виборами Президента. Наприклад, у соціальних мережах створювалися фейкові сторінки кандидатів і там публікували заяви, які намагалися дестабілізувати виборчий процес. І такі фейкові заяви досить-таки швидко «розліталися» інтернетом.
Тепер експерти очікують не менш активної дезінформації й напередодні виборів до Верховної Ради.
Але створюють фейки не лише напередодні виборів, а поширюють ворожнечу не лише закордонні агенти. На думку Дементія Бєлого, ми теж допомагаємо росіянам у популяризації недостовірної інформації. Яскравим прикладом є той випадок, коли українська активістка поширювала фейк, як пенсіонеру погано живеться в Києві. Спростування брехні не було, оскільки жінка до останнього виправдовувала себе: «А що, хіба такого не може бути в нашій країні?». Не дуже об`єктивний аргумент на користь культивації фейків у масову свідомість.
Ще один із найяскравіших прикладів розбурхування конфлікту в суспільстві – свято 9-го травня, коли громадськість ділиться на два табори: прибічники георгіївської стрічки, в яких це День Перемоги, і прихильники зображень квіток маку, в яких це День пам'яті та примирення.
Також українці власними зусиллями дискредитують діючу владу, висловлюючи, наприклад, невдоволення медреформою, замість фактів - паплюжать репутацію Уляни Супрун. А ще маніпулюють «сенсаційними зізнаннями» невідомих «експертів». Тож 48% українців впевнені - до авіакатастрофи 17 липня 2014 року, коли у Донецькій області збили пасажирський Boeing 777, - Росія не причетна.
Люди навіть не намагаються оцінювати критично все те, що трапляється їм у кіберпросторі. А «мотлоху» там - достатньо, бо у соцмережах майже немає ніяких обмежень у моралі.
Херсон також потерпає від гібридизації – схрещування об’єктивного й суб’єктивного, міфічного й реального, патріотичного й фейкового. Зокрема, є така досить численна фейсбук-спільнота «Херсон вдень і вночі», де 10% - учасники групи з Росії, а 25% - прибічники хамської культури поведінки в Інтернеті, де нетолерантність межує з розбратом, вираженим у палких коментуваннях з будь-якого приводу. Якщо мова ненависті поширена в реальному житті, то що казати про «розв’язані руки» інтернет-користувачів: свобода вираження думок і відсутність контролю.
Крім того, фейки можуть розповсюджуватися від імені кожного з нас, але - без нашого відома. Особливо це стосується авторитетних та поважних людей, до думки котрих, зазвичай, прислухаються. Адже хакери «не сплять». Про це під час дискусії попереджав чеський спеціаліст із кібербезпеки Томас Флідр. До речі, є сайт https://haveibeenpwned.com, де можна зазначити свій email і перевірити чи була на вас коли-небудь здійснена хакерська атака.
Виявляється, що захист від хакерського зламу насамперед залежить не від встановленого антивіруса, а від оновлення програмного забезпечення. Треба бути готовим, що хакери знають, як ми придумуємо паролі для поштових скринь, соцмереж і серверів, тому уникайте однакових комбінацій для всіх місць вашого інтернет-перебування, легкого методу перебору цифр або нескладних слів: вигадуйте щось дуже замислувате. Уважними треба бути й тоді, коли користуємось вай-фаєм: якщо він безпарольний, знайте, що всі користувачі цієї мережі перебувають в одному інтернет-просторі й можуть бачити всю вашу комунікацію на смартфоні: убезпечте своє кіберсередовище – будьте обережними з безкоштовним інтернетом.
Та як би не було, а процеси пропаганди й дезінформації не матимуть сили, якщо зростатиме національна й культурна свідомість громадян України.
* Дискусія відбувалася під час круглого столу «Фактор російської пропаганди та дезінформації під час виборчої кампанії в Україні, вплив на вибори». Захід організований Комітетом виборців України, за підтримки Офісу Шотландської національної партії (ШНП) Вестмінстерської фундації за демократію.
Джерело – Вгору
