Нафтогаз України подав скаргу до Єврокомісії щодо антиконкурентних дій російського Газпрому на європейському ринку. Виконавчий директор Групи Нафтогаз Юрій Вітренко назвав це "новим фронтом" у протистоянні з Газпромом, пояснивши, що так принаймні можна буде зберегти для України доходи від транзиту блакитного палива. І хоча в російській компанії кажуть, що не хочуть зайвих проблем, не виключається, що Газпром може обрати агресивну позицію у відповідь.
Про те, що саме передбачає скарга Нафтогазу до Єврокомісії, як події можуть розвиватися далі, як це сприймають у Європі та США, Юрій Вітренко розповів в ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу. Розмова відбулася в кулуарах конференції "Газпром як геополітичний інструмент: Стратегічний виклик для Євросоюзу і США", яка проходила в понеділок в Атлантичній раді у Вашингтоні.
- Україна сьогодні подала скаргу до Єврокомісії на антиконкурентні дії Газпрому, й ви назвали це "новим фронтом" протистояння. Тобто, йдеться не лише про збереження доходів для України від транзитного газу, адже визначення "фронт" передбачає багато ліній наступу?
- Так, одним із елементів цієї скарги є усунення порушень антимонопольного законодавства, наприклад, у діяльності Газпрому в Німеччині, оскільки він (Газпром – ред.) контролює таку компанію як Wingas. За рахунок цього досягається встановлення вищих цін у Німеччині, які впливають на ціноутворення по всій Європі, – й це також важливо для нас.
Крім того, у скарзі порушуються питання щодо перепон для здійснення віртуального реверсу через українські та інші інтерконнектори в Європі. Це має прямий вплив на Україну і на конкуренцію в Європі загалом. Нафтогаз купує газ у Європі, й навіть за поточним контрактом із Газпромом, після його перегляду трибуналом, є прив'язка до європейських цін. Тому, для України важливі такі аспекти, як ціни в Європі, а також – чи не робить Газпром так, щоби вони були завищеними.
- Як швидко ви очікуєте рішення Європейської Комісії?
- Це залежить від багатьох факторів. Процедура передбачає, що спочатку скаргу має розглянути орган щодо захисту конкуренції, і далі все обумовлюватиметься їхньою позицією – наскільки вони матимуть бажання діяти активно, агресивно, швидко.
А потім усе залежатиме від Газпрому. Росіяни можуть або відразу піти на співпрацю – оскільки раніше вони говорили, що не хочуть ніяких штрафів, а краще усунуть порушення – або ж Газпром перейде до більш агресивної позиції. І тоді почнеться довгий процес, який буде більш жорстким для російської компанії.
- Ви зараз перебуваєте з візитом у Сполучених Штатах і, очевидно, обговорюєте це питання з американськими колегами. Можете сказати, з ким ви зустрічаєтесь, і про що йдеться на переговорах?
- Як бачите, зараз відбувається зустріч в "Атлантичній раді" (одному з найвпливовіших у США – в аналітичному центрі у Вашингтоні – ред.), де присутні експерти, дипломати, урядовці. Крім того, ми проводимо зустрічі в Державному департаменті США, у Конгресі.
Ми порушуємо питання, в тому числі по "Північному потоку-2", – які виклики він несе для Європи і Сполучених Штатів.
- Як у США сприймають боротьбу України проти російського енергетичного впливу, враховуючи, що новообраний президент формуватиме нову команду. Які очікування висловлюють американські партнери?
- Дуже обережно запитують наші оцінки про те, які зміни прогнозуються. Ми відповідаємо, що потрібно почекати. Оскільки, наприклад, позиція новообраного президента щодо питань енергетики – поки що є не дуже ясною, принаймні для мене. Тому мені складно коментувати майбутні перспективи.
- Сьогодні ви заявили в Атлантичній раді, що "Північний потік-2" – це більше антиамериканський проект, ніж антиукраїнський. Чому?
- Я поясню. У Німеччині (яка має стати кінцевим пунктом доставки російського газу – ред.) у публічному середовищі не кажуть, що це антиукраїнський проект. З точки зору громадської думки, люди в Німеччині все ж усвідомлюють, що Україна є жертвою російської агресії, й тому "Північний потік-2" позиціонується там як проект, спрямований проти Америки.
На жаль, у Німеччині такий наратив, така позиція мають публічну підтримку, оскільки багато німців вважають, що їхня країна може конкурувати зі Сполученими Штатами, протистояти Америці. Тому такий антиамериканський сентимент є популярним зараз там. І це дуже небезпечно для всієї Європи.
Я, наприклад, вважаю, що Америка є партнером Європи, і без підтримки з боку США, насамперед – військової або безпекової, Європа буде набагато більш уразливою перед викликами російської агресії.
- Наскільки це розуміють тут, у США?
- Розуміють. Але я завжди пояснюю, що партнери Газпрому в Німеччині фактично розпалюють антиамериканські настрої. І цей аргумент дуже резонує в Сполучених Штатах.
- Якої стратегії Україна дотримуватиметься далі в протистоянні енергетичному впливові Росії?
- Ми намагаємося використовувати всі інструменти – і новий арбітраж, і політичні можливості, й переговори, і зараз – внесення офіційної скарги до Єврокомісії. Тобто, стратегія така, що ми охоплюємо всі наявні можливості. Але при цьому усвідомлюємо: якщо будемо просто просити, казати "допоможіть", – це буде дуже вразлива позиція. Тому ми зосереджуємося не на проханнях, а вказуємо на порушення з боку Газпрому. Крім того, ми будемо позиціонувати Нафтогаз як сучасну, цивілізовану компанію, яка прагне працювати за цивілізованими правилами в Європі.
Джерело – Вгору